Перед тим як прочитати нижче приведений текст, пам'ятайте, що це вже згадана "Сповідь священика перед Церквою" а не виступ патріарха Кирила чи ще якихось релігійних російських діячів. Нажаль лопатити зараз всю книгу в пошуках даної фрази мовою оригіналу нема можливості, тому напишу по пам'яті.
Отже! Нагадую! Це не 2024 рік, це початок ХХ ст.

На початку віку (мається на увазі початок ХХ ст.) ціла купа священиків хотіла змінити російську Церкву, адже всіх замучили вікова бюрократія і казьонщина. Після початку війни (мається на увазі І-ша світова) майже всі вони з легкістю і благодушністю благословляли вмирати за "Святую Русь" і боротися проти "губительної німецької, західної культури", яка хоче нас знищити.

Сказати, що я був вражений читаючи це, нічого не сказати. Гегемонія яка сидить в росіянах давніша за них самих і є ровесницею самого диявола. Є тільки одна велика проблема. Навіть перемігши їх в цій війні, ця гегемонія не буде переможена. Це гідра, в якої замість відрубаної однієї голови, виростає дві. Міняються правителі, держави, уряди на цій території планети Земля, а ідея все живе і квітне трошки міняючи грим. Це може знищити Сам Господь тільки, при умові що вони цього захочуть, тобто покаються. Але, нажаль, маємо сусіда клінічного ідіота, те що маємо...