Едіп, Нарцис, Горгони

книжкова блогерка в книжковому леві купила тільки онігірі…

за таке догана, чи одразу канал відбирають?😅

найкращий коментар до відгуку😂

Англія, Англія
Джуліан Барнз

моя оцінка:
4,5/5✨

Чи можемо ми наш біль замістити цинізмом? Чи є в світі щось по-справжньому автентичне? А що таке справжнє? Що відбувається, коли люди зустрічаються з копіями чогось видатного? Як працює наше сприйняття?

Так виглядає, що Барнза серйозно хвилюють ці питання, але пише він з максимальною іронією. Щось схоже відбувається і з головною героїнею – Мартою, яка свою чуттєвість загортає в щільний шар цинізму.
В книзі ніби є правило для героїв – не ставитись ні до чого серйозно: ні до себе, ні до почуттів, ні до сексу, ні до сімʼї, ні до історії, ні до країни. Тим більше тоді хочеться придивитись до винятків.

Марта намагається виконати правило, поставлене її автором, на пʼятірку. З дитинства вона вправляється на молитвах та однокласниках. Можливо, це б спрацювало, якби не пазли. Марта любить збирати пазл з графствами Англії, а її тато любить ховати якийсь його фрагмент, а потім як фокусник кролика – діставати з найнесподіванішого місця. Одного дня цей трюк не спрацює, фокусник зникне разом з Ноттінгемширом, залишивши по собі діру в пазлі та серці Марти.
Більшу частину свого життя Марта не зможе відноситись до цього несерйозно, натомість її ставлення до всього іншого буде сповнене цинізму та іронії.
Помста світу, страх бути покинутою, компенсація свого відчуття непотрібності, потреба щоб непотрібними відчули себе всі інші, дистанція, контроль – зиску у такому цинізмі багато.
Проте є і недоліки, і найвагоміший – це відсутність звʼязку із собою. Недарма все своє життя Марта каже, що найважливіше для неї – це бути собою справжньою, це те чого вона шукає і ніяк не знайде.

Сер Джек не ставиться ні до чого серйозно, крім як до грошей та кхм.. специфічного сексу. Гроші дають йому контроль та владу, без яких він як легені без повітря – спадається та зморщується. А малюк Віктор постачає звʼязок з найвразливішою частиною Сера Джека, але під його контролем, звісно!

Пол – странно намагається виконати вказівку автора і не сприймати все серйозно у своєму житті. Пол з тріском провалюється, бо не має самоцінності, а самооцінка цілком побудована на реакції на нього інших, а особливо Сера Джека. Тому Пол серйозно ставиться до всього, що серйозним є для Сера Джека, при цьому справді важливою для нього є тільки увага до себе.

Але найвишуканішою грою Барнза для мене став пасаж з акторами, які настільки серйозно поставились до своєї ролі, що втілились у своїх персонажів. Персонажі стерлись, залишились люди з особистостями підозріло схожими на ролі. Ну красиво ж!


Іронія є гарним захисним механізмом і постмодерністи ним щедро користуються. Але Барнз в Англії, Англії показує нам, що і в іронії є обмеження, що ми не можемо до всього ставитись несерйозно, завжди є точки де дійсність доторкнеться до нас, проминувши захисні шари.

Ще вагомою темою цієї книги є автентичність. Але тоді відгук вийде надто довгим.
Маякніть, якщо цікаво)

#відгук

доброго ранку всім)

в Києві +6, подекуди хмарно, але в моїх вікнах сонячно☀️

налаштовуємось на гарний день, показуємо щось красиве!

#photo@nevpokiy

а от якщо б розкішнецею назвав, то точно сподобалось б😄

тут теж можете порівняти
я рідко маю закиди до художнього перекладу, але тут маю, бо між не відчуваю емоції і вони в мене є, але я не знаю як їх виражати – велика різниця

схоже, це таки вада перекладу
бо англійською воно перекладено коректно!

в українському перекладі ці дрібниці створюють неправильне розуміння, що з такою людиною відбувається, це важливо

не знаю, чи це вада перекладу чи обізнаності авторки, але ще раз – алекситимія це нездатність розрізняти, вербалізувати і повідомляти про свої почуття!!!

нездатність відчувати емоції – це абсолютно інший стан, який може бути характерний для соціопатії, для аутистичного спектру

тому ця книга не про алекситимічного хлопчика!

почала читати Мигдаль, за який ви вчора проголосували і вже готова душнити☺️

при алекситимії люди відчувають емоції, але не розуміють які саме
вони відчувають страх, мають фізичні маркери страху (пришвидшене серцебиття, пітливість і тд), але можуть не розуміти що їм страшно

я маю таких пацієнтів, вони зазвичай спочатку звертаються до лікарів інших спеціальностей – наприклад кардіологів, бо думають що проблема в серці
коли ж їх направляють до психіатрів, то вони щиро дивуються коли їм сказати що це, наприклад, панічна атака, бо самої паніки не розпізнають

мій вчорашній Ґалбрейтовий психоз нарешті відпустив мене, тому пропоную вам обрати мені наступну книгу для читання🥰

так, я можу читати кілька книг одночасно) до повномаштабної війни для мене було нормою читати 5-7 книг одночасно

коли буде 200 учасників опитування - почну читати))

добрий ранок)
показуйте щось красиве🥰

#photo@nevpokiy

шокуюча правда про те, що відбувається в кабінеті психотерапевта коли там нема клієнтів😄

а взагалі Страйку та Робін вже пора розслідувати таємничу залежність психоаналітика від книг Ґалбрейта, чи це повʼязано якось з Фройдом, а може Юнгом? хто забирає всі інші книги з поля зору і підсовує Бентежну кров??? невже таємнича авторка вписала двадцять пʼятий кадр в шрифт чергового бестселера??чи зможе психотерапевтка побачити уві сні справжній вплив книги на свою підсвідомість???

все, Роулнґ, чекаю роялті за геніальні ідеї💅
(і новий детектив, бо бачить бог, цих надовго не вистачить)

це я розумію що у мене будуть 18 годин 45 хвилин захопливого читання і відсутності сну☺️

а ви теж радієте, коли у вподобаній книзі більше 800 сторінок?)))

я справді не хотіла афішувати що не маю бодай трохи сили волі, зате маю вже пʼяту книгу Ґалбрейта в руках….

але на перших же сторінках стався руснямомент і я вже бігла сюди возмущатись
наступна сторінка змусила🔪 бігти казати ну наша💪

вчора провела клуб по Голландському дому, набісилась на заклад який попередила про клуб а вони гучно вмикали музику, зірвала трохи голос бо довелось багато кричати, можливо трохи налякала когось з учасників клубу своїм шипінням на них за розмови на гальорці, але учасники клубу такі класні що не знаю як інші, а я отримала задоволення😄

після клубу думала що одразу піду спати, взяла перед сном почитати книжечку, друга година ночі!!!! я не можу відірватись від Ґалбрейта))
сьогодні дочитала і намагаюсь відвести очі від наступної, очі вперто відмовляються коритись наказам😂

обожнюю літературну тусовку🥰
(і це ще не всі на фото)

дякую Ані за організацію🧡