БУКС

🇺🇸 Велика глушина – Крістін Генна
The Great Alone, 2018

⏪ Видавництво @rm_publisher

📄 552 сторінки
⏲ 8год 19хв
💵 РМ

↘️ Goodreads 4.44 (958,907)

Можливо, це безглуздо, та їй часто здавалось, що вона – єдина доросла в родині, неначе той баласт, що врівноважує скрипучий корабель Оллбрайтів.

Один із тих романів, до якого я ставився злегка скептично, коли тільки-но відкривав товстеньку книжечку на 500+ сторінок, але було шалено цікаво дізнатися, що ж може розгорнути письменниця у такій улюбленій для мене атмосфері нещадних і холодних земель, які не знають жалю до слабких. І, мушу визнати, я сам не помітив, як сторінка за сторінкою, проковтнув книгу буквально за чотири вечори.

🔽 Сюжет

США, 1974 рік. Лені тринадцять років, її батько нещодавно повернувся з в'єтнамської війни, пробувши перед цим багато років у полоні. Повернувся зовсім не таким, як колись, – злим на весь світ, розгубленим і зламаним. А невдовзі отримав спадок від товариша по службі – невелику ділянку землі там, де майже немає людей, де лише чудова, нехай і сувора природа, – на Алясці. І невдовзі Лені з батьками вирушає в цей загадковий і невідомий світ, сподіваючись, що її батько стане таким, яким був до війни.

🔽 Особливості книги

Перед нами книга про сім'ю, просякнуту винятково трагічними взаємовідносинами. Розповідь ведеться від імені підлітки, яка страждає від бездумних вчинків батьків. Усю історію ми побачимо очима дівчинки Лені – доброї, розумної і, як виявиться, з дуже сильним характером.

В першу чергу це сумна історія. Але назвати її абсолютно депресивною я не можу. На мій погляд, у книзі приголомшливий баланс між добром і злом. Подібно до багатьох історій (наприклад, Стівена Кінга), вона стартує нібито трохи раніше, і якимось чином ти вже у вирі подій їдеш на Аляску в старому фургончику разом із сімейством Оллбрайтів. Відчуваєш запахи, відчуваєш настрій і, що мені особливо подобається, із самого початку якимось чином розумієш, що все не зовсім те, чим здається. І поступово, крок за кроком, переконуєшся у своїй правоті.

Крістін Генна, на мій погляд, провертає дуже крутий трюк. Дуже легко набрати різних елементів для своєї історії, але дуже непросто не скотитися в банальність у спробі розставити їх на свої місця. І в письменниці дуже добре виходить усе зробити правильно. Начебто немає нічого нового, все так чи інакше за фільмами або книжками тобі знайоме, але все одно віриш у цю історію з найперших рядків. І переживаєш за героїв до останнього.

Велика глушина – це роман про глибокі травми, про вибір, про кохання, яке часом вбиває і знищує душу. Про сувору Аляску, де не життя, а кожен день важка праця і боротьба за виживання, де немає місця слабкості. Де не сховатися від жорстокої реальності.

Це потужна історія, від якої неможливо відірватися. Вона заповнює твої думки, змушує ненавидіти деяких героїв, посміхатися від теплих моментів та покриватися сиротами від важких рішень і передсмертних зізнань. Фінал переповнює емоційно, там повна драма. І щоб було легше, ти даєш волю емоціям – плачеш до болю в вилицях і відчуваєш, що ти наче дійсно знаходишся там... на Алясці.

Моя оцінка 5️⃣0️⃣

———
#відгук #блог | Підписатись на БУКС

Автор «Коду да Вінчі» Ден Браун анонсував вихід нової книги – першої за 9 років

Нею стане черговий роман із серії книг про Роберта Ленґдона, відомих за кіноекранізаціями з Томом Генксом. Назва – «The Secret of Secrets».

За сюжетом, професор символіки Роберт Ленґдон вирушає до Праги, щоб відвідати революційну лекцію Кетрін Соломон – видатного фахівця з ноетики, з якою в нього нещодавно почалися стосунки. Кетрін готується до публікації книги, в якій викладено сенсаційні відкриття про природу людської свідомості, що здатні похитнути усталені уявлення, сформовані століттями. Однак жорстоке вбивство перетворює поїздку на хаос – Кетрін зникає разом зі своєю рукописною працею. Ленґдон стає мішенню могутньої організації та переслідується таємничим убивцею, який ніби зійшов зі сторінок стародавніх празьких міфів.

Сам Браун розповів, що це «найскладніша й найамбітніша книга, яку він коли-небудь писав. Але й найзахопливіша. Робота над нею стала для нього справжнім відкриттям».

Вийде на полицях зарубіжних книгарень уже 9 вересня 2025 року.

———
#цікаве | Підписатись на БУКС

Яку літературу вивчають у школах різних країн

У різних країнах світу шкільна програма з літератури формується відповідно до культурних, історичних і національних традицій. Учні вивчають класичні твори своїх країн, знайомляться з світовою літературною спадщиною та сучасними авторами.

🇺🇸 США

«Вчителі зобов'язані враховувати різнобічність світоглядів своїх учнів», – йдеться в превью до рекомендованого списку літератури Polk County Public Schools.

Цей список формують до 31 серпня кожного року, і в ньому має бути щонайменше 10 книжок, підібраних за 10 критеріями. Рекомендований перелік великий: у ньому десятки авторів і творів. Автори здебільшого американські або британські. Але є там і Ремарк, По, Мольєр, Ле Гуїн, Кафка, Гомер, Гюго.

➡️ Культовий роман, який неодмінно має прочитати кожен американський школяр, – «Вбити пересмішника» Гарпер Лі. Також у списку обов'язкових творів «Володар мух» Ґолдінґа, «Ловець у житі» Селінджера та «Великий Гетсбі» Фіцджеральда.

🇬🇧 Велика Британія

Національний навчальний план – так називається документ, що регулює програму шкільного навчання у Великій Британії. Він складається урядом Англії та коригується раз на кілька років. Конкретних вказівок план не містить, лише «необхідні навички та знання». Серед них, наприклад: «щонайменше одна п'єса Шекспіра, один роман ХІХ століття, виданий будь-де, і один художній або драматичний твір, написаний після 1914 року на Британських островах».

У Великій Британії немає і підручників з літератури. Що читати учневі, вирішують вчителі, які часто радять звернути увагу на класиків, авторів нон-фікшн та журналістські тексти.

➡️ Основу шкільної програми британських школярів з літератури складають твори англійської класики. «Великі сподівання» Чарльза Дікенса, «Гордість і упередження» Джейн Остін, «Джейн Ейр» Шарлотти Бронте, «Сага про Форсайтів» Джона Голсуорсі, а віднедавна і сага про Гаррі Поттера.

🇯🇵 Японія

Цікаво, але в Японії немає обов'язкового списку творів, які має прочитати кожен школяр. Література там – радше доповнення до основної програми, нарівні з каліграфією та музикою. Класична література – предмет, який з'являється в розкладі загальноосвітнього відділення середньої школи другого ступеня для дівчат та юнаків віком від 15 до 18 років.

➡️ Підручники в різних школах Японії можуть бути різними, але при цьому є база, яку вивчають скрізь. Наприклад, усі читають «Серце» письменника Нацуме Сосекі, або «Расьомон» Акутаґави, екранізованого 1950 року Курасавою. Ключовим володарем дум і письменником-філософом сучасні японці вважають Юкічі Фукудзаву. Викладають і сучасних авторів (XX-XXI століття): Мукода Куніко, Харукі Муракамі, Сейте Мацумото.

———
#цікаве | Підписатись на БУКС

Поле бою: 10 конфліктів, які пояснюють новий Близький Схід – Крістофер Філіпс

⏲ березень 2025
💵 350 грн (450)
ℹ️ Видавництво «Стилет і стилос»
➡️ Передзамовити

Яка передісторія громадянської війни в Сирії та що означатиме перемога опозиції? Чому в Ємені розгортається найгірша гуманітарна криза у світі та за що воюють хусити? Які існують проєкти мирного врегулювання ізраїльсько-палестинського конфлікту?

Відповіді на ці та інші питання ви знайдете у книзі британського дослідника Крістофера Філіпса. У 10 главах книги автор описує понад десяток країн та територій регіону, де зараз тривають військові та гібридні конфлікти, та пояснює, який вплив там мають закордонні гравці, передусім США, Росія та Китай, але також Іран і Саудівська Аравія.

↘️ Goodreads 4.05 (64)

———
#анонс | Підписатись на БУКС

Не накопичення, а цундоку!

Виявляється в японців є таке поняття стану душі, коли людина купує багато книжок, але читає їх не всі.

З японської цундоку перекладається приблизно як «купувати книжки для читання і складати їх». Вперше це слово зафіксоване в рукописах XVI століття, а пізніше в документах епохи Мейдзі, що припадає на кінець XIX століття. Саме тоді й формується сучасне значення терміна. 1879 року в журналі «Tokyo New Magazine» виходить сатира на професора, який купує так багато книжок, що не встигає їх читати.

І якщо тоді таку поведінку висміювали, то в наш час вона не несе негативного сенсу. І ось чому.

Домашня бібліотека – це не тільки ті книжки, що ми прочитали, а й показник нашого смаку та цілого списку вподобань. Непрочитані книжки показують нам, скільки у світі ще всього цікавого, що можна відкрити і дізнатися для себе. Ми знатимемо, що наш допитливий розум завжди хотітиме чогось нового. І це класно.

Важливим є те, що цундоку не має на увазі покупку заради покупки. У моменті, ми можемо щиро бути зацікавлені в тому, щоб прочитати цю книжку. Не виключено, що так і зробимо. З цього виходить, що з цундоку ми стикаємося не в момент купівлі книги, а коли книги вже стоять покинуті нами на полицях. У підсумку, нам просто не вистачає часу або концентрації, щоб приступити до читання.

🔽 Чи потрібно боротися з цундоку

Ставлення до цундоку дещо змінилося з моменту оформлення терміна в сучасному значенні. Незважаючи на заклики психологів до «розхламлення» житла і позбавлення від речей, не варто завзято позбуватися непрочитаних книг. Бо книжки, які спочивають у режимі очікування, в майбутньому можуть справити на їхнього господаря позитивний вплив.

Головне – розташувати книги, які ви хочете прочитати, на видному місці, щоб їх справді можна було споглядати щодня, тоді спрацює ефект праймінгу. У цьому разі книжки виступатимуть подразником, що сприяє на несвідомому рівні стимуляції майбутньої діяльності, в даному випадку читання.

Став ❤️, якщо ти теж трошки цундоку.

———
#цікаве | Підписатись на БУКС

У британському видавництві The Folio Society видали колекційне видання книги Джорджа Р.Р. Мартіна «Вогонь і кров»

Видання «Вогонь і кров» від Folio Society містить ілюстрації, карти та родинні дерева, щоб занурити читачів у минуле Вестероса (нагадаю, що події тут відбуваються за 300 років до подій «Пісні льоду й полум'я»). Це видання призначене для шанувальників Джорджа Мартіна та його фантастичного світу, пропонує детальний погляд на династію Таргарієнів та її вплив на Вестерос.

Відео огляд залишив в коментарях👇

———
#новини | Підписатись на БУКС

⏹️ Замість дієт. Як змінити харчову поведінку і ставлення до їжі – Юлія Василенко

⏲ 7 лютого 2025
💵 350 грн
ℹ️ Видавництво «Віхола»
➡️ Передзамовити

Довкола так багато інформації про харчування, що, напевне, чи не кожен з нас так чи інакше відчував тривогу в очікуванні вечері. Дієтологиня Юлія Василенко впевнена, що все це можна змінити й харчуватися так, аби прийти до комфортної ваги здоровим, передусім для психіки, шляхом.

Мета книжки – змінити мислення щодо того, яким має бути харчування й, головне, ставлення до себе та до їжі. Ця книжка практична. У ній багато завдань, виконуючи які, ви зможете налагодити свої стосунки з їжею.

Юлія Василенко – дієтологиня та коуч зі здоровʼя і харчування. Працює з людьми з проблемною харчовою поведінкою, дієтичним мисленням і допомагає налагодити харчові звички.

———
#анонс | Підписатись на БУКС

Наша постійна рубрика:
#що_читають_підписники_БУКС ❤️

Пишіть в коментарях про книжку, яку читаєте саме зараз (можна робити фото та залишати невеличкі відгуки).

«Велика глушина» Крістін Генни ✅
Потужна історія, відгук обов'язково буде. А зараз разом з Ростиславом Семківим вчуся читати класиків. Чому я раніше за неї не брався? Неймовірно цікава книга.

———
#блог | Підписатись на БУКС

🇬🇧 Не відпускай мене – Кадзуо Ішіґуро
Never Let Me Go, 2005

0️⃣ Видавництво @starlev

📄 336 сторінок
⏲ 5год 58хв
💵 ВСЛ

↘️ Goodreads 3.85 (767,690)

Я постійно думаю про річку з дуже швидкою течією. І про двох людей у воді, які намагаються триматись одне за одного, триматися з усіх сил, але врешті вони виснажуються. Течія надто сильна. Вони мусять одне одного відпустити, роз'єднатися. Так я думаю про нас.

Уявіть собі світ, де більше не панують розпач, біль і смерть, а вам та вашим рідним і близьким належить довге життя, наповнене пригодами, щастям і радістю. Звучить як ідеальне майбутнє, чи не так? Але Кадзуо Ішиґуро повідає вам історію, яка може стати зворотним боком медалі цього, здавалося б на перший погляд, ідеального світу.

🔽 Сюжет

Велика Британія, друга половина ХХ століття. У школі-інтернаті ростуть діти, зі своїми проблемами, переживаннями, мріями, закоханостями. У наївних дитячих взаєминах є зачатки майбутніх особистостей. Але вся картина змінюється, коли стає відомо, що ці діти – клони, вирощені спеціально, щоб стати донорами органів. Вони виростають, йдуть у самостійне життя, в якому немає майбутнього. І чекають, коли настане їхній час врятувати чиєсь життя. Проте в середовищі клонів є легенда, що ті, хто зможе довести своє справжнє кохання, можуть відтермінувати свою долю.

🔽 Особливості книги

🤯 Якщо задуматися, неймовірно страшний сюжет, який лякає відсутністю страшних особливостей такого світу. Звичайні люди живуть звичайним життям, працюють, закохуються, одружуються, а в цей час поруч із ними вулицями ходять «інші», які за викликом готові покірно передати свої частини тіла. Моторошно стає від того, що всі вважають це нормальним.

Ішиґуро ставить питання про те, чи можемо ми дійти до такого? Чи можна людині вбити те, що є звичайні люди, а є «інші», які не мають права на життя, що в підсумку ми не захочемо боротися, а просто приймемо це? Ішиґуро стверджує, що таке може трапитися. І стає моторошно, коли розумієш, що, по суті, він може бути й правий.

Друге, що мене тут зачепило. Я не побачив абсолютно жодної думки або спроби щось змінити. Втекти, сховатися, спробувати протистояти. Це все було неможливо від самого початку. Це жахливо. Адже тут можна провести паралель із реальним життям. Ми думаємо, що маємо достатньо свободи, часу і сил, ми знаємо, що часом їх не вистачає, але ми НЕ знаємо, що стоїть за нашою свободою і чи існує вона насправді.

І все ж хочеться думати, що основною ідеєю книжки є не неминучість та смиренність, а почуття, стосунки і наше життя загалом, його сенс. Проте в даному випадку я схилюся все ж до першого. Спочатку роман здався мені нудним, але наприкінці я плакав разом із головною героїнею, водночас пропускаючи через себе всі її переживання.

Взагалі, починаючи читати цю книжку, я думав, що вона про кохання, дружбу, взаємодопомогу, але ніяк не міг навіть подумати, що це свого роду антиутопія з клонами людей у головній ролі. Чесно кажучи, це був шок. Я не міг зрозуміти, що відбувається. Анотація не зовсім відображає суті книги. Можливо, моя оцінка була б вищою, якби я знав, про що книга. Хоча, швидше за все, саме в цьому суть.

🤗 Проте, навіть не дивлячись на все це, «Не відпускай мене» все ж таки про цінність людського життя, про вибір, про нерівність і, звісно ж, про дружбу та кохання.

Моя оцінка 4️⃣5️⃣

🎬 «Ніколи не відпускай мене» (2010) – IMDb 7.1
👉 О 20:05 в @uakinofilm вийде мій відгук на фільм – підписуйтесь😊

———
#відгук #блог | Підписатись на БУКС

⏮️ В Книголав підписали права на «My friends» Фредріка Бакмана!

25 років тому в далекому містечку група підлітків проводить весь свій час на пірсі, ховаючись тут від власних проблем вдома, сміються та розповідають історії.

Джоар, який ніколи не відступиться від бійки; тихий та начитаний Тед, який оплакує свого батька; Алі, дочка чоловіка, який ніколи не затримується на одному місці; і, нарешті, художник, хлопчик, який запасається снодійним і уникає уваги, але володіє надзвичайним даром, який може стати його квитком до кращого життя.

Того літа народжується картина. Картина, яка несподівано потрапляє до вісімнадцятирічної Луїзи. Намагаючись вирішити, що робити з цим заповітом, вона вирушає в подорож через всю країну, щоб дізнатися історію створення.

Чим ближче вона наближається до її місця створення, тим більше відчуває потребу вивільнити власний мистецький дух, але щасливий кінець не завжди набуває тієї форми, якої ми очікуємо.

💙 Вихід книги заплановано на 2026 рік

———
#новини | Підписатись на БУКС

Поповнення бібліотеки БУКС

Мій перший місяць, коли я не витратив на нові книжки жодної копійки💪 ну, майже жодної😅
Всі обновки виключно за рахунок продажу інших книжок.

На початку року вирішив зробити ревізію у своїй бібліотеці та розпродати частину книжок на олх. Бо я ж, як «захворів» 1.5 роки тому книжками, гріб додому все, що бачив. А коли ще відкрив для себе барахолки в інстаграмі, то там взагалі понеслось. Тепер ось розгрібаю потрошку😊

Щодо обновок, то якщо коротко:
не знаю, навіщо вам ця інформація, але най буде😀

▫️ Нарешті вирішив познайомитись з Філіпом Діком (у Комубук такеее класне софт покриття на обкладинках❤️)
▫️ На тому ж олх (поки продавав своє) за приємними цінами знайшов перший том «Людоловів» та Віталія Запеку в старій обкладинці
▫️ Довго чекав наявності «Мартіна Ідена» на Readeat, щоб не переплачувати у Фоліо😬
▫️ Нагріб трошки з зимового розпродажу КСД по 100грн
▫️ Після цього допису нарешті вирішив купити «Колонію», ну і за компанію тревелоги Кідрука, щоб вже була повна колекція «Бородатого Тамарину»

Якщо комусь цікаво, то все, що на фото, обійшлось в 1945 гривень.

———
#блог | Підписатись на БУКС

🇺🇸 Коротко про Френка Герберта

Френк Герберт народився 8 жовтня 1920 року в місті Такома (штат Вашингтон), закінчив Університет штату Вашингтон у Сіетлі. Після цього працював репортером і редактором кількох газет на Західному узбережжі США, викладав в університеті. Якийсь час був консультантом з екологічних питань у Фонді Лінкольна, а також служив у В'єтнамі та Пакистані.

У дитинстві Френк завжди любив читати. Він любив книги Герберта Веллса, Жуля Верна та Едгара Барроуза. На свій восьмий день народження Френк Герберт заявив перед святковим столом: «Я буду письменником». Так і сталося.

🔽 Дюна

Довгий час він поєднував роботу журналістом в американських газетах з «факультативними» художніми публікаціями в літературних журналах. Його перший твір у жанрі наукової фантастики було опубліковано 1952 року, проте широка популярність прийшла до Герберта лише 1963-го, після виходу роману «Світ Дюни» в журналі «Analog». Пізніше в цьому журналі надрукували продовження під назвою «Пророк Дюни» – обидві частини об'єднали в повноцінний роман «Дюна», який побачив світ окремим виданням 1965 року. Після першої книги Герберт напише ще п'ять – цикл отримає світове визнання, а критики вважатимуть його класикою наукової фантастики.

Френк завжди хотів вивчати те, що його цікавило. Протягом багатьох років він міняв роботу за роботою і переїжджав із міста в місто. Герберт був настільки незалежним, що відмовлявся писати для окремого ринку. Він писав лише те, що він хотів писати. Щоб закінчити такий багатошаровий і складний роман як «Дюна», йому знадобилося 6 років. Коли «Дюна» була закінчена, Френк Герберт почав шукати видавця, який би погодився опублікувати книжки, але отримав цілих 23 відмови. На щастя, знайшовся видавець, який погодився опублікувати цей роман. Письменник отримав гонорар усього лише 7500 доларів.

🔽 Внесок у науку і філософію

Герберт не обмежувався тільки написанням художніх творів. Його інтерес до науки та філософії призвів до того, що його книжки стали не тільки захопливими, а й глибокими. Герберт передбачив проблеми зміни клімату та екологічну кризу, звернувши увагу читачів на важливість збереження ресурсів. Його роботи також досліджували концепції влади, лідерства та людської свідомості.

🔽 Спадщина та вплив

Френк Герберт залишив великий слід у літературі та культурі в цілому. Його роботи надихнули не тільки письменників наукової фантастики, а й режисерів, учених та філософів. Після його смерті 1986 року його син Браян Герберт продовжив розвивати світ «Дюни», написавши безліч книг у співавторстві. Однак оригінальний цикл Герберта залишається неперевершеним і донині, надихаючи мільйони читачів по всьому світу.

———
#цікаве | Підписатись на БУКС

9️⃣ Щось лихе насуває – Рей Бредбері

⏲ лютий 2025
💵 239 грн (299)
ℹ️ Видавництво «Богдан»
➡️ Передзамовити

Незвичні пригоди двох чотирнадцятилітніх приятелів та батька одного з них, їхні пошуки самих себе в лабіринтах і пастках темного заїжджого Карнавалу.

Повість відзначається гостротою дії, несподіваними поворотами сюжету, сплавом містики, фантастики та реалізму, психологічністю та філософічністю.

↘️ Goodreads 3.90 (142,530)

———
#анонс | Підписатись на БУКС

Хто з письменників написав найбільше книжок?

Письменництво, як і будь-який вид творчості, часто вражає не тільки своїми історіями, а й своїми цифрами. Серед мільйонів письменників по всьому світу є ті, хто присвятив своє життя не тільки створенню творів, а й рекордній праці над їхнім числом.

1️⃣ Корін Тельядо (1927-2009) – іспанська письменниця, працювала в жанрі любовного роману. Опублікувала в період 1946-2006 років понад 4000 романів, за що в 1994 році її занесли до Книги рекордів Гіннеса.

2️⃣ Лопе де Вега (1562-1635) – іспанський драматург, автор близько 2200 п'єс, з яких тільки 426 дійшли до наших днів.

3️⃣ Вольтер (справжнє ім'я Франсуа Марі Аруе) (1694-1778) – французький філософ епохи Просвітництва. Його твори видавалися з 1718-1778, понад 2000 робіт – це п'єси, вірші, романи, есе, історичні та наукові праці.

4️⃣ Чарльз Гамільтон Сміт (1876-1961) – англійський письменник. Використовував близько 20 псевдонімів, здебільшого для щотижневих журналів для хлопців, включно з розповідями про державні школи. Автор близько 1200 творів. Підраховано, що обсяг опублікованих ним слів сягає понад 100 мільйонів. Занесений до Книги рекордів Гіннесса як найбільш плідний автор у світі.

5️⃣ Лафаєт Рональд Габбард (1911-1986) – американський письменник, чия літературна творчість викликає масу суперечливих відгуків аж до звинувачень у шарлатанстві. Автор науково-фантастичних, пригодницьких і містичних романів, вестернів – загалом 1084 твори.

———
#цікаве | Підписатись на БУКС

Мій батько завжди казав: «Ніколи не довіряй людям, у яких телевізор більший за книжкову полицю». Тому я і читаю.

Емілія Кларк (Emilia Clarke)

———
#цитата | Підписатись на БУКС

⏮️ Нічний політ – Антуан де Сент-Екзюпері

⏲ лютий 2025
💵 280 грн (400)
ℹ️ Видавництво «Книголав»
➡️ Передзамовити

Роман розповідає про культ своєчасної доставки пошти. Запровадження небезпечних нічних польотів, що гарантуватимуть перевагу у часі, стає фатальною помилкою директора мережі повітряних сполучень. За його ідеєю встановлюються жорсткі правила і графік, а політ має бути виконаний за будь-яких обставин.

↘️ Goodreads 3.79 (11,353)

———
#анонс | Підписатись на БУКС

0️⃣ Згори вниз. Говорити – Таня Малярчук

⏲ 2025
💵 650 ₴
ℹ️ Видавництво «ВСЛ»
➡️ Книга на сайті

Таня Малярчук – майстриня історичної та психологічної прози, сучасна українська письменниця, чиї твори вражають глибоким психологізмом, поетичністю та увагою до людських почуттів.

«Згори вниз» переносить читача у самісіньке серце Карпат. Головна героїня, вирушивши у віддалену гірську хату, шукає спокою та усамітнення, намагається зрозуміти себе і знайти сенс життя. Але самота у горах стає не тільки джерелом роздумів, а й випробуванням. Розмірене життя поступово перетворюється на занурення у світ страхів, міфів і таємниць, де тісно переплітаються реальність і вигадка.

У «Говорити» авторка через іронію й тонкий психологізм зображує різноманіття людських історій – від абсурдних фантазій до глибоких роздумів про життя і смерть.

↘️ Goodreads 3.97 (139) / 3.96 (49)

———
#анонс | Підписатись на БУКС

🇺🇸 Як я вбив Плутон і чому це було неминуче – Майкл Браун
How I Killed Pluto and Why It Had It Coming, 2010

8️⃣Видавництво @beardedtamarin

📄 272 сторінки
⏲ 5год 22хв
💵 Бородатий Тамарин | Readeat

↘️ Goodreads 4.05 (9,520)

І Сонячна система – укотре – уже не буде такою, як колись.

Приємно легка та захоплива (як для наукової літератури) книжка про те, як Плутон перестав бути планетою, особливої чарівності якій надає її автор – вчений-астроном, що присвятив майже весь свій робочий і вільний час пошуку нових планет у нашій Сонячній системі. Але кожна відкрита ним і його колегами «планета» (розміром з половину, 3/4 Плутона...) ставала черговим «цвяхом у кришку труни» Плутона.

🔽 Особливості книги

Насамперед варто відзначити простоту написаного. Це стосується як самої подачі інформації – у процесі читання ви не зіткнетеся з жодним складним науковим терміном (у простій і легкій формі справжній учений повідає вам про свою немислимо складну і дивовижну роботу), – так і простоти мови, здатності до самоіронії, надзвичайної щирості та відкритості автора загалом.

Також у книзі дуже докладно описано особисте життя Майка Брауна. Тут вам і знайомство з дружиною на Гаваях, і дещо ботанська пропозиція руки та серця, і запаралелені із зачаттям, народженням та першими кроками доньки всілякі планетарно значущі відкриття.

Я вирахував закономірності в часі сну, прийомах їжі, вередувань, тривалості сну, обсягу з'їденого молока. Потім зробив те, що й будь-який одержимий батько, – виклав усе це в інтернет.

Іншою особливістю книги є наявність детективно-шпигунської сюжетної лінії, із введенням підступного героя-антагоніста. Майк розповідає про те, як іспанські вчені безуспішно намагалися привласнити собі парочку досягнень Брауна і команди.

До речі, за наявності всіх цих факторів (простота викладу, драматична арка про сімейні стосунки та наявність антагоністів) можна було б зняти цікавий іронічно-комедійний фільм – я б таке подивився з превеликим задоволенням.

🪦 Як я вбив Плутон – загалом дуже хороша, дуже добра, чесна, цікава, розумна (проте зовсім без жодної вченої зарозумілості) і безсумнівно корисна книжка. Круто, що Кідруки і команда видають саме такий нонфік, який справді цікаво читати.

Моя оцінка 5️⃣0️⃣

———
#відгук #блог | Підписатись на БУКС

Загадкова смерть Едгара Аллана По

28 вересня 1849 року Едгар По прибув до Балтимора, а за кілька днів його знайшли на вулиці, в напівбожевільному стані, в чужому брудному одязі. Він марив, вигукував ім'я «Рейнолдс», відмовлявся від їжі та води. Його доставили в лікарню, де він і помер 7 жовтня. Розум до нього так і не повернувся, тому достовірно не відомо, де ж він був і що з ним відбувалося в ці дні.

🤔 У момент його привезення в лікарню лікарі не виявили слідів алкогольного сп'яніння. Розтин не проводили, а причиною смерті записали «запалення мозку», що зазвичай означало алкогольне або наркотичне отруєння чи невстановлену причину.

Відразу після смерті письменника його недруги почали поширювати чутки про алкогольну інтоксикацію. Але біографи По стверджують, що пити він почав через ранню смерть своєї першої дружини, письменник дуже важко переживав її смерть. Але в серпні 1849 року письменник став відвідувати антиалкогольне товариство «Сини тверезості» і не пив.

▫️ 3 жовтня 1849 року, коли знайшли Едгара По, у місті відбувалися вибори. А в ті часи волоцюг підбирали на вулицях, били та змушували голосувати по кілька разів за потрібних кандидатів. При цьому їх переодягали, щоб видавати за різних людей. Це могло б пояснити і чужий одяг, і наявність черепно-мозкової травми.

Лікарі стверджували, що марення і втрата свідомості могли свідчити про крововилив у мозок, можливо, внаслідок черепно-мозкової травми. Інші переконані в тому, що галюцинації, судоми, лихоманка та відмова від води – типові симптоми сказу, причиною якого міг стати укус бродячого собаки. Але в такому разі лікарі мали б розпізнати ці симптоми. Варіанти отруєння і передозування наркотиками були спростовані в результаті спектрального аналізу волосся письменника, проведеного в 2002 році.

😱 Жодна з версій наразі не підтверджена. В обставинах смерті Едгара По досі не менше містики, ніж у його книгах. Пам'ятник, який збиралися встановити на його могилі, був знищений поїздом, коли він зійшов з рейок і врізався в цвинтарний склад. А численні свідки стверджують, що привид По являвся їм на цвинтарі.

———
#цікаве | Підписатись на БУКС

1️⃣ Елантріс – Брендон Сандерсон

⏲ травень 2025
💵 740 ₴ (850)
ℹ️ Видавництво «Nebo BookLab Publishing»
➡️ Передзамовити

Елантріс був столицею Арелона: величний, прекрасний, наповнений магією та доброзичливими мешканцями, які використовували свої здібності для допомоги іншим. Кожен елантрієць колись був звичайною людиною, поки його не торкнулося таємниче явище Шаод, яке перетворювало їх на напівбогів. Але десять років тому все змінилося: магія зникла, а Елантріс став темним, зруйнованим містом-прокляттям, мешканці якого приречені на нескінченні страждання.

———
#анонс | Підписатись на БУКС