🫡Знайомтесь,
Тетяна Ліщинська – вчителька і мати трьох (!) дітей, яка пішла на війну. Півтора роки по тому вона – старший лейтенант, начальник групи психологічного супроводу та відновлення 63 бригади.
💬Я мусила тут бути. Розуміла, що не можу ось так просто
сидіти і чекати на перемогу.
💬Довгий час я оббивала пороги військкомату і просила, щоб дали можливість служити. Зазвичай чула відмови, бо я жінка, ще й
самостійно виховую трьох неповнолітніх дітей.
💬Коли мене взяли, була ейфорія, що нарешті я досягла свого. Але не приховуватиму, був і
страх,
вагання. Поки я не потрапила в 63 бригаду. Тут стало спокійніше.
💬Мама дуже плакала, але потім прийняла мій вибір. Діти теж підтримали. Вони і мама –
мої крила, моя броня, моє натхнення. Моє все!
💬
Війни не виграють лише люди з автоматами. Все має бути в комплексі.
💬Коли бачу позитивну динаміку в роботі з військовим – це для мене
найкращий ресурс. Тоді я вкотре переконуюсь, що тут моє місце.
💬Найважче –
не пропускати кожну історію військового крізь себе. Я досі цьому не навчилась.
💬Можу твердо сказати, що тут, в 63 бригаді, я не зіштовхувалась
гендерними стереотипами чи
сексизмом. Жартуємо, звісно, але це все на одному рівні.
💬Після перемоги хочу працювати в центрах реабілітації. Роботи буде дуже багато.
Інакшого свого майбутнього я просто не бачу.
🪓Приєднуйся до 63 бригади! Деталі – на нашому сайті