ЩЕ РАЗ ПРО ПЕПуасів!
ПЕП (Politically Exposed Person) - це особа, яка є або була уповноважена на виконання функцій держави. Ця практика надання статусу PEP поширена по всьому світі. Ці люди, які пішли працювати у державних органах - добровільно зголошуються терпіти дискомфорт і бути підзвітними, тому що вони бачать свою місію у служінні людям.
Є, звісно, й інші PEPуаси, які йдуть на посади і подають декларації про власні доходи для того, щоб збагачуватися, отримуючи незаконну вигоду, хабарі, відкати, тощо.
Завдяки тому, що і НАЗК, і банківська система моніторить усіх PEP, держава і громадяни можуть відрізнити одних від інших. Вивчаючи стиль життя особи можна з певною долею вірогідності сказати, чи вона збагачується незаконно, чи отримує кошти своєю працею.
Однак, це тільки інструмент.
А, справжня мета суспільства полягає в тому, щоб в державних органах працювали люди, які бачуть своєю місією - служіння суспільству, а ті, хто хоче збагатитися - щоб обходили держслужбу десятою дорогою.
А тепер давайте разом подумаємо, якщо ми закрутимо гайки "довічним ПЕПуаством", хто швидше піде на роботу в державний сектор?
Якщо людина бачить своєю місією життя служіння і сподівається бути винагородженя за таке служіння повагою оточуючих, то вона піде в комерційний сектор, в благодіяльність, в активізм чи волонтерство.
Але, вона ніколи не піде на державну службу, бо якщо ти туди пішов - значить ти потенційни хабарник, виблядок, крадій, пацюк, і лінива срака!
Саме такий антураж для держслужбовців створили антикорупційні протидійчики.
А, що ж на рахунок тих, хто реально хоче піти на держслужбу збагатитися і забезпечити свої статки і своїх дітей?
Таким людям глибоко похеру на те, хто і як думає про них. Бо, їх мета - збагачення. Їм важливо, щоб їх не посадили. А якщо і посадять, то вкрадені мільйони можуть покрити навіть перебування в тюрмі.
Вони знають, що отримують велику грошову винагороду за дискомфорт з деклараціями та банківським контролем. Їм комфортно сидіти у крипті, мутити мутки, нахлобучувати бюджет. І вони залюбки підуть на посаду, навіть якщо це накладає ПЕПуаські обмеження.
Таким чином, діяльність антикорупційних протидійчиків забезпечує негативний відбір та деволюцію державної служби!
ПЕП (Politically Exposed Person) - це особа, яка є або була уповноважена на виконання функцій держави. Ця практика надання статусу PEP поширена по всьому світі. Ці люди, які пішли працювати у державних органах - добровільно зголошуються терпіти дискомфорт і бути підзвітними, тому що вони бачать свою місію у служінні людям.
Є, звісно, й інші PEPуаси, які йдуть на посади і подають декларації про власні доходи для того, щоб збагачуватися, отримуючи незаконну вигоду, хабарі, відкати, тощо.
Завдяки тому, що і НАЗК, і банківська система моніторить усіх PEP, держава і громадяни можуть відрізнити одних від інших. Вивчаючи стиль життя особи можна з певною долею вірогідності сказати, чи вона збагачується незаконно, чи отримує кошти своєю працею.
Однак, це тільки інструмент.
А, справжня мета суспільства полягає в тому, щоб в державних органах працювали люди, які бачуть своєю місією - служіння суспільству, а ті, хто хоче збагатитися - щоб обходили держслужбу десятою дорогою.
А тепер давайте разом подумаємо, якщо ми закрутимо гайки "довічним ПЕПуаством", хто швидше піде на роботу в державний сектор?
Якщо людина бачить своєю місією життя служіння і сподівається бути винагородженя за таке служіння повагою оточуючих, то вона піде в комерційний сектор, в благодіяльність, в активізм чи волонтерство.
Але, вона ніколи не піде на державну службу, бо якщо ти туди пішов - значить ти потенційни хабарник, виблядок, крадій, пацюк, і лінива срака!
Саме такий антураж для держслужбовців створили антикорупційні протидійчики.
А, що ж на рахунок тих, хто реально хоче піти на держслужбу збагатитися і забезпечити свої статки і своїх дітей?
Таким людям глибоко похеру на те, хто і як думає про них. Бо, їх мета - збагачення. Їм важливо, щоб їх не посадили. А якщо і посадять, то вкрадені мільйони можуть покрити навіть перебування в тюрмі.
Вони знають, що отримують велику грошову винагороду за дискомфорт з деклараціями та банківським контролем. Їм комфортно сидіти у крипті, мутити мутки, нахлобучувати бюджет. І вони залюбки підуть на посаду, навіть якщо це накладає ПЕПуаські обмеження.
Таким чином, діяльність антикорупційних протидійчиків забезпечує негативний відбір та деволюцію державної служби!