13 листопада вшановується пам'ять ще одного в'язня за українські вольності, святого Петра Калнишевського, останнього кошового отомана Запорізької Січі. Раніше він був облюбований Катериною й користувався царськими привілеями для допомоги землякам по всій імперії, але не йшов на те, щоб зректися добровільно прадідівських звичаїв.

Тому 4 червня 1775 року 100-тисячне московське військо прямо з османської війни обступило Січ, скориставшись тим, що Військо Запорозьке ще не повернулось з цієї війни. Не маючи сил боронитися, Калнишевський змушений був здати фортецю без бою.

Його ув'язнили і перевезли до Соловецького монастиря, де він прожив 25 років у тісній камері. 1801 року, коли Калнишевському виповнилось 111 років, імператор Олександр помилував старця, але той уже не бачив і відмовився кудись переїжджати, проживши ще два роки в монастирі як рядовий чернець.

Молись, святий старче, щоб ніколи не скорилось сучасне Військо Запорізьке перед російською зверхністю, а твоя Вітчизна здобула омріяні вольності.