Двадцять п'ять років тому, в день пам'яті святителя Іоанна Златоуста, я став священником. Нова фаза життя відділила попередні примарні уявлення про світ, в якому я марно шукав своє місце, від реального розуміння світу, віссю й життєдайним смислом якого і є Бог, як Творець усього видимого й невидимого.

Служіння Богові, ближньому й Вітчизні навчило мене бути більш відповідальним, бо за мною стояли люди, яких я наставляв. Спілкування з Богом балансує, врівноважує людину, тому сьогодні я дякую Богові насамперед за те, що й далі веде по життю, дякую за всіх добрих людей, з якими Він звів мене за ці роки.

Дякую святителю Іоанну Златоустому, який своїм праведним життям засвідчив перевагу небесної істини над земним порядком. А ще дякую всім вам, духовні чада й друзі, за вашу підтримку й молитви. Цінуймо передовсім Божу присутність у нашому житті, то не відверне Він Своєї милості ні від нас з вами, ні від нашої багатостраждальної Вітчизни. Христос посеред нас, дорогі брати й сестри!


Натхнення Пафнутія