Безмежно глибока прірва розділяє два досвіди — священний і світський. Досить лише нагадати, яким змістом наповнені поняття «місце проживання» і «житло», «природа», «інструменти» або «праця» для сучасної нерелігійної людини, щоб зрозуміти, чим вона відрізняється від людини традиційного суспільства. Для сучасної свідомості фізіологічний акт (харчування, статевий акт тощо) — це звичайний органічний процес, навіть якщо число пов'язаних з ним табу (правила поведінки за столом, обмеження, накладені на сексуальну поведінку моральними нормами) досить великі. Але для традиційної людини подібний досвід ніколи не оцінювався як лише фізіологічний. Він був або міг стати для неї певним «таїнством», причетністю до священного.
Простір, час, кожна дія, що здійснюється нами у створеному Богами світі є частиною священного світотворення. Їжа, сон, секс, дітонародження, праця здатні наблизити і воз'єднати людину зі Священним через ритуал, міф і Рідну Віру.

ЯВ #Теологія