![](https://static32.tgcnt.ru/posts/_0/a3/a3b413c717d673d8148f01938c89de32.jpg)
АБСЕНТ
Пронеслась повз мене ураганом,
І зірвала похилений дах,
Навіжена і пристрасна панна,
Із букетом волошок в очах.
Зачепила в серéдині струни,
Половину порвавши ущент,
І той дотик кохання отруйний
Захмелів тіло, ніби абсент.
І як дихати далі не знаю,
І як жити не тямлю тепер,
Її погляд усюди шукаю,
Він стрілою у серці завмер.
Виглядаю все очі - волошки,
І про зустріч раптову молю,
І мовчу, як школяр біля дошки,
В намаганні сказати люблю.
©Павло Деркач
23.01.2024
Пронеслась повз мене ураганом,
І зірвала похилений дах,
Навіжена і пристрасна панна,
Із букетом волошок в очах.
Зачепила в серéдині струни,
Половину порвавши ущент,
І той дотик кохання отруйний
Захмелів тіло, ніби абсент.
І як дихати далі не знаю,
І як жити не тямлю тепер,
Її погляд усюди шукаю,
Він стрілою у серці завмер.
Виглядаю все очі - волошки,
І про зустріч раптову молю,
І мовчу, як школяр біля дошки,
В намаганні сказати люблю.
©Павло Деркач
23.01.2024