Одна з найбільш проросійських діячок у Німеччині (після AfD, звісно) — Сара Вагенкнехт — пролетіла на завершених виборах у Бундестаг. Вона, звісно, невелика рибка, порівняно з іншими червоно-коричневими політиками, однак з 2015 року шамотні навела дай боже.
Популярність партайгеносе Вагенкнехт почалася з проросійських виступів у лавах ліворадикальної Die Linke, де вона була віце-головою. Її позиція щодо російсько-української війни з 2014 року була настільки людожерською, що з часом дрейф Вагенкнехт вправо ставав усе очевиднішим.
У 2015-2016 роках ця пані вже кидалася на мігрантів, що, звісно ж, відзначили в ультраправій AfD. З цього моменту між фракцією Вагенкнехт у Die Linke та «альтернативщиками» почався пристрасний флірт, який з часом дійшов до глибокого петингу. Однак міцного шлюбу не сталося.
Відомо, що обидві радикальні партії, ліва та права, мали спільну соціальну базу, і в минулому навіть ділили один електоральний регіон — землі колишньої НДР. У 2018 Вагенкнехт стало тісно в Die Linke, і вона заснувала рух Aufstehen, де могла б вільно змішувати червоне з коричневим.
Та за рік стало зрозуміло, що ліві радикали, які пішли за Вагенкнехт з інших партій, були не настільки кровожерливими, і політикиня покинула рух, а у 2024 заснувала новий, який уже був названий на її честь. Проте на останніх виборах належної підтримки він не дістав.
Що проєкти Вагенкнехт, що AfD були однаково приязні до Росії та дуже неприязні до мігрантів та шукачів притулку в Німеччині. Однак обоє тримали ідеологічну дистанцію, бо націонал-більшовизм Вагенкнехт не міг прийняти расистські тенденції та антисоціальні ініціативи AfD.
Варто додати, що путінофільська Die Linke перевзулась, і з 2022 року засуджує російську агресію, замість святкувати її та випивати за успіхи «народних республік», як раніше. І врешті східнонімецькі регіони, за рахунок яких годувалися ліві та праві радикали, закріпились за AfD.
Не знаю, чи треба робити якісь глибокі висновки крім того, що електорат східних земель полюбляє популістів — як не лівих, так правих, а ще полюбляє все російське. Кажуть, це наслідок тоталітарної травми, однак решта країн колишнього соцтабору й СРСР демонструють інші вподобання.
Кажуть, достатньо один раз допустити довбойобів до влади, щоб у майбутньому більше ніколи за них не голосувати. Але на практиці, нажаль, відбувається інакше.
@penultimate_resort