Вірші | Anna Savchyk


Гео и язык канала: Украина, Русский
Категория: Книги


@anngrapes
НЕ читаю вірші на замовлення. НЕ займаюсь рекламою. НЕ пишу вірші

Связанные каналы  |  Похожие каналы

Гео и язык канала
Украина, Русский
Категория
Книги
Статистика
Фильтр публикаций


Знову доступний «Квартет»

@anngrapes




У тривогах земних і втратах ,
Зізнаюся Тобі , мій Боже ,
Зрозуміти я все не здатна ,
Осягнути всіх дій не можу.

Що без Тебе дрібний мій розум?
Де є відповідь на питання?
І не сохнуть гарячі сльози ,
І чомусь Небеса в мовчанні...

Всі потрібні слова скінчились,
Щоб кожне "чому " пояснити...
Невідоме таким й лишилось...
Боже, Боже.. як далі жити ?

Шлях земний мій неначе в Йова ,
І здавалось: Тебе я знаю,
Розумію.... ще не готова ,
Від мовчання Твого страждаю...

Я чекала долин з квітками ,
Замість них лиш пісок й пустеля...
Вірю серцем своїм й думками,
Що молитви - не лиш до стелі...

Хоч і страшно мені буває
Пізнавати Тебе , Ісусе
Досконало Тебе не знаю...
А розлуки й на мить боюся...

Не такий Ти , щоб злого бажати,
Не такий Ти, щоб просто бити...
Ти такий, щоб мене тримати ,
Ти такий, щоб мене любити ...

Ти зі мною, коли я плачу ,
Ти зі мною, як страх лягає...
Наперед мою долю бачиш ,
Про одне лиш Тебе благаю :

Дай мені у земних стражданнях,
Прославляти Тебе, мій Боже,
Довіряти Тобі всі питання ,
Бо лиш Ти пояснити все можеш.

Коли кроки Твої я чую
Буря в серці тоді стихає ...
Більше вітер в лице не дує ,
Із душі страх кудись зникає.

Бо приходиш лише з любов’ю,
Не знаходжу я в ній обману ...
Ти зціляєш Святою Кров'ю
Всередині найглибші рани ...

Ти Один є моя Надія
Ти та скеля , яка спасає
Ти Один , в Кому я радію
Бога іншого я не маю .

Коли обіймаєш мене Ти міцно ,
Розумію і знов запевняюсь:
Ти усе , що мені потрібно,
Ти усе , що в житті я маю ...

Мартинюк Наталя


Індекси для Біблії в ніжно-коричневих відтінках

100 грн

@anngrapes


Привіт.
Доступний до замовлення ПОСЛІДОВНИЙ ПЛАНЕР ЧИТАННЯ БІБЛІЇ

100 грн

@anngrapes


Найтяжча боротьба – завжди в собі.
Найтяжча праця – завжди над собою.
Коли душа горить немов в вогні,
Коли твій розум – наче поле бою.

Коли себе ти важиш на вагах,
І бачиш, що ваги нажаль не має
А ні у вчинках, а ні у ділах,
Тай оправдань собі вже не шукаєш.

Коли нутро від болю аж кричить,
А все, що тобі можна це мовчати.
Скажи, як почуваєшся в цю мить?
В цю мить ти хочеш на весь світ сказати
Про те, що там сидить, на глибині
Твого ніким незвіданого серця….

Проте нажаль, чомусь , ти сам один,
Сліди людини вже роками стерті.
Ніхто не вникне у твою біду…
Й душа від цього ще сильніш страждає.
Усі в житті немов повз тебе йдуть.
Ніхто з людей тебе не помічає.
Всі хочуть завжди тільки лиш одне:
У всьому користь й зиск для себе мати.
Їм не цікавим є єство твоє,
Вони не мають що для тебе дати.

І в голові питання зазвучить,
Немовби ехо: « А кому потрібен?
Хто зможе душу словом оживить?
Хто допоможе подолати біди?»

А в відповідь Христос промовить: «Я.
Ніхто з людей не в змозі поміч дати,
Серця лікує лиш рука Моя,
Не варто від людей чогось чекати.

Лиш ті, хто переносив схожу біль
Спроможні болі інших помічати.
Та все ж, лиш Я змиваю з рани сіль,
Й допомагаю йти і пробачати
Всіх, хто тобі приносять біль і зло,
Всіх, хто ятрить замученую душу.

Моє дитя! Я – твій святий Господь.
Я Той, Хто робить серед моря сушу.
Я прокладаю шлях усім вітрам.
Я Той, Хто чинить тишу серед бурі…
З тобою поруч завжди, тут і там,
А те, що всі неначе б то поснули,
Я допустив, щоб ти шукав Мене,
Того, Який ніколи не залишить,
А В Мене сину, необхідне є,
Й Я можу дати значно – значно більше
Ніж ти шукаєш цього у людей.
Отож прошу, задумайся, дитино,
Ти клич Мене у темряві ночей,
Шукай Мене у найсвітлішу днину.
Я заспокою й силу дам Свою,
І боротьба у серці закінчиться.
Моє дитя. Я так тебе люблю.
Нехай твій дух печальний укріпиться.
Найтяжка боротьба завжди в собі.
Найтяжча праця – завжди над собою.
Та коли прийдуть ці суворі дні,
Не забувай, що Я завжди з тобою.
Тебе всім серцем , сину, полюбив,
Тож йди до Мене, Я тебе чекаю.
Так промовляє Утішитель твій.
Благословив. І ще благословляю.

Амінь.01.02.2023р. Артемук Мирослава




Ти часто так роздумуєш про себе,
Ховаючи у серці безліч ран...
Ніхто не знає , але знає Небо,
Життєвий шлях і твій душевний стан...

І в це Різдво, коли усі співають ,
Про те Дитя , що в яслах тихо спить ,
Хоч радість скрізь , Зі святом хоч вітають,
Тебе ж усередині щось гнітить...

Тобі самотньо ? Сам себе ти судиш,
За свій характер і невдачні дні...
Чимало болю причинили люди ,
І гасять віру знов думки сумні...

Що ти слабкий, недосконалий зовсім ,
Хіба потрібні Господу такі...
І на собі тавро ми жертви носим,
Стискають нас обставини важкі...

А ти поринь у задуми сьогодні,
Про Того , Хто в Різдво з Небес зійшов ,
Хоч родовід Його не благородній,
Багато плям ти в роді би знайшов...

В дідах- неідеальних патріархах,
В моавитянці Рут , Чи у Раав,
І на Давида не одну би скаргу,
У книгу вічну ти би написав...

Не будь тілесним. Не живи минулим,
Не жертва ти , Христос бо Кров пролив ...
Його в обійми мук страшних штовхнули..
Ти знаєш... Він для тебе це зробив...

Поглянь на себе ти Очима Бога ,
І зцілення душевних ран приймай.
У майбуття відкрита є дорога ,
Все пережите Господу віддай...

Я знаю , Не найкраще , кострубате,
Минуле те гріховне і брудне....
Та це дарунком Богу може стати,
І змінить Він життя твоє земне.

Христос у бідних яслах народився ,
Щоби від нас забрати все старе ,
Щоб ти у Ньому назавжди змінився ,
Отримав серце , мрії - все нове...

Майбутнє нині поспіши прийняти ,
До щастя з Богом сходи ти майструй...
А що Христу в Різдво подарувати?
Йому своє минуле подаруй.

Мартинюк Наталя


«Коли Христос приходить у життя»


Коли Христос приходить у життя -
Приносить Він тоді з Собою зміни  ...
І не таким стає вже майбуття ,
І не в той час схиляються коліна ....

Коли Христос приходить у життя -
Не все так як ми мріяли -  стається...
Отримуємо з Неба відкриття ,
І Божий план нам незручним здається...

Почувши Гавриїлові слова ,
Ще зовсім юна дівчина Марія,
Дозволила щоб в тиху ніч Різдва,
Збулися не її , а Божі мрії...

Комфорт могла би вибрати вона ,
По своєму піти нічним містечком...
Та Богу покорилася сповна ,
Її зустріли  ясла і овечки ...

Коли Христос приходить у життя -
То змінюються в напрямках дороги...
Ось Йосип сам... змішались почуття ...
Хіба він дбати буде про Святого ?

А міг слова відкинути з Небес ,
Марію міг від себе відпустити...
Тоді тягар незручностей би щез ,
І легше би було життя прожити....

Та все прийняв, як повелів Сам Бог ,
Бажань своїх вже майже не лишилось...
І ось у Вифлиємську ніч для двох,
У яслах Немовлятко народилось...

Коли Христос приходить у життя-
Тоді у рух приходять наші ноги,
Йдуть пастухи побачити Дитя ,
І мудреці вже рушили в дорогу...

А в Небесах теж рух і метушня ,
Бо на планету провели Месію...
Хтось це звіщає нині у  піснях ,
Ще чути з висоти слова  надії...

Коли Христос приходить у життя -
То часто перекреслюються цілі...
Міняються і плани й почуття,
І відчуваєш в серці біль Рахілі....

Ти йдеш туди , куди так важко йти ,
Уламки власних мрій порою бачиш...
Не знаєш, де притулок віднайти,
В переживаннях тільки гірко плачеш...

Прийнявши волю Господа святу ,
Таку , здається нам , незрозумілу,
Ми правильно поставимо мету ,
Обернеться у благо наболіле...

І зрозумієш річ одну тоді ,
Що краще подих Бога біля себе ,
Дорожчий хлів ніж замки золоті ,
Ніж цілі всі досягнуті без Неба...

Переживеш ти благодать Різдва ,
Тоді здолаєш шлях до Вифлиєму ,
Коли промовиш Господу слова
"Мені по Слову буде хай Твоєму "...

Мартинюк Наталя




Привіт, друзі 😇
🗓️Хочу запропонувати вашій увазі планери для читання Біблії
12 закладок в Біблію на 12 місяців

Графік читання - хронологічний

💰100 грн

Кому цікаво, — звертайтесь 😉
@anngrapes


Репост из: Вірші Наталії Мартинюк
Якщо з тобою справу має Бог ,
Ти лишишся один обов'язково,
Без вірних друзів , без підтримки слова ,
Провалів буде більш , ніж перемог...

Якщо з тобою справу має Бог,
То доведеться час той пережити,
Коли життя нещадно буде бити ,
Достати із горіха щоб ядро...

Щоб ти і силу й слабкість всю пізнав ,
Робити кроки віри щоб старався,
Смиренно в Руки Гончаря віддався,
А Він ліпив  би з тебе , що бажав...

Якщо з тобою справу має Бог,
То неодмінно стрінешся ти з болем ,
Нагне страждання душу аж додолу,
Не бійся у житті своїм тривог...

І будеш гірко плакати в журбі ,
Та в цих сльозах очищення і воля,
В них каяття і зцілення від болю ,
Ці сльози допоможуть у житті...

Якщо з тобою справу має Бог,
При інших ти слабким й ранимим станеш,
Та з ясністю на річ одну поглянеш:
Хто друг , а хто вів просто діалог...

Якщо з тобою справу має Бог,
Відповісти не зможеш на питання,
Та з Богом мужньо крізь випробування,
Дійти до світла зможете удвох.

Розчарування в людях ти ковтнеш,
Не буде в кого запитать поради ,
Тоді до Того , в Кого слово Правди,
З надією і вірою прийдеш .

Якщо з тобою справу має Він ,
Збагнеш те , як буває важко жити,
Його любов знов може воскресити,
І надихне тебе до добрих змін.

Ти лишишся роздавлений ,сумний ,
І успіхів блискучих не побачиш,
Порою від безсилля ти заплачеш ,
Підтримає тебе лиш Дух Святий.

Якщо з тобою справу має Бог,
Не всі тебе зустрінуть з добротою,
А швидше , осуд виллється рікою ,
Застрягне в горлі розпачу клубок.

Шлях хресний є .. у кожного він свій ,
І свій Пилат , свій  Юда й ніч безсонна ...
Хай Бог пошле назустріч Симеона,
Який поможе хрест понести твій...

Якщо й не так , то Господа плече ,
Під хрест той  безумовно легко ляже...
Спаситель рани серця перев'яже,
Від тебе на Голгофі не втече...

Якщо з тобою справу має Бог ,
Достатком похвалитися не зможеш ,
Та Небо і подбає й допоможе ,
У бідності й проблемах багатьох...

Ти витримаєш, все переживеш,
Якщо Христу постійно довіряєш,
За Ним в майбутнє кроки направляєш,
Благословіння в муках віднайдеш.

У болях- невимовна є краса ,
Ти страх свій оберни в мету : летіти ,
Смирення посади в душі як квіти ,
Твою хай  пісню чують Небеса.

Віддайся Богу й благодать Творця ,
Хай діє в серці... І тоді незримо ,
Всі шрами стануть справжніми дверима ,
До сили і до щастя без кінця.

Дорогою іди до перемог ,
Хоч вітер злий з ніг старається збивати ,
Та в Небі нагороду будеш мати ,
Бо справу із тобою має Бог.
( 14.09.2023
©️ Н. Луцик- Мартинюк)


«Якщо з тобою справу має Бог"




Ти не можеш те дати , чим не володієш...
Не полюбить душа , якщо в ній холоди ...
Ти не можеш зігріти , якщо ледве тлієш ,
І не скажеш ти іншому слово:" Гори"...

Ти з порожнього глека не виллєш нічого ,
Чим поїти людей , як немає води ...
Хоч і прагнуть підтримки  вони й  допомоги,
Решетом щось носити- даремні труди.

Ти не можеш віддати , якщо не отримав,
Перше ніж дарувати- наповни себе
З Джерела сил  найкраще зливає незримо ,
Добрий Бог із любов"ю в життя нам земне.

Так іди до Христа. Не відпустить ні з чим Він
Ти не будеш пустим.  Наповняйся, співай.
Бог наділить тебе , скористає для ближніх
Джерело те живе у житті прославляй.

І тоді все дасиш і тоді всіх зігрієш,
Ти засяєш і іншому скажеш теж :" Сяй ",
І на інших проллєш те , чим сам володієш,
Якщо хочеш дарити- себе наповняй.

Автор: Теребеліна Світлана
Переклад: Мартинюк Наталі


Любов порою наче не любов,
Про неї в світі сказано багато,
Вона - у силі спільних молитов ,
Вона , частіше , будні а не свято..

Не схожа на роман земний вона,
На вигадану повість про стосунки ,
Любов- це не троянда сто одна ,
Любов- це не коштовні подарунки...

Любов- не серенади під вікном ,
Не мрії про якісь рожеві замки ,
Любов- накрити ближнього крилом ,
Зібрати його серденько з уламків ...

Не просто пити каву запашну ,
А й чашу болю навпіл розділити ,
Пройти пустелю висохлу, страшну ,
І джерело води у ній відкрити...

Любов- це не прогулянки удвох ,
Коли з- під хмари місяць визирає,
Це поступати так , як хоче Бог ,
Це дарувати іншим частку Раю.

Любов- не в діамантах, не в грошах,
Це точно не краса, не розум й слава...
Любов- це йти , порою, по ножах ,
Лишаючи кривавий слід позаду...

Любов- це не присвячувать вірші ,
А це простити навіть непростиме...
До хворого вставати уночі ,
Це знати: хтось в біді тебе нестиме...

Хтось не осудить , ніжно обійме,
А в горі буде дихати за тебе,
Розбиту, бідну , зранену прийме ,
Й захоче зі собою взяти в Небо ...

Любов- не поцілунків милий жест,
Любов- це не похвальних слів багато...
Це на Голгофі дерев'яний хрест,
Це без вини Христос висить розп'ятий...

Любов- це відректися свого " я",
Поставити когось ще вище себе,
Любов- це єдність, злагода , сім'я,
Це щастя те , яким цінити треба ...

Любов - це проявляти доброту ,
За зроблене віддачі не чекати...
Коли хтось впав , вину покрити ту ,
Любов - це сльози ближньому втирати...

Герої ми , коли у нас в житті,
Складається все просто на " відмінно",
А ти любити спробуй і тоді ,
Коли прийдуть такі нежданні зміни...

Коли хвороба крила обітне,
Коли твоя подруга постаріє,
Чи ,може ,в кут невдача зажене...
Об айсберг розіб'ються світлі мрії...

В такі моменти- ще сильніш люби,
Плети руками їй невмілі коси...
А ти йому із м'яти чай роби ,
Хай кожен день лиш радощі приносить...

І навіть в час , коли вже сивина ,
Попроситься лягти обом на скроні ,
Любов хай буде чиста і міцна ,
А головне: долоня у долоні...

( ©️ Н. Луцик- Мартинюк 08.05.2023)




«Любов порою наче не любов»



Показано 20 последних публикаций.

5 546

подписчиков
Статистика канала