Твори добро, бо зло само спішить.
Добро і зло два вічних протиріччя.
Живи життя, щоб Бога не гнівить,
Щоб не ховати від людей обличчя…

Одвічна боротьба добра і зла...
Навпроти розуму завжди брехня з лукавством,
Вогонь і лід…Ганьба і похвала...
Та лиш добро в душі твоїй – багатство!

Є світло й темрява – одвічні дві сестри,
Але й між ними завжди є кордони.
Усе в житті до часу, до пори...
Твори добро крізь грізні перепони.

Твори красу! Все зло колись минеться
І не зважай, що тисне під ребром,
Кепкує хтось із тебе чи сміється –
Ти не зважай, і обирай добро.

Чогось серед людей велося здавна:
Чіпляє хтось комусь брехні тавро
Та пройде час, і вся брехня поправна:
Забудь про неї… І твори добро!

Добро і зло завжди крокують в парі,
Як день і ніч, як холод і тепло.
Добро не продається на базарі.
Плекай його і забувай про зло!
© Таміла Панасюк
@poesiaGod