ЛЮБОВ ТВОЯ...

Любов Твоя оспівана піснями,
І велич прославляється в псалмах.
Могутній Боже, вкрита чудесами
Вселенна, що лежить в Твоїх руках.

Твоя земля, чудова і квітуча,
Тобою створена, для радості, була.
Тепер вона у темряві бездушній,
В людських сльозах, щоденно, потопа.

Потоки війн, хвороби, катастрофи...
У сім'ях - ворожнеча, горе й гріх.
Здається, землю вже слізьми затопить,
А час усе зверша шалений біг.

Ридають матері, бо гинуть їхні діти.
Наркотики і п'янство процвіта.
А сатана все кличе веселитись
І гублять люди молоді літа.

А скільки є знедолених, нещасних.
Що, в розпачі, не знають що робить.
У цьому світі не знайшовши щастя,
Життя себе стараються лишить.

О, люди! Зупиніться! Я благаю!
Погляньте в гору, там у небесах,
До вас пробиті руки простягає
Син Божий, у благанні і сльозах.

Він кличе, пропонує допомогу.
Зціляє, до життя щоб повернуть.
Але, не чують, бо князь світу цього
Закрив їм слух, щоби Христа не чуть.

Закрив їм очі і густим туманом
Покрив всю правду, що у світі є.
І ходять люди, наче наркомани.
За щастя, горе видають своє.

Радіють цим земним добром, богатством.
За щастя, мають світу марноту.
В гріхах живуть і Бога не бояться.
Із радістю, у пекло, йдуть і йдуть.

У них велике горе за плечима.
Це горе - в світі жити без Христа.
Де, після смерті, будеш ти, людино?
Себе, поки живеш, ти запитай.

Прислухайся уважно, слово Боже
По всьому світі голосно звучить.
Господь ще кличе, ще серця тривожить:
"До Мене, всі хто змучився, прийдіть."
@poesiaGod