80 років Предстоятелю.
Зараз не могло б бути кращого очільника для нашої Церкви. І Господь досить чітко це показує.
Немає єдності.
Немає щирості.
Церковний люд кидається одне на одного з підозрами, варто тільки пошепки промовити слово «Собор».
Блаженніший Митрополит Онуфрій скликав уперше за 10 років Собор УПЦ у Феофанії — як міг в умовах повномасштабної війни — і ось уже три роки за його спиною деякі протоієреї та архієреї чинять так, ніби ніякого Собору й не було. А миряни раптом стали знавцями єресєй та канонів.
Важко зрозуміти, як Блаженніший нас терпить.
Нас неможливо посадити за стіл принаймні поспілкуватися. Всі вбачають в одне одному зрадників чистоти віри/передань старців/святого Православʼя.
Ми забули про те, що є найважливішим у законі: «суд, милість і віру». «Милості хочу, а не жертви», — згадуються слова з Писання після прочитання деяких «православних» телеграм-каналів і «фахівців».
***
Цей скрутний час для держави і для Церкви ми обов’язково пройдемо, якщо не зневіримося.
Ми вже розповідали вам, що наша редакція була у складі групи православних журналістів, які брали перше інтерв’ю у Митрополита Онуфрія після того, як він став Предстоятелем.
І в тій щирій бесіді ми відкрили для себе Блаженнішого таким, яким його образ зберігається в серці всі ці 10 років.
Дякуємо Богові за владику Онуфрія.
Він за свої 80 років бачив стільки, що навіть якщо зараз говорить небагато, варто на нього просто дивитися, аби наслідувати приклад тихої мужності, непоказної лагідності та Христової простоти.
Многая літа, Ваше Блаженство!
***
Ресурс, де це інтервʼю 2014 року побачило світ, нині знищено.
Тож, ми раді, що встигли передрукувати цей текст у нас на Діалог.ТУТ.
