Пряма дія | Незалежна студентська профспілка

Реорганізація КНЛУ: перемога студентів і викладачів, яку приховали

Вітаємо з Міжнародним днем студентів! Маємо новини з Київського національного лінгвістичного університету.

15 серпня цього року з'явилась інформація, що Київський національний лінгвістичний університет (КНЛУ) планують приєднати до Києво-Могилянської академії. За рішенням ухвали вченої ради КНЛУ була створена робоча група з реорганізації. Ця новина сколихнула викладачів і студентів цього університету, які вже 4 вересня почали масово збирати петицію з метою збереження його автономності. Детальніше про цю історію і чому ця реорганізація викликала критику ви можете прочитати в цьому дописі.

Намагаючись перевірити достовірність інформації, наш активіст того ж 15 серпня подав запит на публічну інформацію до КНЛУ з метою отримати копію тієї самої ухвали. Проте 23 серпня адміністрація відмовила в наданні інформації. Після цього активіст звернувся до МОН зі скаргою на дії підпорядкованого йому розпорядника інформації, але, порушивши Закон України "Про звернення громадян", Міністерство надіслало скаргу до університету, і КНЛУ знову відмовили.

І от 5 листопада, після скарги вже до Омбудсмена з прав людини, була отримана відповідь (лист у коментарях до допису), що ухвала про створення робочої групи з реорганізації дійсно була, але 12 вересня вона була скасована "з метою збереження" університету.

Цікаво, що ця ухвала Вченої Ради донині недоступна на офіційному сайті КНЛУ, власне як і рішення про скасування, як і загалом ухвали за серпень-листопад цього року. Хоча, за законодавством, ухвали мають публікуватись в обов'язковому порядку. Ніяких прес-релізів, коментарів від ректора університету ні щодо об'єднання, ні щодо скасування скандального рішення не було. Навіть проректор університету (і один з кандидатів на виборах очільника КНЛУ, які мали відбутись в цьому році), хоч публічно і розкритикував можливу реорганізацію і долучився до компанії зі збіру підписів, але про перемогу студентів і викладачів публічно не повідомив.

То які можна зробити висновки? По-перше, розголос працює: студенти і викладачі разом домоглись свого, завдяки чому Лінгвістичний не приєднали, з чим ми можемо лише привітати виробниць і виробників знань цього унікального закладу. Вісім днів від старту петиції виявилось достатньо для ректора, щоб передумати.

А по-друге: важливі рішення в університетах все ще вирішується втиху в кабінетах чиновників, недемократично, без залучення громадськості у прийнятті рішень. З чим і треба боротись.

Не мовчіть! Поширюйте інформацію про зловживання в університетах, про спроби без їхніх колективів вирішувати їхню долю. Не соромтесь питати адміністрацію і вимагати від них рішення, надсилати запити, скаржитись до омбудсмена. Звертайтесь до нас в бот або через гугл-форму, якщо вам треба правова допомога, чи ви зіштовхнулись з дискримінацією.

Боротись легше разом! 🖤

Студентська перемога в НАУ!

Проблема поселення та умов проживання в гуртожитках вже місяць непокоїть студентів Національного авіаційного університету в Києві (віднедавна — КАІ). Поворотним моментом стала зустріч студентів НАУ з ректоркою, де узгодили питання щодо переселення (а точніше — виселення) з "нижніх" гуртожитків (№1-6) університету на період зимових канікул. Це рішення пояснили несприятливими умовами для проживання: ймовірною відсутністю опалення та електроенергії. Багато студентів погоджується жити без тепла та світла, аби їх не виселяли.

Такі проблеми цілком властиві для всіх гуртожитків НАУ уже протягом шести років, який би ремонт там не робили. Проблеми з водопостачанням, відсутність нормальних умов в душових кімнатах, непрацюючі ліфти — все це стало буденним життям студентів НАУ, особливо мешканців "верхніх" гуртожитків (№7-13), які часто перебувають у ще гіршому стані, аніж ті, які хочуть закрити на зиму.

Члени студентської профспілки "Пряма дія" відвідали гуртожитки №9 та №11 та разом з іншими студентами дізналися про їхній занедбаний стан. Серед мешканців гуртожитку №9 знайшлися небайдужі студенти, які неготові миритися з жахливим станом душових кімнат, зокрема з іржавими і подекуди небезпечними металевими перегородками, а також зі стелею, з якої обвалюється штукатурка (див. відео у коментарях під постом).

Небайдужі студенти погодилися разом з членами профспілки піти до адміністрації з вимогами розпочати ремонт у душах. 4-го листопада ми висунули ці колективні вимоги до проректора, і вже на наступний день нам повідомили, що ремонт задля усунення небезпечних для здоров'я пошкоджень у душових кімнатах буде зроблено.

Результат не змусив на себе чекати: 11-го листопада ремонт дійсно розпочався. Ця невелика, але приємна перемога відкриває шлях до подальших покращень для всіх студентів НАУ і дає їм немарну надію на комфортні умови проживання. Ми продовжуємо слідкувати за якістю і швидкістю виконання робіт, борючись за гідні умови в гуртожитках для всіх!

Доєднуйтесь до профспілки!

Конфлікти в університеті

Під час активної діяльності незалежної профспілки інколи виникають непорозуміння та конфронтації з іншими студентськими організаціями, адміністрацією та окремими особами. Як правильно реагувати на ці конфлікти? Чи завжди доцільно шукати компроміс, чи є ситуації, де варто без вагань йти до кінця?

Пропонуємо ознайомитися зі статтею, в якій активіст "Прямої дії" та студент Львівського національного університету Ігор Василець ділиться своїм досвідом роботи в профспілці та аналізує, який підхід допомагає не лише вирішувати конфлікти, а й перемагати завдяки їм.

Другий міжнародний студентський саміт «Universities at War» у Львові

Після вдалих захоплень і боротьби проти знищення доступних гуртожитків «Йовіта» та «Камьонка» у Польщі утворилася міжнародна студентська мережа «Universities at War», до якої долучилася також і наша профспілка.

Перший міжнародний саміт мережі пройшов у липні у польському місті Познань, де учасники та учасниці сформували спільне бачення інтернаціональної студентської боротьби. Тоді учасниці з «Прямої дії» наголосили на важливості солідаризації із українськими студентами, на неможливості частини ПД брати участь через обмеження на виїзд закордон. Відтак було вирішено, що ІІ саміт відбудеться в Україні, а саме у Львові.

І ось, це сталося!

На цих вихідних до Львова прибуло близько 30 делегатів і делегаток із Польщі, Італії, Франції та Сполучених Штатів, а також активісти та активістки «Прямої дії».

У перший день на саміті виступив італійський теоретик операїзму та автор книги «Виробництво живого знання» Джиджі Роджеро, у доповіді якого підкреслювалася важливість аналізу глобальних змін, які переживають університети в різних країнах світу.

Товаришки та товариші з польської профспілки «Ініціатива працівнича» розповіли про досвід організації аналітичних проєктів всередині профспілки, а також про проблеми, які зустрічаються в низових волонтерських колективах.

Протягом другого дня обговорювалися проблеми сексизму в прогресивних організаціях, шляхи його долання та популяризації ідей боротьби за ґендерну рівність.

Другий день завершився доповіддю студентки Массачусетського університету (Сполучені Штати) Кали про її досвід участі у русі протидії геноциду палестинського народу, а також про репресії, які учасники зазнали з боку поліції та ультраправих груп.

Ми дякуємо всім, хто змогли взяти участь у саміті. Підтримка міжнародних товаришів і товаришок, які змогли приїхати в Україну, аби виявити солідарність і поділитися досвідом, для нас безцінна.

А поки наступний — третій — саміт у Болоньї ще далеко, прийшов час продовжувати студентську боротьбу тут і зараз, задля чого запрошуємо приєднуватися до профспілки!