Автор: Сергій Якушик
Віра в абсолютне сцілення - це страшна токсична фантазія, яка тягне на дно відчаю і ретравматизації.
Нас чомусь не дивують зміни тіла після травм. Шрами, як мінімум, думаються логічним продовженням досвіду, і досить часто стають полотном розповіді. Або маскуються, прибираються, шліфуються, якщо є не переносимими для людини. І це нормально. Ми бачимо людей, які вчаться користуватися протезами, вчаться бути зі змінами тіла - це викликає захоплення їхньої силою волі.
Це все про визнання і прийняття змін, які відбулися з тілом в результаті не тільки травми, але й в процесі її зцілення.
Але чомусь коли ми говоримо про психіку, в полі ментального формується фантазія, що зцілення психічної травми має стерти не тільки саму травму, але і її наслідки. Та ж так бути не може. Для початку, а яка саме психічна травма? Бо видів їх багато. Чому це важливо, можете запитати Ви? Дивіться, це не лише про саме травму і не лише про травматичний досвід, це про всю архітектуру психіки. Травма як афективно заряджений об'єкт, починає впливати на психіку викривлябчи її структури: захисти, процеси й феномени. І чим більш рання травма сталася, тим більше навколо неї формувалася і психічна організація, і психічна структура. І от коли ми "прибираємо" психічну травму, вся інша психіка у нас же лишається, чи не так? Вся конструкція психіки від механізмів захисту до процесів, лишається тією ж, оскільки вже є сформованою.
Тому момент перший, якщо ми прибираємо травму, опрацьовуємо її, необхідністю є й опрацювання психічних процесів вцілому, а це довготривалий шлях. І дзеркально, працюючи з психічними процесами ми працюємо і з зціленням травми.
По-друге, ми не зможемо повернутися у стан "до", це неможливо. Зцілена психічна травма залишить шрами, вони можуть пекти в певних ситуаціях і нити на "погоду", нагадуючи про себе. Але це добре і необхідно, не тільки як спогади, але й як інтегрований досвід, механізм попередження небезпеки.
Чи можна зцілити психічну травму? Так, і є багато прекрасних методів для цього, але зцілення людини, це значно ширше поняття і довший процес.
Віра в абсолютне сцілення - це страшна токсична фантазія, яка тягне на дно відчаю і ретравматизації.
Нас чомусь не дивують зміни тіла після травм. Шрами, як мінімум, думаються логічним продовженням досвіду, і досить часто стають полотном розповіді. Або маскуються, прибираються, шліфуються, якщо є не переносимими для людини. І це нормально. Ми бачимо людей, які вчаться користуватися протезами, вчаться бути зі змінами тіла - це викликає захоплення їхньої силою волі.
Це все про визнання і прийняття змін, які відбулися з тілом в результаті не тільки травми, але й в процесі її зцілення.
Але чомусь коли ми говоримо про психіку, в полі ментального формується фантазія, що зцілення психічної травми має стерти не тільки саму травму, але і її наслідки. Та ж так бути не може. Для початку, а яка саме психічна травма? Бо видів їх багато. Чому це важливо, можете запитати Ви? Дивіться, це не лише про саме травму і не лише про травматичний досвід, це про всю архітектуру психіки. Травма як афективно заряджений об'єкт, починає впливати на психіку викривлябчи її структури: захисти, процеси й феномени. І чим більш рання травма сталася, тим більше навколо неї формувалася і психічна організація, і психічна структура. І от коли ми "прибираємо" психічну травму, вся інша психіка у нас же лишається, чи не так? Вся конструкція психіки від механізмів захисту до процесів, лишається тією ж, оскільки вже є сформованою.
Тому момент перший, якщо ми прибираємо травму, опрацьовуємо її, необхідністю є й опрацювання психічних процесів вцілому, а це довготривалий шлях. І дзеркально, працюючи з психічними процесами ми працюємо і з зціленням травми.
По-друге, ми не зможемо повернутися у стан "до", це неможливо. Зцілена психічна травма залишить шрами, вони можуть пекти в певних ситуаціях і нити на "погоду", нагадуючи про себе. Але це добре і необхідно, не тільки як спогади, але й як інтегрований досвід, механізм попередження небезпеки.
Чи можна зцілити психічну травму? Так, і є багато прекрасних методів для цього, але зцілення людини, це значно ширше поняття і довший процес.