Чи часто люди дають обіцянки, зарікаються стосовно якогось питання? Чи часто вони виконують свої обіцянки і залишаються вірними словам які дали?
Сумно визнавати, але відповідь на перше питання "так" , а на друге "ні".
Обіцянка - це добровільно дане зобов'язання стосовно чогось. Ми хочемо чути їх оскільки це своєрідна гарантія, що зобов'язання буде виконано.
Найчастіше обіцянки дають:
- Собі ("я буду кожного дня бігати зранку", "я кидаю палити" тощо).
- Рідним і близьким (батькам, опікунам, родичам, друзям, коханим (особливо часто обіцянки дають закохані: "я буду завжди тобі вірним", "я завжди тебе кохатиму" і т.д.)).
- в Соціальних Інститутах (в школі, на роботі, в організації тощо).
Для чого ми даємо обіцянки:
- Це надає нам ваги.
- Це робить нас привабливими для оточуючих, ми отримуємо від них схвалення і повагу, навіть ще нічого не зробивши.
- Це мобілізує нас на те, щоб ми зробили вчинок.
Проте далеко не всі обіцянки виконуються.
Чому ж ми не виконуємо обіцянки?
- з самого початку вони були нам не під силу. Ми не можемо обіцяти, що все буде добре, оскільки ніхто не застрахований він нещасного випадку, ми не можемо клястися у вічному коханні, оскільки часто навіть не можемо відрізнити кохання від закоханості. Можливо через тиждень почуття охолонуть і вже інша людина буде для вас сенсом існування. Не варто давати поспішних клятв.
- просто лінь. Банальненько, але саме вона вбила багато планів і обіцянок. Особливо це стосується обіцянок собі і Соціальним Інститутам. Ми обіцяємо кожного дня бігати зранку, але через день шукаємо причину, щоб не побігти, обіцяємо шефу виконати роботу за 2 дні, а виконуємо її тиждень.
- ми забуваємо про свої обіцянки, оскільки вони нічого для нас не коштували. Зараз слово "обіцяю" може нічого не означати. Для багатьох це просто слово і якщо обіцянка дана просто через соціальне схвалення вона забувається надзвичайно швидко.
- Вони вимагають якихось значних зусиль, жертв, сил і часу. Іноді виконання обіцянки дорого коштує. Якщо ця ціна більша за інтереси чи зобов'язання, то чи варто приносити себе в жертву?
При невиконанні обіцянок люди обирають одну з 3 стратегій поведінки:
1. Уникають розмов про це, намагаються забути про обіцянки і зробити так, щоб оточуючі теж нічого не згадували, або розривають спілкування з людьми яким обіцяли.
2. Намагаються відкупитись матеріально, або компенсувати невиконання зобов'язання іншою обіцянкою.
3. Визнають, що помилились даючи поспішні обіцянки, або визнають провину і просять пробачення.
Обіцянка - це відповідальність, яка рідко буває людині підсилу. А обнадіювати інших, та потім дарувати розчарування - надзвичайно жорстоко.
Щоб навчитися уникати необдуманих обіцянок варто:
- Проаналізувати ситуацію.
- Поставитися до рішення серйозно.
- Навчитися говорити "ні".
- Замінити конструкції, на зразок "Я зроблю!" на "Я спробую це зробити!", "Сподіваюся, у мене вийде це зробити!"
Особисто я вважаю, що не варто давати обіцянок. Як тільки обіцянку дано, виникає велика спокуса її порушити, або закон підлості не дозволяє її реалізувати.
"Не давайте обіцянок, які не можете виконати", проте я не знаю які можу виконати, тому замінила обіцянку "виконати", на обіцянку "спробувати", або на угоду, умови якої не такі категоричні.
Сумно визнавати, але відповідь на перше питання "так" , а на друге "ні".
Обіцянка - це добровільно дане зобов'язання стосовно чогось. Ми хочемо чути їх оскільки це своєрідна гарантія, що зобов'язання буде виконано.
Найчастіше обіцянки дають:
- Собі ("я буду кожного дня бігати зранку", "я кидаю палити" тощо).
- Рідним і близьким (батькам, опікунам, родичам, друзям, коханим (особливо часто обіцянки дають закохані: "я буду завжди тобі вірним", "я завжди тебе кохатиму" і т.д.)).
- в Соціальних Інститутах (в школі, на роботі, в організації тощо).
Для чого ми даємо обіцянки:
- Це надає нам ваги.
- Це робить нас привабливими для оточуючих, ми отримуємо від них схвалення і повагу, навіть ще нічого не зробивши.
- Це мобілізує нас на те, щоб ми зробили вчинок.
Проте далеко не всі обіцянки виконуються.
Чому ж ми не виконуємо обіцянки?
- з самого початку вони були нам не під силу. Ми не можемо обіцяти, що все буде добре, оскільки ніхто не застрахований він нещасного випадку, ми не можемо клястися у вічному коханні, оскільки часто навіть не можемо відрізнити кохання від закоханості. Можливо через тиждень почуття охолонуть і вже інша людина буде для вас сенсом існування. Не варто давати поспішних клятв.
- просто лінь. Банальненько, але саме вона вбила багато планів і обіцянок. Особливо це стосується обіцянок собі і Соціальним Інститутам. Ми обіцяємо кожного дня бігати зранку, але через день шукаємо причину, щоб не побігти, обіцяємо шефу виконати роботу за 2 дні, а виконуємо її тиждень.
- ми забуваємо про свої обіцянки, оскільки вони нічого для нас не коштували. Зараз слово "обіцяю" може нічого не означати. Для багатьох це просто слово і якщо обіцянка дана просто через соціальне схвалення вона забувається надзвичайно швидко.
- Вони вимагають якихось значних зусиль, жертв, сил і часу. Іноді виконання обіцянки дорого коштує. Якщо ця ціна більша за інтереси чи зобов'язання, то чи варто приносити себе в жертву?
При невиконанні обіцянок люди обирають одну з 3 стратегій поведінки:
1. Уникають розмов про це, намагаються забути про обіцянки і зробити так, щоб оточуючі теж нічого не згадували, або розривають спілкування з людьми яким обіцяли.
2. Намагаються відкупитись матеріально, або компенсувати невиконання зобов'язання іншою обіцянкою.
3. Визнають, що помилились даючи поспішні обіцянки, або визнають провину і просять пробачення.
Обіцянка - це відповідальність, яка рідко буває людині підсилу. А обнадіювати інших, та потім дарувати розчарування - надзвичайно жорстоко.
Щоб навчитися уникати необдуманих обіцянок варто:
- Проаналізувати ситуацію.
- Поставитися до рішення серйозно.
- Навчитися говорити "ні".
- Замінити конструкції, на зразок "Я зроблю!" на "Я спробую це зробити!", "Сподіваюся, у мене вийде це зробити!"
Особисто я вважаю, що не варто давати обіцянок. Як тільки обіцянку дано, виникає велика спокуса її порушити, або закон підлості не дозволяє її реалізувати.
"Не давайте обіцянок, які не можете виконати", проте я не знаю які можу виконати, тому замінила обіцянку "виконати", на обіцянку "спробувати", або на угоду, умови якої не такі категоричні.