😎Літературознавиця Серафима Біла зі спільноти "Бабай" написала шикарний матеріал про горористку Ширлі Джексон для Divoche.media.Тут - кілька уривків, але раджу читати весь матеріал🖋️Письменниця народилася 14 грудня 1916 року і буквально одразу розчарувала свою матір, яка хотіла більше часу побути в статусі молодої бездітної дружини. Потім додалися відлюдькуватість, повнота, «незрозумілі історії про зникнення дівчат», чоловік-єврей і знову повнота. Сорок шість років по тому мати написала Ширлі, яка щойно повернулася з прем’єри фільму за її романом: «Твої чоловік та діти соромляться тебе».
🖋️В більшості біографій читаємо, що Ширлі Джексон страждала від алкогольної та наркозалежності, але не завжди зустрічаємо уточнення, що на амфетаміни її посадив лікар. Щоби схудла. Болісне сприйняття себе як неправильної, чужої, недостатньої супроводжувало письменницю все життя і відтворювалося у роздвоєних, ненадійних персонажах (більшість із них — жінки), що втрачають свою особистість або відмовляються від неї. На користь насильства.
🖋️Роздвоєння особистості — одна з провідних тем для Джексон. Можна трактувати її суто соціологічно: молоді дівчата 40–50-х років мали можливість для освіти та кар’єри, але суспільний тиск зводив їх шлях до статусу домогосподарки. Чеки за «Лотерею» Ширлі Джексон отримувала на ім’я «Місіс Стенлі Гайман», і попри популярність, її сприймали саме як дружину професора.
Про цей статус вона напише для університетського вісника: «Вважається ймовірним, що років десять тому вона [дружина] мала власні обличчя та особистість, але якщо вони залишилися, то очікується, що вона пристойно залишить їх при собі».
🖋️Безумовно, ніхто яскравіше не втілив «американську готику», аніж Ширлі Джексон. Вона зобразила будинки з привидами, жертвоприношення в передмісті, божевілля вітальні та апокаліпсис у Нью-Йорку. Але геть не через копання зілля в саду і зачарування потойбічним, а завдяки гострому, критичному розуму.
🖋️Чому Ширлі Джексон стала настільки цікавою сьогодні. Уславлена «Лотереєю», яку включили до підручників та тестів з етики майбутніх лікарів, поступово скинута з полиці серйозної літератури до «авторки жахастиків» без перевидань, повноцінну біографію вона отримала лише через 50 років після смерті від серцевого нападу. Після популярності серіалу Майка Фленаґана за «Привидами дому на пагорбі» та ренесансу гендерних досліджень її творів Джексон віднайшли як забутий голос усіх жінок її повоєнного покоління і поколінь до неї.
Я збираюсь читати збірку оповідань "Лотерея" Ширлі Джексон, а потім дотягнусь і до "Привиди дому на пагорбі" та "Ми завжди жили у замку" від видавництва «ЖОРЖ», і вам раджу.