Любий читач,
Примушую себе дотримуватися плану. Особливо, коли зʼявилася робота, а я не можу просто кинути своє активне соціальне життя.
У мене є тепер ДнД, котре врятувало мене, вчора провела свою другу гру і зрозуміла, як мені мало було бути просто гравцем, я більше люблю дивитися на емоції інших людей і те, як щось в них оживає разом з персонажами. 🥺
Дякую, що у мене є люди, котрі завжди погоджуються на мої ініціативи (+10 🫶🏻).
Не знаю як вам передати все, що відчуває одна людина. Я відчуваю велику напругу. Більше від того, що блог люблю, але прям бути визнаною ком’юніті важко. Я дякую багатьом великим блогеркам, котрі в мене вірять. Читають, слідкують, пишуть. Я рада, що я не в конкретній групі, але відчуваю підтримку.
Все частіше почала бачити цю критику «що букток треба відмінити», хоча він врятував багатьох і був так потрібен. Дуже дивно спостерігати, як критикують тренди (на то вони і тренди), але не шукають свою нішу.
Все це стає заплутаніше. Всі ці дивні заплутані звʼязки між читачами, видавцями, блогерами. Можу зрозуміти, чому обирають блогерів, котрі просто читають книги. Мені ж поки ігнорувати важко, але, можливо, я до цього прийду.
Сьогодні біжу на хокей, обіцяла зустрітися, хоча вставати важко. Важко підтримувати контакт з усіма, а дуже хочеться. Бачу 10+ повідомлень, біжу кудись працювати, бо страшно всім відповідати і все це контролювати.
Із гарних новин, закінчився депресивний епізод. Я можу зробити тільки все можливе, щоб підтримувати свій хороший настрій та стан.
Ооо, я стала амбасадором одного з видавництв, обіцяю вам всеодно залишатися чесною щодо відгуків, якості та самої діяльності видавництва, поки не скажу якого. Але думаю з часом ви зрозумієте.
Дивне це життя, але добре, що воно є.
#від_рі