✙Resurgam✙

Ще один пункт з графіка на сьогодні можна з позитивом викреслювати.

➡️ Відбулись неофіційні перемовини лідерів ЄС і попри попередній легкий хаос в процесах таки було погоджено⤵️

• Урсула фон дер Ляєн (EPP) — залишається на другий термін президентом Європейської Комісії.

• Антоніо Кошту (S&D) — буде призначено на посаду голови Європейської Ради.

• Кая Каллас (Renew) попри всі претензії до її призначення стане головою європейської дипломатії.

➡️ Ці призначення будуть затверджені на липневому саміті ЄС.

P.S. Цікаво, що там для Штрак Ціммерман теж шукають посаду. Наскільки я розумію або посаду віцепрезидента Європарламенту (заступника Мецоли), або голови майбутнього новоствореного оборонного комітету ЄС.

Resurgam ➰ Приєднуйся

🇯🇵🇰🇷 Потенційна японська та корейська військова підтримка України буде вирішуватись на полях саміту НАТО

💬 Ми не раз за останній тиждень розмовляли про корейську потенційну військову підтримку (перешкоди, можливість, ризики), але ще не забуваємо про японську.

➡️ Нагадаю, що Японія змінила своє законодавство, щоб мати можливість допомагати Україні через треті країни. Мова про ракети Patriot через США та 155-мм через Велику Британію. Детально про ракети тут. Про 155-мм тут.

Тепер до головної думки допису

⏩ Цього року США, Японія та Південна Корея створять постійний тристоронній координаційний орган для постійних контактів та взаємодій (політичне рішення про створення цього органу було у 2023 р.).

➡️ Посилення зв'язків США з азійськими країнами має пряме важливе значення для України. Оскільки США від 2023 р. активно зацікавлені в тому, щоб Японія та Південна Корея долучались до підтримки України не тільки фінансово та гуманітарно. І для цього було реалізовано цілий ряд політик (як ядерні гарантії Південній Кореї).

➡️ Ймовірно, найкраща можливість для України 🇺🇦 буде на саміті НАТО. Де ми будемо у статусі "іменинника якому не подарують бажаного подарунку", але в інших подарунках відмовляти переважно не будуть. Особливо поки є підтримка Столтенберга і доволі краща єдність в баченнях підтримки України з боку країн Європи.

Прем'єр-міністр Японії Фуміо Кісіда та президент Південної Кореї Юн Сук Йоль, як очікується, теж будуть запрошені на саміт НАТО. Це буде дводенна можливість напряму чи за посередництвом США провести перемовини з азійськими партнерами на тлі подій, що відбулись з боку московії в регіоні цих країн. У цих перемовинах (із долученням України) мають бути зацікавлені й США.

➡️ Тим паче США будуть мати секцію перемовин з цими країнами щодо практичного оформлення тристороннього координаційного органу (США+Японія+ПК), який має забезпечити постійний контакт трьох країн на рівні "серединного держ. менеджменту" (рівня заступників держсекретаря/президентів, відповідальних радників і т.д.).

Цей аспект відкриває цікаву можливість й для України (якщо подумати). Нам необхідно зараз мати прямий та постійний контакт з Японією та Південною Кореєю, оскільки ми відносно близькі (порівняно з минулими роками) до того, що нам треба — військова підтримка від цих країн.

➡️ Тому контакти треба інтенсифіковувати. Найкращий спосіб гарантовано інтенсифікувати взаємодію з цими країнами (зробити її автоматичною) — це долучитись у якості хоча б спостерігача до цього тристороннього координаційного органу.

Звісно цей орган був створений для забезпечення інтересів в рамках Азійсько-Тихоокеанського регіону. АЛЕ❗️

▶️По-перше, цей орган серед обговорюваних питань вже окреслив: "Питання підтримки щодо відновлення України та зусилля з притягнення московії до відповідальності за її вторгнення...".

▶️По-друге, наша дипломатична аргументація "напроситись" до того координаційного органу може бути наступною. Війна московії вийшла за рамки "європейської"/"західної" і останні події між московією та північною кореєю це підтверджують (важливо, поки вони свіжі в пам'яті). Війна в Україні впливає на стабільність та безпеку й Азійсько-Тихоокеанського регіону, а отже, присутність України в цьому координаційному органі буде логічною та корисною для її учасників. 

➡️ Порушити це питання найкраще на саміті НАТО. Якщо вдасться, то ми забезпечимо себе постійним комунікаційним контактом з країнами, з якими нам вкрай необхідно інтенсифікувати відносини, щоб далі отримати (пролобіювати) потрібне нам рішення. Не вдасться, то ми нічого не втратимо. У будь-якому разі створення цього органу (навіть якщо не вдасться до нього включитись) для нас залишається плюсом.

Resurgam ➰ Приєднуйся

25 червня доволі важливий для нас день в Брюсселі 🇧🇪

Важливі для нас рішення наступні⤵️

➡️ 1. У Брюсселі мають офіційно погодити виділення першого траншу в розмірі 1.4 млрд євро на військові потреби України в рамках використання заморожених активів московії. Станом на зараз на рівні інсайдів великих видань відомо, що сьогодні вже принципово погодили виділення (переведення) коштів, але завтра все це мають формалізувати.

➡️ 2. Відкрити перші Міжурядові консультації (конференції) щодо вступу України в ЄС. Нагадую, що це формально останній етап перед вступом країни в ЄС. Але це найдовший етап, який прогнозовано буде тривати від 3 до 5 років. Напередодні: 

• 20 червня парламент Нідерландів схвалив переговорні рамки для вступу України та Молдови у ЄС. Це була остання країна.

• 21 червня Рада Європейського союзу з економічних та фінансових питань (ECOFIN) також схвалила переговорні рамки для України та Молдови. 

➡️ Завтра має відбутись офіційне відкриття переговорів про вступ України в ЄС, чи перенесуть розгляд питання. Делегації України та Молдови вже прибули у Брюссель. 

Абсолютна більшість країн ЄС націлені, щоб завтра все погодити перед тим як Угорщина на 6 місяців від 1 липня розпочне головування в ЄС. Але є різні ризики, що офіційне відкриття буде перенесено. Але думаю має бути все добре.

➡️ 3. Представники органів ЄС (ЄК, ЄР та інші) мають заслухати звіт юридичної служби Ради ЄС, яка надасть юридичне обґрунтування щодо неможливості Угорщини блокувати кошти в рамках Фонду підтримки України (UAF) куди власне й надходять прибутки від заморожених активів (наприклад 1.4 млрд євро, що завтра мають передати) і куди, ймовірно, будуть надходити 50 млрд$ від облігацій, які нещодавно принципово політично схвалили на саміті G-7, і кошти з яких мають почати надходити ближче до кінця року.

➡️ 4. В ЄС мають завтра спробувати визначитись, хто буде в G-7 банкіром (хто буде збирати 50 млрд для України). Є два варіанти:

➡️ Перший. Більшість країн підтримує варіант, що США збирає кошти, а ЄС дає гарантії, що заморожені активи московії будуть заморожені до виплати кредиту за облігаціями. У цьому варіанті ЄС не несе жодне кредитне навантаження і тому цей варіант підтримують, але банкіром тоді буде США.

• Ключове питання (проблема) розподілення ризиків, точніше "гарантій ЄС перед США".

• Друга проблема, що буде з процедурою якщо буде Трамп 🇺🇸 президентом, а на США вже на той час покладено відповідальність "банкіра". Має бути надане юридичне заключення, чому президент США не зможе порушити даний договір в рамках національного законодавства США.

➡️ Другий. ЄС буде позичати для України кошти та контролювати їх. Тобто, ЄС — банкір. Питання ризиків в цьому варіанті мінімізоване, бо ЄС позичає під активи, які ж в нього і знаходяться.

▶️У першому ж варіанті США позичає під активи, які фізично знаходяться в ЄС. Але другий варіант тоді збільшує кредитні зобов'язання ЄС (проти чого Німеччина), а головне це потребує "погодження в рамках ЄС", що подовжує час реалізації та в певних процедурах може надати можливість Угорщині гальмувати процес.

Для нас необхідний перший варіант, бо він найбільш швидкий і в рамках нього, відповідно до пункту 3 в цьому дописі, Угорщина буде позбавлена можливості блокувати кошти (це буде не в рамках ЄС, а в рамках окремих країн).

➡️ 5. Мають відбутись залаштункові консультації, щодо посад в ЄС, бо там схоже відбувається "легкий хаос", який власне й є негативним фактором, який може вплинути на пункт 2.

Віримо у краще)

Resurgam ➰ Приєднуйся

🇺🇸🇻🇳 США поглиблюють провал путіна у В'єтнамі

Маємо як підтвердження ще одну цікаву нову новину до тез допису "Результати візиту бункерного у В'єтнам" в якому окреслював моменти провалу намірів путіна у В'єтнамі.

➡️ У той день як путін був у В'єтнамі (або тільки-но відлетів в прямому й переносному значенні), міністр МЗС В'єтнаму приймав представників офісу Держсекретаря Блінкена. Помічник держсекретаря США у справах Східної Азії та Тихоокеанського регіону Деніел Крітенбрінк прилетів до В'єтнаму та зустрівся з міністром МЗС В'єтнаму Буй Тхань Соном та "іншими високопосадовцями".

Ця зустріч цікава в кількох площинах:

➡️ 1. Вона відбувається 21 червня. Це день після завершення офіційної складової візиту путіна (20 червня) і 21 червня путін мав повертатись на московію. Тобто, можливо, путін ще навіть перебував у В'єтнамі як офіс Держсекретаря США вже проводив зустріч із в'єтнамцями.

➡️ 2. Напередодні візиту путіна у В'єтнам американці погрожували наслідками для офіційного Ханою. Навіть скасуванням найвищого рівня міждержавних відносин "стратегічне партнерство", яке було досягнуто лише нещодавно наприкінці 2023 року. Але ще в першому дописі про В'єтнам я окреслив, що після того, як візит путіна завершився дипломатія США різко повернула тон риторики до позитивного. 

А зараз взагалі маємо наступну заяву з офісу Держсекретаря🗣:

"Довіра між двома країнами ніколи не була такою сильною й глибокою, як зараз [...] США підтвердили свою прихильність підтримці сильного й квітучого В'єтнаму"

— нагадую, що гіпотетично, путін ще перебував у В'єтнамі, або щойно вилетів.

В'єтнамський голова МЗС натомість заявив, що США завжди були стратегічно важливим партнером, і додав, що країна готова працювати разом для просування та поглиблення всебічного стратегічного партнерства. 

➡️ 3. Цікаво, що про зустріч з американцями стало відомо на добу пізніше ніж вона фактично відбулась. Хоча, що ця зустріч буде у США повідомили ще 17 червня, але без точної дати.

Оскільки це вже не перша подібна "цікава" взаємодія та реакція США та В'єтнаму після візиту путіна, то можна спростити події до такого бачення⤵️

▶️ 1. Візит путіна у В'єтнам викликав занепокоєння у США на тлі власної стратегії, яку американці проводять у цій країні з середини 2023 р. Детально про це писав тут.

▶️ 2. США натисли на В'єтнам погрозами наслідків та використали залежності Ханоя від Вашингтону (точніше окреслили потенційні наслідки в рамках цих залежностей).

▶️ 3. Схоже в'єтнамці дослухались і під час візиту путіна не перейшли межу, яку окреслив Вашингтон. Якщо коротко В'єтнам зробив так, як США й очікували/тиснули на них.

▶️ 4. Після цього США різко повернули офіційну риторику у межі "всеосяжного стратегічного партнерства із В'єтнамом". Фактично це сталось майже у той момент як візит путіна завершився, а результати стали відомі. Точніше була відома відсутність тих результатів на які розраховувала московія.

▶️ 5. Візит представника офісу Держсекретаря Блінкена до В'єтнаму це фактичний збір інформації, замір "температури" у відносинах між США та В'єтнамом. Як бачимо, цей замір позитивний, що окреслено у відповідних заявах, задекларованих позиціях та поверненні партнерської риторики. Цей візит можна охарактеризувати зі сторони США: "Претензій не маємо. Все добре. Працюємо над "всеосяжним партнерством й надалі"".

➡️ Далі буде цікаво постерігати за відносинами США та В'єтнаму, бо такий фактичний провал путіна може свідчити, що стратегія США щодо поглиблення/витіснення московії із В'єтнаму набагато глибша ніж ми могли попередньо думати. 

Але поки це все описане не виключає, що В'єтнам буде "ердоганити"у той та й інший бік через набір інтересів та об'єктивних причин, але при цьому усвідомлювати та тримати баланси.

Resurgam ➰ Приєднуйся

🇰🇷 США підключились в Південній Кореї для постачання в Україну військової допомоги: південнокорейська невизначеність для путіна

➡️ Схоже США та Південна Корея знайшли варіант як поставити путіна в стратегічну невизначеність і як президентська вертикаль в Південній Кореї може легітимізувати передачу озброєння в Україну.

📞 Вчора відбувся дзвінок Блінкена міністру МЗС Південної Кореї. Якщо відкинути «публічну люб’язність», то держсекретар зробив дві речі⤵️

▶️ Розпочав розмову із засудження договору між північною кореєю та московією та нагадав вже південнокорейським колегам, що це не вперше москва порушує норми за які Південна Корея ще з 2023 р. обіцяла «відповідь».

▶️ Блінкен застосував мʼяке нагадування про роль США в безпеці Південної Кореї. Особливо акцентував увагу на минулорічній оборонній угоді, яка підсилила «ядерний щит» США довкола Південної Кореї (тоді це було в обмін на 300 тис. боєприпасів та гарантію поглиблювати «український напрямок підтримки»). Детально писав про це тут.

Що погодились зробити південнокорейці? 🇰🇷

🗣 «Існують різні варіанти надання зброї, і наша позиція щодо останніх подій між московією та північною кореєю залежатиме від того як москва підійде до ситуації в майбутньому», —заявив радник президента Південної Кореї з питань національної безпеки.

Це фактично підв’язує потенційну підтримку України від Південної Кореї до рівня взаємодії московії та північної кореї. Це ставить московію у певну позицію невизначеності. 

Як це працює?

Можна дивитись на те як путін та ким чин ин майже по закутках затискаються, але північна корея надає та буде надавати військову підтримку московії не за «гарні очі», а в обмін на «щось».

➡️ Південна Корея завжди відстежує це «щось», що та в якій кількості потрапляє з московії в північну корею і як тільки московія надає північній кореї свою частку з угоди, то президентська вертикаль Південної Кореї буде «еквівалентно» передавати військову допомогу Україні 🇺🇦(скоріш за все через треті країни).

➡️ Тобто, москва поставлена у позицію, що:

• або не передавати нічого в північну корею (що неможливо);

• або не взаємодіяти з північною корею, бо Південна Корея має еквівалент ресурсу це перекривати, що буде провокувати згодом взагалі розмиття «меж» і військова підтримка України в політикумі Південної Кореї стане нормою, чого звісно хоче уникнути москва. Якщо коротко, то може відбутись німецький досвід від «5000 касок до передачі Patriot».

Президентська вертикаль в Південній Кореї цим рішенням:

➡️ Переклала відповідальність за подальшу ескалацію на москву (що важливо для самої Південної Кореї в міжнародних аспектах свого регіону, бо напередодні саме москва намагалась перекласти відповідальність на Південну Корею).

➡️ Створила легітимізаційне підґрунтя всередині країни для легалізації майбутніх військових взаємодій з Україною (відповідальність на московії).

➡️ Тож Південна Корея (думаю не без роботи США) прийняла цікавий хід як вийти з-під шантажу москви, яка грала на внутрішніх протиріччях політикуму Півд. Кореї, і в тій же мірі сформувати свій шантаж проти неї (москви).

Resurgam ➰ Приєднуйся

Вчора відбувались цікаві події в Південній Кореї. Але для початку про Сербію.

➡️ Мабуть, всі бачили новину від FT, що за час широкомасштабного вторгнення Сербія  продала снаряди на 800 млн євро фактично для України 🇺🇦 (через треті країни).

Кілька деталей⤵️

▶️ 1. Сам факт реекспорту із Сербії не є «новизною» як мінімум від середини 2023 р.  У квітні 2023 р. Вучич прямим текстом сказав, що він не проти, щоб сербська військова продукція потрапляла до України, навіть фактично підтвердив, що це й відбувається на той момент🗣: «Чи можливо, що це відбувається?  Я не сумніваюсь, що це є та станеться. Яка альтернатива для нас? Не виробляти, не продавати?». Далі Вучич підтвердив, що він не буде проти якщо так буде відбуватись (через треті країни потрапляти боєприпасам в Україну).

▶️Попри все звісно бажано, щоб подібні новини як на FT не виходили, але в цьому випадку немає нічого критичного, бо Вучич прямим текстом про це декілька разів заявляв від 2023 р. і  думаю, що московській розвідці відомо більше даних ніж ці публічні заяви.

▶️ 2. На питання чи може Сербія так само постачати на московію?  Скоріше за все — ні. На каналі цілий перелік статей про Сербію, як так вибудувались умови, що Вучич буде вимушений діяти в рамках європейського тренду (там знайдено й баланси, й зони тиску на Вучича).

Щодо постачання на московію, то є пряма мова Вучича🗣: «Ми приєднались до заборони реекспорту, наприклад подвійного призначення… Сербія ніколи не буде хабом для реекспорту (військових товарів) на московію» (для України можна). Цю відповідь він дав у тому ж виступі, де й підтвердив, що не буде перешкоджати реекспорту в Україну.

➡️ Звісно можна в істериці битись від провокацій сербських футбольних фанів, але точно поради щодо «когось кудись послати на політичному рівні», «ігнорувати», «розірвати політичні зв’язки»  і тим самим втрачати можливості потенційно взаємодіяти — не варто. Я звісно не закликаю любити чи вважати партнерами сербів, але ключове думати з холодною головою і тоді, може, банер в підтримку путіна все ще буде висіти на стадіоні, але боєприпаси поїдуть в ЗСУ.

Загалом рекомендую серію дописів на каналі про Сербію в яких поступово розкривав ідею, чому відбудеться вимушений «транзит» Вучича і чому власне Сербія нам значно ближча ніж публічно здається. ⬇️

➡️ 1. Країна, політичні та аналітичні еліти, якої натякають, що хочуть бути партнером України. Чому Сербія трохи ближча ніж здається і хоче бути ближчою, але має деякі логічні та природні обмежання.

➡️ 2. Схоже московія переграла сама себе й у Сербії. (5 квітня 2023) Як брудними, гібридними методами московія намагалась втягнути Вучича у проблеми з ЄС на основі конфлікту довкола Косово

➡️ 3. "Секретний балет" — помста за Корею? (17 квітня 2023). Аналіз інформації західних ЗМІ про можливі кооперації Сербії та України

➡️ 4. Хитрий план Косово, нервування Сербії та роздоріжжя України (серпень 2023). Про міжнародно-дипломатичні моменти балансування України в "балканській кухні" задля збереження партнерств та можливості взаємодій.

➡️ 5. Що стоїть за нападами в Косово і чому це може бути слід москви без участі Белграда (вересень 2023) .Про чергову спробу московії розіграти "сербську карту" задля знищення Вучичу альтернатив та можливостей балансування (ЄС/москва), та примусити того більш стратегічно зблизитись з московією за відсутності альтернатив.

➡️ 5. Другі поспіль сербські дострокові вибори чи можуть вони принести щось хороше Україні? листопад 2023. Про Вучича та сербську опозицію, і які перспективи України між ними.

Resurgam ➰ Приєднуйся

🇪🇺 Група "Renew" через франко-бельгійську впертість на межі розвалу, що значно послаблює позиції Каллас в боротьбі за посаду

Може у Вас виникає питання: "Для чого взагалі слідкувати за цими склоками в одній із груп Європарламенту?".

Зараз в контексті України-ЄС відбувається найвідповідальніший для нас момент. І мова не тільки про тон підтримки України та відповідну військову підтримку на тлі невизначеності щодо виборів у США.

➡️ Мова ще про євроінтеграцію України 🇺🇦. 21 червня розпочався останній етап перед вступом України в ЄС 🗣: "Рада ЄС ухвалила загальні позиції Євросоюзу, включно з переговорними рамками, для переговорів про вступ з Україною і Молдовою. Це відкриває шлях до початку переговорів 25 червня в Люксембурзі", — про що повідомили в Бельгії, яка головує в ЄС (ще можна останнім етапом вважати ратифікацію договорів про вступ, але це вже технічний момент). 

➡️ Склад посад Європарламенту зараз буде напряму впливати на те, чи встигне Україна (та Молдова) до 2029 року стати членом ЄС. Тобто до наступних виборів Європарламенту. Зараз ця дата є базовою орієнтацією для вступу в ЄС, щоб одразу легалізувати новоприбулі країни в політичній системі ЄС. 

🔗 Так ось. У великому дописі про Макрона я писав, що його дії (та дії експрем'єра Бельгії Де Крю) направлені на те, щоб як:

• У внутрішніх моментах мінімізувати наслідки від провалу на європейських виборах, так й у зовнішніх.

• У зовнішніх — це зберегти владу франко-бельгійського крила в групі Renew на тлі того, що східне крило Renew (Чехія, Болгарія, Естонія, Румунія) показали набагато кращі результати, що загалом врятувало групу від катастрофи.

Renew це об'єднання двох груп:

"Альянс лібералів за Європу" (ALDE) та власне "Renew" (яка складалась із депутатів партії Макрона). Оскільки у 2019 р. Макрон мав найбільше євродепутатів в парламенті, то під час об'єднання він зберіг й назву, й назначив на керівні посади групи представників своєї партії (розділяючи владу лише з бельгійцями).

❗️ Але зараз Макрон немає такої кількості євродепутатів, а основний результат принесло саме крило ALDE представником якого є й Каллас, й Рютте, й Штрак Ціммерман та інші.

Головою групи є доволі специфічна (як командний гравець) член партії Макрона, й ставлениця Макрона Валері Хайєр. 

▶️ Напередодні виборів вона роздула скандал й намагалась вигнати Рютте з групи (людину яка має стати генеральним секретарем НАТО й значно підсилити загалом вплив групи).

➡️ Після, Хайєр (а фактично Макрон) відмовляється йти з посади голови групи та надавати більше влади крилу ALDE, яке зараз має вдвічі більше представництво за крило Renew, яке тримає владу у всій групі. Більш того Хайєр вирішила ще влаштувати внутрішні змагання за посаду голови Європейської дипломатії, що фактично блокує Каллас, оскільки її власна група не може одностайно визначитись кого висувати.

➡️ І як "вишенька" третя за розміром (6 євродепутатів) національна група чеської партії "АНО" Бабіша покидає об'єднання Renew. Офіційна причина через неузгодженість в ідеологічних питаннях. Неофіційна через конфлікт з головою групи та представницею Макрона Хайєр щодо рівноцінного розподілення посад як всередині групи, так й у загальноєвропейських  групах відповідно до результатів.

➡️ Тож станом на зараз група Renew скоротилась з 80 місць до 74, при чому група Мелоні, я нещодавно писав, зросла до 83. Все це ускладнює можливість для Каллас отримати посаду голови європейської дипломатії й провокує чутки про розпад Renew на ALDE та Renew, якщо французи не перестануть триматись настільки за посади. 

➡️ З позитивного. Бабіш — промосковсько орієнтований чеський політик, який сповідує всі антиукраїнські тези і його вихід — це з іншого боку позитив, бо я взагалі не розумів, що він у тій групі взагалі забув. Хоча за всі рішення під тиском групи він все одно голосував на користь України. Допускаю, що дії Бабіша можуть буди також сплановані, щоб не допустити Каллас до посади Борреля, а Штрак Ціммерман до нової посади голови оборонного комітету Європарламенту чи віцепрезидента парламенту.

Resurgam ➰ Приєднуйся

🇰🇷 Наскільки реально, що військова техніка з Південної Кореї буде в Україні?

Сьогодні з уряду Південної Кореї пролунали новини🗣: "Що президент перегляне позицію щодо постачання озброєння в Україну".

➡️ Південна Корея наш далекосхідний партнер, який здійснює підтримку в фінансовій та гуманітарній сферах. Але щодо прямої військової допомоги у Південної Кореї стоїть "блок". Цей блок стоїть відповідно до безпекової стратегії та закону даної країни. Закон (Foreign Trade Act), який забороняє продаж та надання зброї країні, яка перебуває в активному військовому конфлікті.

Що змінилось?

Візит путіна в північну корею та відповідно підписані угоди порушили статус-кво. Раніше була неформальна межа: "московія не надає "занадто військові" технології північній кореї, натомість Південна Корея обмежується лише фінансовою та гуманітарною підтримкою України". Путін перетнув цю межу, відновивши військові угоди часів радянського союзу.

Так що, Південна Корея почне постачати озброєння в Україну?🇺🇦

💬 Думаю звинуватити мене, що я зрадойоб доволі важко, враховуючи, що мені закидують зворотне. Але скажу так, випадок південної кореї, буде класичним "швейцарським синдромом". 

➡️ У Швейцарії приблизно кожні 9 місяців Комітет чи міністр оборони ініціює зміну законодавства щодо реекспорту зброї, щоб надати зброю Україні. Ця зміна проходить голосування Комітету. Позитивно проходить голосування Верхньої палати, але у фіналі відхиляється в Нижній палаті. І так вже тричі. 

➡️ Скажу більш того. Це з тим, що швейцарські оборонні відомства не просто хочуть допомогти Україні, але ще й мають потужний внутрішній фактор. Поки всі країни з потужним ВПК заробляють кошти, то потужний швейцарський ВПК у 2023 р. втратив до 25% експорту через відмову постачати зброю Україні, як про це повідомляє Reuters. І, навіть, ця внутрішня мотивація Швейцарії не дозволяє подолати популістичний бар'єр, який тримається в Нижній палаті парламенту.

❗️ Річ у тім, що Південна Корея попри те, що це президентська республіка і президент має широкі повноваження все одне потребуватиме голосування в парламенті для "відміни/корекції" Закону. З поданням на голосування проблем не буде, з проходженням Комітету теж, але є велика проблема з голосуванням. Після виборів в парламент 10-го квітня 2024 року уряд та президент Південної Кореї у меншості. Парламентська більшість в опозиційній "Демократичній партії", яка як мінімум на момент 2023 року, виступала категорично проти постачання озброєння в будь-якій формі Україні:

"Військова підтримка зон конфлікту суперечить нашим національним інтересам, і цього ніколи не можна робити", — заява лідера партії.

➡️ Тому сподіватись на пряме постачання озброєння з Південної Кореї в Україну поки не варто. На жаль.

❗️АЛЕ❗️

Але, "важкість" не означає неможливість.

Суть мого допису в тому, щоб донести думку: не варто зациклюватись, щоб побачити корейські танки 🗡 чи гармати напряму в Україні, варто скористатись моментом та ситуацією в доступний спосіб.  Якщо намагатись "довезти" корейську зброю в Україну напряму, то ми витратимо дипломатичний та часовий ресурс і в результаті впремось у стіну (голосування в парламенті).

⏩ Поки є "резонанс" для південнокорейців (військовий договір між путіним та кім чин ином) треба йти одразу по шляху, який має шанс на реалізацію — "німецька карусель". 

➡️ Німецька карусель це практика німців з 2022 р., коли вони постачали озброєння одній країні, щоб та своє озброєння могла передати Україні (нехай не таке нове). Для цього уряду Південної Кореї не треба буде погодження парламенту. 

▶️ Прикладом є постачання/ надання в оренду 155-мм снарядів з Південної Кореї до США для того, щоб США мали баланс безпечно поставити свої 155-мм Україні. Якщо йти одразу цим шляхом, то в результаті обговорення та резонанс не загубиться на задвірках.

➡️ Тому ідея проста — йти тим шляхом, який більш гарантовано принесе результат і не дозволить нам втрати ефект "резонансу" через, що власне ми зараз й маємо можливість обговорювати варіанти.

P.S. У словаків немає систем Patriot, тому можна... ☺️

🚀 Resurgam ➰ Приєднуйся

"Ігри" брюссельських коридорів

➡️ 17 червня лідери ЄС мали зібратись на "неформальну вечерю", щоб затвердити керівний склад Союзу на наступні 5 років. Розклад за посадами, мабуть, чули, але ще раз⤵️

• Урсула фон дер Ляєн (група ЄНП) йде на другий термін президента (голови) Європейської Комісії.

• Антоніу Кошта (експрем'єр Португалії, група S&D) на голову Європейської Ради.

• Кая Каллас (група Renew) на голову Європейської дипломатії.

➡️ В принципі більшість була сформована і прогнозувалось, що все швидко узгодять. Але "трохи" щось пішло не так і 17 травня учасники вийшли із вечері без прізвищ та з "червоними" обличчями.

➡️ 18 червня офіційну причину пояснили так: "Кандидати мають підготувати план своєї роботи на посаді". 

Але про справжні причини стало відомо на день пізніше. Причин дві:

▶️ Перша причина. Група Урсули ЄНП забажала (як переможці й група, що значно покращила свої показники порівняно з 2019), щоб соціал-демократи розділили посаду голови Європейської ради на 2 терміни:

• 1 термін — Кошта.
• Другий — кандидат від ЄНП.

Власне голова Європейської Ради й обирається на 2.5 роки. Але другий термін узгоджується наперед. Дослівно із коментарів: "Наглість ЄНП розлютила соціал-демократів", — і сторони фактично взяли паузу, щоб "заспокоїтись" і не розвалити "Центристську коаліцію" власне до її оформлення.

▶️ Друга причина. Мелоні (група ЕСР) заблокувала призначення Каї Каллас на посаду голови Європейської дипломатії, оскільки її група тепер теж претендує на цю посаду. За результатами виборів група Каллас "Renew" взяла 80 місць. Група Мелоні (ЕСР) 77 місць. "Renew" були треті, ЕСР - четверті. АЛЕ!

🔗 У минулих дописах писав, що занадто велика група "безхатченків" (83 депутати) і вони будуть шукати групу. Більшість цих "безхатченків" правого спектра від (поміркованих правих до "ультра"). Тому, якщо "Renew" хотіло зберегти 3 місце і бути більш договірно привабливою, то треба було брати від 85 місць, а не 80.

Так ось. Поки там у понеділок на вечері відбувались скандали. Група Мелоні добрала до себе в групу: болгарську партію "Є такий народ", литовський  "Союз фермерів та зелених" та "Альянс за Союзу румун", що збільшило групу Мелоні з 77 до 83 і дозволило обійти Renew (80 місць). 

➡️ Тепер Мелоні вимагає, щоб посаду Каллас віддали її групі як третій за кількості. Хоча звісно навряд це станеться, бо група Мелоні не залучена до коаліційного процесу. Причина блокування з боку Мелоні криється в тому, що перед виборами вона обіцяла "переворот", який фактично не відбувся. Хоча група Мелоні та права група Ле Пен збільшили кількість депутатів, це не стало критичним для політичних розкладів  і тому ніяк не конвертувалось для групи Мелоні у нові посади. Це завдає іміджевого удару по Мелоні як "королеві правих". Тож зараз вона намагається отримати хоч якусь топ-європейську посаду, щоб зберегти свій вплив та імідж.

💬 Зрештою думаю ці блокування з боку Мелоні ні до чого не призведуть через набір різних причин, який довго пояснювати.

➡️ Тож будуть або вже окреслені на початку допису прізвища (основний сценарій), або заміна їх на еквівалент із цих же груп (вкрай малоймовірно). Тому сприймаєте новини з коридорів ЄС стримано, бережіть нерви, такі процеси там норма. Рекомендую просто слідкувати.

Resurgam ➰ Приєднуйся

🇻🇳 Битва за Ханой: в'єтнамська ердоганщина

💬 Зараз активно шириться мережею інформація, що впродовж тижня путін відвідає В'єтнам. Хоч ЗМІ офіційним переліком тем перемовин називають "освіту", "посилення економічної співпраці", насправді ж ці ж ЗМІ зазначають дві неанонсовані теми перемовин "військова співпраця" та "вирішення проблем платежів, які посилились через нові санкції".

В'єтнам для мене певна загадка. Хоч я й приділив певну увагу та час цій країні, розібратись в її контекстах (хто з ким, як, куди), так й не зміг. Тому поділюсь певними думками, які будуть не стільки в якості якогось аналізу, скільки у вигляді послідовності подій:

▶️ 1. Комуністичне керівництво В'єтнаму не є монолітом у питаннях зовнішньої політики. Історично воно тяготіє до взаємовідносин із московією, але є група, яка пропагує підсилення зв'язків зі США на тлі ризиків/конкуренції з Китаєм.

▶️ 2. У 2023 р. США проводило цілеспрямовану політику зближення з В'єтнамом: у квітні 2023 та березні 2024 В'єтнам відвідав Блінкен; у вересні 2023 Байден відвідав особисто В'єтнам (підписав угоди про всеосяжне партнерство), у жовтні 2023 р. В'єтнам відвідав Салліван і так далі.

▶️ 3. У 2023 р. торгові відносини В'єтнаму зі США зафіксували американців як: другого за обсягом торгового партнера В'єтнаму (перший Китай) та абсолютно найбільшого імпортера в'єтнамської продукції.

▶️ 4. Союзники США у 2023 р. теж раптово почали "нарощувати відносини" з В'єтнамом: Австралія підвищила рівень партнерства до "стратегічного", Філіппіни підписали безпекову угоду з В'єтнамом, що має обмежувати неправомірні дії Китаю на морі. В'єтнам підписав ряд угод з Японією.

▶️ 5. Напередодні візиту путіна під час прийому послів президент В'єтнаму То Лам заявив, що його країна хоче розширити безпекові та оборонні зв'язки зі США та поглиблювати всеосяжне партнерство.

З іншого негативного боку маємо наступні факти дій В'єтнаму:

⏩ 1. На початку травня В'єтнам відклав зустріч спеціального посланника з питань виконання санкцій ЄС Девід ОʼСаллівана на тлі візиту путіна. Посол ЄС мав обговорити з В'єтнамом питання санкцій, але в Ханої вирішили, що ця зустріч може бути "недоречною" на тлі візиту путіна і перенесли її на липень.

⏩ 2. В'єтнам не відвідав саміт у Швейцарії 🇨🇭, хоча до останнього від країни поступали різні сигнали. 

⏩ 3. В'єтнам є місцем обходу санкцій через що останнім часом частина в'єтнамських компаній отримують вторинні санкції.

Потенційний візит путіна у В'єтнам вкрай негативно сприйняли у США 🗣: "Жодна країна не повинна надавати путіну платформу для пропаганди його агресивної війни та іншим чином дозволяти йому нормалізувати свої злодіяння", — сказав представник посольства США в Ханої.

У чому причина таких контрастів у В'єтнамі?

➡️ У 2023 р. В'єтнам почали сколихувати ряд внутрішніх політичних скандалів на рівні вищого партійного керівництва. Саме в цей момент США й почали активне зближення з даною країною. Офіційним приводом зближення використали потужні торгові відносини, які потребували унормування. 

У березні 2024 р. затяжна політична криза у В'єтнамі спровокувала звільнення Во Ван Туонг з посади президента країни лише після року його роботи. Натомість високопосадовець зі служби безпеки В'єтнаму То Лам став президентом.

У цей час МЗС В'єтнаму активно співпрацювало зі США та його союзниками. Натомість "бізнес-еліта В'єтнаму" та їх політичне представництво намагалось втримати зв'язки із московією в рамках приватного інтересу. Це можна пояснити тим, що великий % газовидобувної галузі й не тільки належить/залежить від московських компаній.

Зрештою провівши не одну годину у роздумах, я прийшов до висновку, що у В'єтнамі зараз є два крила⤵️

• Одне, яке орієнтується на контакти з путіним;

• Інше яке орієнтується на США як на головного торговельного партнера та певну противагу впливу Китаю в регіоні.

Зрештою, яка з цих сил впливовіша — я не знаю. Але у вкинуті статті ніби путін їде вже з "в'єтнамськими танками" — я б поки не поспішав вірити, бо схоже у В'єтнама своя колективна ердоганщина.

Resurgam ➰ Приєднуйся

Результати саміту у Швейцарії 🇨🇭

Я вже описував у цьому дописі, чому цей саміт необхідний. Тому сконцентруюсь дещо на інших моментах.

➡️ Щодо улюбленого коменту, який я бачив останній час: "Люди добрі. Скільки ж ми витратили коштів на "непотрібний саміт"". 

Так ось, вартість саміту обійшлась в 15-16 млн євро коштів платників податків, тільки НЕ українських платників податків, а швейцарських. Швейцарія спонсорувала проведення саміту. 

І тепер риторичне питання, якщо Україна не витрачає кошти, то які ще тоді можуть бути аргументи чому його непотрібно було робити?

⏩ Чи був саміт вкрай успішним? Не так, як планувався початково.
⏩ Чи був він провальний? Теж ні, і не так, як його намагається змалювати московська пропаганда.

➡️ Саміт був робочим на цьому етапі, бо як мінімум якщо саміт викликає таке подразнення в москві та Пекіні, то значить він тисне на якісь больові точки планування цих країн. 

▶️Ще одне зазначу, нам варто навчитись сприймати належно й дипломатію московії й відходити від призми "лавров отримав орден коня в Африці". На жаль, зовнішня політика московії потужна, має вагомі ресурси й може нам перешкоджати.

А якщо все це підкріплюється ще й дипломатичною допомогою Китаю, то уявіть зіставність ресурсів та сил. Тому на контрдії московії теж як на фактор варто завжди зважати. Особливо в тих регіонах, де дипломатія московії прожовжує радянську традицію, а ми від 1991 були лише на папері в тих регіонах.

Тож на місці країн із цих регіонів світу, якби Ви розставляли акценти ризиків участі?

Ключові функціональні цілі ⛳️саміту, які досягли:

▶️ Не віддали міжнародне дипломатичне поле під московсько-китайський "мирний план". Поки ми збираємо під текстом 8 десятків країн, то китайсько-московський план залишається заблокованим.

▶️ Зафіксували консолідовану підтримку Заходу. Більш-менш монолітна риторика про Україну створює сприятливий фон, що примушує навіть такі країни як Сербія чи Угорщина підписувати комюніке.

▶️ Комюніке саміту не є міжнародним договором, але є офіційним документом, який надалі можна використовувати у різних дипломатичних хитрощах.

▶️ Відфільтрували друзів, нейтральних та ворогів. Навіть ті, країни, які не підписали фінальне комюніке, але були присутні на саміті є потенційним місцем роботи для нашої дипломатії.

▶️ У тексті зафіксували визнання агресії з боку московії. Хоч через обережність тексту це було зроблено лише раз.

▶️ Присутність та підписи Аргентини, Чилі, Коста-Рики, Еквадору, Гватемали, Уругваю свідчать, що в регіоні Південної Америки отримуємо розширення нашої присутності.

ℹ️ Але щодо Африки очікування не виправдались. Я вважаю регіон недопрацьованим дипломатично, хоч рух й є. Не зрозумів відсутність Марокко, Нігерії, Єгипту (який отримав кілька лярдів від ЄС).

З негативного 🔄

⏩ Саміт зафіксував фактичну блоковість світу: де є західний світ та ворожий йому табір. І більшість країн в підвішеному стані, що не дозволить найближчим часом, а може взагалі, створити вирішальний дипломатичний тиск на московію. Загалом жоден із таборів немає вирішальної дипломатичної переваги. Москва та Пекін гібридними методами та різними залежностями здатні блокувати відчутний відсоток схильності до нас. 

⏩ Комюніке було дуже обережне через збільшену потребу не відштовхнути "нейтральні країни" частина з яких була представлена на саміті.

⏩ Наступний саміт може нести ризик зменшення кількості учасників, якщо московія не буде представлена. Але поки, на мою думку, ми не готові її на цьому етапі допускати до саміту, що збільшує цілий набір критичних для нас ризиків.

➡️ Тож перший великий саміт виконав певний набір цілей, але дату проведення другого саміту треба аналізувати. Квапитись й проводити його вже восени думаю не варто, бо це може мати для нас непередбачувані наслідки. Робити другий раунд треба тоді, коли будуть вдалі обставини із СА, Індією та ПАР, або буде зафіксована зміна на полі бою. Допуск московії до другого саміту може бути передчасним, нав'язаним нам рішенням до якого ми зараз не готові ні дипломатично, ні військово.

Resurgam ➰ Приєднуйся