Roman Donik

Пані та панове, є важлива справа.
Треба підписати петицію про повернення головної будівлі Національного університету оборони України саме університету оборони. Корпус в 13 році віджала судійська мафія Януковича. З 14 року займають корпус незаконно. По суті рейдери.
В 13 році, коли Янукович і його уряд вбивали обороноздатність України та ЗСУ, корпус передали до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ. Всі пам'ятають який тобі був суд. Зараз в принципі ті ж люди, на посадах. З тими ж принципами "нєбожитєльства".
З тим, як зараз працюють суди в Україні, займаючи самі топові будівлі по всій країнї, акценти явно розставлені не дуже про оборону країни.
Указ про повернення корпусу, був підписаний ще у 14 році, після втечі Януковича. Указом Президента від 6 червня 2014 року № 501/2014
Але судійська каста, просто забила на це і тупо продовжує утримувати захоплену будівлю.
Дуже, от прямо дуже треба підписати петицію і повернути корпус до МО.
І поширте будь ласка. Це справді важливо.
https://petition.kmu.gov.ua/petitions/7291

PS. Ще Косинський використав СЕДО і сержантські групи для розсилки фальсифікованих результатів перевірки по військам. Еталонний взірець «старої» совкової генерації, короч.

Просто нагадаю, щоб не забули.
Головний сержант ЗСУ, Косинський 12 років на посаді. Був головним старшиной ЗСУ при Януковичі, потім просто змінив погон і назву. Іконостас небойових відзнак та значків.
Лобіст концепції - лідерство важливіше фаховості. Це дало можливість поставити на ключові посади своїх людей совковської ментальності, які не гидують примати участь в примусі навчальних центрів ставити фіктивне БЗВП. Лідер, в бачені Косинського це той, хто керуючись посадою може взяти на глотку та принижувати особовий склад.
Перебрехав цинічно результати службової перевірки по тиску на сержантів НЦ на користь свого найближчого оточення.
Повторну перевірку перевів з теми - фальсифікація результатів. на тему - звідки в Доніка вся ця інформація.
13 рік на посаді. Абсолютно безграмотна людина в підготовці, яка за неї відповідає по суті на рівні сержантів.
Краде чужі ідеї і напрацювання і видає за свої. Лобіст НЦ Десна, як монополіста по підготовці сержантів і інструкторів. Лобіст обкладання масово інструкторів сертифікатами без яких не платять інструкторські. Лобіст теми що тільки сертифікат Десни дійсний.
Створив сержантську вертикаль з своїх людей (не фахових "лідерів" каптьорів), бо запровадив систему - рости може тільки той, кому вони дозволяють вчитися на "потрібних курсах" та закінчити їх. Створив умови за яких бойовий сержант з підрозділу сухопутних військ не може вирости вище ГС бригади. Далі тільки "мазані".
Розвалив всю підготовку сержантського складу, особливо після 24.02. Все те що зараз з дефіцитом сержантського складу та рівнем його фаховості у військах - результат "роботи" Косинського.
Лідер мамкін.
Новий девіз Косинського - "Головний сержант ЗСУ - не має честі".
Всіх справжніх - зі святом.
PS. Ще Косинський використав СЕДО і сержантські групи для розсилки фальсифікованих результатів перевірки по військам. Еталонний взірець «старої» совкової генерації, короч.

Як там справи у свідків таємних перемовин з росіянами з приводу не бити по об'єктам енергетики?
Туди ж ікспертів по "майже вичерпаному" ресурсу російських літаків носіїв ракет.
Буде експертиза?
Чи то вже на завтра, перервах між уроками в школі напишуть?

У нас дуже погана та складна робота в емоційному та психологічному стані. Бо один з напрямків роботи центру - допідготовка людей які зайшли з окопів і які туди повертаються. Легко сказати з високої трибуни про те що "головна цінність, це життя солдата", але дуже складно реалізувати в реальному житті. Бо це не тільки про стратегічні та оперативні рішенні на ЛБЗ. Це в першу чергу про підготовку та про відношення до солдата як до людини.
В 151НЦ, одна з самих високих швидкостей впровадження змін до навчального процесу. Адаптація до вимог фронту. Тому що ми постійно в "темі". Частина людей на задачах. І постійний фідбек від тих хто в нас навчався. І оце дуже складно. Бо в нас особистий контакт і особисте залучення. Кожного бійця, ми взнаємо за час підготовки. Ми кожного з них пропускаємо через себе. Ми знаємо про всі втрати. Ми знаємо де і кому наша підготовка зберегла життя.
А ще ми знаємо що всі нові зміни, це висновки зроблені після поранення або загибелі тих, кого ми готували. Ми знаємо імена і пам'ятаємо в обличчя майже всіх хто загинув. Це дуже складно. В тилових навчальних центрах, є запобіжник у вигляді - відучив, відправив, забув. Оновлення програми приходять (якщо приходять) дуже довго, через всю вертикаль від людей які не мають ніякого відношення до людей, на досвіді яких ці оновлення треба робити. В нас інакше. Тому ми, як би не пафосно це звучало і реалізуємо ті слова сказані з високих трибун на практиці. Всупереч системі.
Бо це наше особисте залучення і повне занурення.
Я це до чого? За два роки ми вже безпомилково можемо оцінювати як старші начальники ставляться до особового складу. Для кого слова про цінність життя підлеглого просто слова, а для кого це дуже дуже важлива задача.
З усіх стрілецьких батальйонів які формують главки нацполу областей, в Харківській області Володимир Тимошко до формування та підготовки батальйону підійшов найвідповідальніше та виважено. Я кажу про те, на чому розуміюсь. В основу реально була поставлена задача - максимально навчити, та підвищити стійкість підрозділу та виживаємість людей. І формування і підготовка основного складу і зразу формування і підготовка резерву для цього ж батальйону. Ми працювали з основним складом. З резервом не встигли. Результати побачим на лінії бойового зіткнення.
Я зараз не хочу про перевод. Хоча є багато що сказати з цього приводу. Особливо зная повністю весь кейс переводу. Залишу на потім.
Пане генерал, Володимир Тимошко, було приємно мати з вами справу.
151НЦ. Ми і є стандарти НАТО.

4. Вибачте, але мене вже ця відверта тупість, трохи вибішує. Особливо коли під час війни тупість, або недбалість чиновника обласного рівня, тягне за собою тяжкі наслідки для цивільного міста.
Знайомтесь. Голова обласної військової адміністрації Синегубов. Десятки разів його просили, обережніше робити піар акції. Але йому начхати на місто. Як це працює? Територіальна громада купує для військових допомогу. Потім голова громади везе це в Харків, викликають військових і під камери Синєгубов передає допомогу до якої не має відношення військовим. Фоточки в постах викладають в соцмережі. Бо медійна і піарна компонента дуже подобається ОП.
Фоточок багато. Вони всі, якимось дивом прив'язані до одного впізнаваного в місті місця. Постійно. Які висновки можна з цього зробити.
Як ви вважаєте, скільки часу потрібно ворогу який фахово володіє методами OSINT розвідки, встановити місце? А потім просто попросити підтвердження косвєним та прямим спостереженням?
Його просили припинити робити цю хуйню більше року тому. Бо тільки питання часу було, коли вдарять по очевидному об'єкту. Але Синєгубову пофіг.
Бо він ледащо, яке тільки заради фоточок вилазить з свого кабінету, в тому числі "засвітити" свою важку працю на руїнах в місті.
Коли Харків’яни обурюються, що росіяни наносять удар по якимось культовим місцям, то може варто подивитися, хто допомагає їм визначити пріоритетність цілей?
А якщо ви накладете на мапу всі прильоти за останні місяців 10, в одному з центральним районів, то побачите якесь дивне співпадіння з азимутом ударів та фоточок в соцмережах.
Але це не зупиняє любителя попіаритись на мавіках, замість того щоб дбати про безпеку міста.
І так, це не навмисно. Це просто похуй на місто і містян. Це просто ліньки від’їхати на три квартали. І звісно, винні росіяни. Але навіщо їм допомагати в визначенні цілей?
Це частина світлин з сторінки Синєгубова. Олег Синєгубов. Частина.
Можете самі там полазити. Подивитися поки не видалили.
Зможете співставити одне з іншим? Зможете зрозуміти чому саме так?
Холуїв від ВЦА не присилайте в коменти. Побаню. Ба задрали вже своїм відношенням. Реально.