Скажу відразу, мені дуже сподобалось.Настільки сподобалось, що
хочеться рекомендувати цю книгу всім і кожному, а потім по 20 разів перепитувати:
«Ну що, ти вже прочитав?»😄
І я не буду розповідати, як це гарно написано, наскільки це емоційно і таке інше, а просто перелічу, чому саме мені сподобалось аж отак.
📖 «Записки зі страти»✍️ Даня Кукафка
💀
Це декомпозиція серійного вбивці, де авторка розбирає його хворий мозок камінець за камінцем із самого дитинства - але здебільшого
через те, як бачать його інші люди, а конкретно жінки, які були в його житті.
Але при цьому всьому,
це не спроба його виправдати або романтизувати, а геть навпаки.
👁
Книга розглядає кожну маніпуляцію, кожне рішення, кожне слово цього монстра, та що цікавіше - кожну його думку. І саме через це показує, наскільки він насправді жалюгідний, хоч і уявляє себе ледь не надлюдиною.
І якщо на початку трохи здається, що цей персонаж може заслуговувати на краплю співчуття, бо життя не було до нього поблажливим, особливо у ранні роки, то це відчуття дуже швидко минає.
👁 Ще цікавий момент, коли
про одні і ті ж події розповідає кілька різних персонажів - з полярних ракурсів. Це дуже додає обʼєму.
Ну і ще, це дуже захопливо, бо в історї
на початку купа сліпих плям і велика інтрига, яка тримається майже до самого фіналу. Тож хоч
темп і досить повільний, а майже всі події, про які йдеться, відбулися в минулому, для мене це був справжній пейдж-тьорнер
- я прям не могла зупинитися.🫀
Книга написана від другої особи. Або ні, не вся книга - тільки та частина, що є «теперішнім», кілька годин до моменту страти. По факту, це менша частина книги.
І ще,
це історія, яку можна перечитати, може навіть кілька разів, і відкривати щось нове при кожному прочитанні - бо тут купа яскравих і значущих деталей та купа прихованих і неочевидних сенсів.
Читайте. Беріть на клуби. І приходьте поділитись враженнями, коли прочитаєте☺️
Видавництво Vivat