Сексолог Федорець 💦

Привіт, Святослава!
Хочу запитати тебе про пролонгуючі засоби (крем, гель і тд). Наскільки це дієво і як правильно їх використовувати? Бо складається враження, що вони нічого не допомагають…

Все дієво. Є різні спреї, лубриканти для подовження статевого акту. Діють по-різному, все індивідуально, треба тестувати. Частина дійсно може не спрацювати. Засоби з лідокаїном просто зменшують чутливість, разом із нею можуть зменшити відчуття.
Комусь допомагають презервативи. Теж за рахунок зниження чутливості.
Можна використовувати ерекційні кільця, але це теж не панацея. Особливо, якщо швидка еякуляція пов'язана з невротичними реакціями, зайвим хвилюванням чи тривогою.

Натомість рекомендую оволодіти різними техніками подовження статевого акту, коли чоловік вчиться свідомо керувати рівнем свого збудження та знижувати його при потребі. Цю інформацію я даю на моєму курсі «Передчасний фініш або як подовжити акт кохання».

І ще: якщо частота статевого життя не регулярна, а сексуальні потреби високі, тоді найголовніший метод - це вирівняти частоту зносин, аби вона відповідала вашим потребам.

#запитання_відповідь

Стимуляція цієї ділянки може включати в себе зовнішні тканини та внутрішні, які знаходяться безпосередньо в сечовипускному каналі.

Вхід у чоловічу уретру легко стимулювати подушечкою пальця або язиком — багатьом це приносить задоволення. Спробуйте проникати туди гострим кінчиком язика, виконуючи рухи "вперед-назад" чи "буравчик".

Доторки до жіночої уретри можуть сподобатися не всім. Починати потрібно з максимально ніжних, обережних дотиків. І не зловживати такою стимуляцією, оскільки жіноча уретра коротка, і в неї легко може потрапити інфекція.

Чи потрібно стимулювати сечовипускний канал? Я не прихильниця тих способів стимуляції, які ми не можемо відтворити своїми руками, губами, язиком та геніталіями. Особливо, коли це практикують підлітки, в яких сексуальність тільки формується (у подальшому даний спосіб отримання оргазму може стати основним і ускладнювати одержання партнерського оргазму).

ЗАПРОШУЄМО
на безоплатний прямий ефір від нашої ГО "Українська Національна Академія Сексології".
Спікер: Юлія Короцінська
Тема: "Робота психолога з запитами гендерної ідентичності".

🔵У чому специфіка роботи з запитами гендерної ідентичності?
🔵Чим може допомогти психолог?
🔵До чого має бути готовий психолог?
🔵Які існують техніки для роботи з гендерною ідентичністю?

Ці та інші питання розглянемо на вебінарі, який відбудеться 31 січня о 19:00 (за Києвом).

Приєднуйтесь за посиланням.
Ідентифікатор конференції:
840 0947 8104
Код доступу: 027357

Чи використовуєте ви цю ерогенну зону? Чи приділяєте їй увагу? Швидше за все, що ні. І дуже даремно. У багатьох ця ділянка доволі чутлива. Сексологи аргументують тим, що тут розміщені ніжки клітора, тому ділянка гарно відгукується на стимуляцію.

Так і є, але все залежить не тільки від клітора, тому що в чоловіків ця ділянка також часто буває дуууже ерогенною. А в них, як ми знаємо, — ні клітора, ні його ніжок.

Тож спробуйте приділити цій зоні увагу під час оральних пестощів. І обов’язково напишіть, чи сподобалось, бо декому там буває лоскітно)

ЗАПРОШУЄМО
на лекцію "Невломиме лібідо"

Разом ми:
✔️Зрозуміємо, чому жіноче та чоловіче лібідо - це зовсім інші історії.
✔️Розберемо, як стрес, здоров'я й емоції впливають на бажання.
✔️Дізнаємось, як вагітність і материнства змінюють наше ставлення до сексу.
✔️Поговоримо про те, як оживити лібідо у тривалих стосунках.

Зустрічаємося 11 лютого о 18:30 у затишному просторі "DialogHub" (м.Київ, вул. Володимирська, 43).

Захід безоплатний, обов'язкова реєстрація за посиланням.

Класифікацій є багато. Зазвичай ерогенні зони (ЕЗ) поділяють на ті, що розташовані в ділянці геніталій (генітальні ЕЗ) та всі інші (екстрагенітальні ЕЗ).

Якісний секс починається зі стимуляції ЕЗ другої групи. Не клітора, не піхви, не пенісу, а інших частин тіла, поза ділянками статевих органів. Люди, особливо чоловіки, вперто ігнорують це і хапаються за клітор як за бронь від ТЦК. Зупиніться і не робіть так. Дійсно, клітор — це важливий орган для жіночого задоволення, але ним потрібно користуватися правильно.

Секс починається з голови: заведіть її словами, хтивими фразами, пожмакайте всі округлі та пружні частини її тіла і тільки потім починайте повільно переходити до зони статевих органів. Дражнячи її, проводячи рукою поруч, але не по чутливим ділянкам, поки вона сама не почне просити торкнутись її там. Позволікайте ще буквально мить і тільки потім торкніться. Задоволення від такого дотику буде куди більше.

Дівчата, для хлопців це працює аналогічно)

Доброго ранку, любі підписники)

Цього тижня поговоримо більш практично – про ерогенні зони: які вони бувають, як формуються, як їх стимулювати і т.д.

Ненудного вам тижня! І нехай в ньому буде місце витонченій сексуальній насолоді)

Ваша сексолог Федорець😘

Давайте одразу розрізняти сміх і глузування. Минулого тижня ми вже говорили, що сміх може бути неконтрольованою захисною реакцією на сором. Зовсім інша справа глузування.

Ну що тут можна порадити?
Якщо він/вона глузує з ваших сексуальних фантазій та потреб – подякуйте. Подякуйте людині за те, що вона так швидко показала, яким довбнем є. Що вам не довелося витратити на цю людину кілька років свого дорогоцінного часу, і ви змогли так швидко зрозуміти, що зовсім не підходите одне одному.

Звичайно, навики інтимних розмов можна тренувати та вдосконалювати. Цього можна навчитись. Але глузування говорить нам набагато більше –  про внутрішній світ людини, її цінності та ставлення до партнера. Такі речі варто сприймати з позиції «це ось так, і таким буде завжди». Дуже допомагає звільнятись від марних очікувань, сподівань та спроб переробити когось. Інколи людина просто є засранцем. Відпускаємо й рухаємось далі жити своє прекрасне життя, сповнене сексуальних насолод)

Ми можемо наводити багато прикладів, коли неприйняття відмови виглядає абсурдно. Але це не міняє того, що багатьом складно приймати «ні».

І це цілком логічно. Особливо, якщо ототожнювати відмову з загрозою власній самоцінності. Саме це і відбувається, коли партнер ображається на наше «ні».
Іншими словами, відмова починає сприйматись як:
📎якщо мої прохання/потреби приймають – я цінний, мене люблять і хочуть;
📎якщо мені відмовляють – я не цінний, мене не люблять, не хочуть.

Частково це побічний ефект того, що люди є соціальними істотами. Нам важливо, що про нас подумають інші, як вони до нас ставляться. Це було важливо протягом десятків тисяч років. І ми ще довго будемо носити в собі дану програму. Вона допомогла вижити сотням наших предків. Еволюція ще довго буде «зберігати» ці файли.

Що ми можемо зробити? Почати сприймати відмову як нормальну частину нашої інтимної комунікації. Інколи бажання може не бути, може бути не той настрій, ми можемо бути втомленими і т.д.
Тож якщо відмова є болісною темою у ваших стосунках, я пропоную подумати разом із партнером над тим:
📎як ми можемо змінити наше сприйняття відмови?
📎як ми можемо змінити сам формат відмови?

Напишіть свої варіанти в коментарях)

Таку фразу викрикнула одна клієнтка на консультації. Якось вона розповіла партнеру, що має фантазію про +1 дівчину в їхньому ліжку. Фантазія переросла в бурхливий секс і стала частиною статевого життя пари. А далі…

«Я вже шкодую, що розповіла про це. Тепер кожен раз, коли в нас секс, я повинна описувати цю фантазію. Мені вже набридло. І це ще не найгірше. Він вимагає, щоб я привела якусь дівчину. Аргументує: якщо у мене є така фантазія, то чому ж я не хочу її втілити? А я від початку не планувала це втілювати, мене заводить сама думка. Розумієте?»

Авжеж розумію. Саме так виглядає відсутність згоди на експеримент. Тож коли ми говоримо про свої бажання, фантазії, вирішуємо поекспериментувати, потрібно пам’ятати, що згода — це коли:
🩵можна передумати (у процесі, на етапі обговорення чи підготовки);
🩵всі готові скоригувати те, що відбувається, якщо щось виявиться не таким приємним як очікувалось;
🩵партнер може не захотіти повторювати це;
🩵партнер може бути не в захваті від наших пропозицій.

А як для вас виглядає згода на експерименти?

ТИ ПОГОДИЛАСЬ, А ТЕПЕР НЕ РОБИШ ЦЕ!

Уявіть, що ви з партнером були в селі.
«Чи не хочеш ти спробувати парне козяче молоко?» — запитує партнер.
«О, так! Я люблю пробувати нове», – відповісте ви.
А тепер уявіть, як після цього кожен день партнер приносить вам парне козяче молоко й вимагає його пити.
«Ну як, ти ж погодилась тоді. Чому ти зараз не хочеш?»
«Що значить передумала? Ти ж сказала, що любиш пробувати нове!»
«Ти мене розчаровуєш. Раніше хотіла, а зараз ні»
«Раз не п’єш, то ти мене не любиш»

Звучить абсурдно — чи не так? Але саме такі реакції ми можемо зустріти після обговорення своїх інтимних бажань.

Тож головне правило розмов про інтимне. Коли ми говоримо про свої сексуальні бажання, ми:
〰️не чекаємо негайного втілення
〰️не очікуємо, що тепер це буде постійно
〰️не вимагаємо
〰️не шантажуємо
〰️не торгуємось
〰️не випрошуємо
〰️не маніпулюємо

Ми пропонуємо партнеру спробувати щось нове. А отже, за замовчуванням припускаємо, що реакції можуть бути різні: так/ ні/ не зараз/ можливо, потім.
Але якщо останнє заходить важко, то для вас мій наступний допис.

Я  ВЧИВСЯ НА ПОРНО

Серед деяких сексологів існує тренд: казати, що порно — це однозначно фу,  погано. А дехто каже, що все порно — це насилля над жінками.

Я не настільки категорична в цьому. Так, не все порно корисне, не все є етичним. Але воно є, його продовжують знімати, а це означає, що люди споживають його. І часто саме з навчальною метою. 

Тож поміркуймо, які приклади інтимної комунікації показує нам порно? Здебільшого вони нереалістичні: дівчата одразу готові до сексу, в тому числі до анального, вся взаємодія відбувається чітко та злагоджено і т.д.

Споживання такого контенту може міцно зафіксувати думку, що в інших секс відбувається легко і без проблем. Тому що порно не показує, як один партнер ображається на іншого. Або як один дає вказівки іншому та пояснює що і як треба робити.
Порно не показує, як може виглядати відмова, коли партнер збуджений, і як може виглядати прийняття цієї відмови.
У порно ви не побачите, як через презерватив погіршується ерекція. Зрештою, і самі презервативи там побачите рідко. Так само як не побачите сексуальні фіаско, коли пеніс не встав чи кінчити так і не змогли. І найголовніше — ви не побачите, як люди говорять про все це.

Тож мені дуже хотілося б, щоб молоді люди, переглядаючи порно, пам’ятали про такі сторони сексу. А дорослі могли поговорити про це зі своїми підлітками та юнаками, пояснивши, що в інтимному житті не все може виходити з першого разу, й інколи для того щоб вийшло, потрібно порозмовляти.

🩵Якщо дівчинка доросла до віку сексуальної згоди й має секс із чоловіком, то не потрібно боятись налякати її своїми нормальними бажаннями й потребами. Чим довше мовчите, тим довше вона буде думати, що так і потрібно, і що вас все влаштовує.
🩵Скажіть про свої бажання в форматі: «мене збуджує думка, про те як ти пестиш мене так-то і так-то» або «я мрію, щоб ти попестила мене отак і отак».
🩵Уникайте формулювань своїх бажань у форматі претензій та докорів.
🩵Беріть її ручки й кладіть собі на ті місця, де бажаєте пестощів. Краще після того, коли вона добре збуджена. Показуйте без слів, що робити, демонструйте своє задоволення. Розумні й чемні дівчатка, зазвичай, все розуміють без слів.
🩵Розмовляйте, діліться фантазіями.
🩵Якщо вона дуже сором'язлива, то не поспішайте. Можливо, у неї дуже вузький діапазон сексуальної прийнятності, його треба розширювати дуже й дуже повільно.
🩵Підкріплюйте всі її старання: похваліть, скажіть як вам було добре. Іншими словами - робіть все, щоб їй хотілось повторити це.
🩵Якщо всі описані пункти йдуть важко – запишіть на прийом до сексолога, бажано, щоб це була грамотна та старша жінка, яка поговорить з вашою дівчинкою про чоловічі потреби й наслідки, які бувають, якщо ці потреби тривалий час ігнорувати.

#запитання_відповідь

ЧОМУ Ж НАМ ТАК СКЛАДНО ГОВОРИТИ ПРО СВОЇ БАЖАННЯ?

Зараз легко зрозумієте чому. Кілька запитань до вас:
💞 Чи можете ви вільно сказати всім своїм знайомим, скільки партнерів у вас було?
💞 Чи можете ви сказати всім своїм близьким, у якому віці ви почали мастурбувати/жити статевим життям?
💞 Якщо ви дали відповіді «так», то скажіть: як давно ви змогли це озвучувати вільно?

У більшості людей такі запитання викличуть сором та напругу. Нас надто довго вчили боятися говорити про секс. Нас надто добре навчили оцінювати наш сексуальний досвід/потреби/бажання з позиції:
⏺забагато
⏺замало
⏺зарано
⏺запізно

Хочемо ми чи ні, але в багатьох ці настанови вмикаються одразу, як тільки заходить мова «про це». І тоді може увімкнутися цікавий феномен «перекроїти свої потреби під партнера». Певною мірою це є нормальним, коли йде мова про глибинні потреби бути прийнятим. Однак це зовсім не нормально, коли йде мова про сексуальне задоволення.

Тож я пропоную зробити сьогодні вечір розмов про «Чого я боюсь, коли говорю з тобою про секс?»
Ви можете зовсім не говорити про свої фантазії, але поговоріть про страхи навколо розмов про секс. Може, ми боїмось бути відторгнутим або отримати погану оцінку від партнера; може, це страх розчарувати чи невпевненість, що партнер зрозуміє? Подивіться на ці обмеження просто сьогодні.

СЕКСОМ ТРЕБА ЗАЙМАТИСЯ, А НЕ ГОВОРИТИ ПРО НЬОГО

Не порахую скільки разів я це чула. Починаючи від недолугих спроб склеїти мене, років із 17, і по сьогоднішній день, коли фейсбучні експерти беруться коментувати діяльність сексологів.
А якщо серйозно? Згадайте, хто і коли вчив вас, як потрібно розмовляти про секс.

Можливо, у вас були уроки статевого виховання, де давали цю інформацію?
Навряд чи. Зазвичай ці уроки обмежуються анатомією та закликом до утримання, якщо пощастить – із вами поговорять про почуття та дружбу.

Може, батьки сідали і ділились премудростями міжстатевого спілкування?
Вірогідність не висока. Більшість батьків самі потребують такого навчання.

А як щодо однолітків?
Підозрюю, ви говорили про що завгодно, але  тільки не про труднощі інтимної комунікації.

То чи варто дивуватись, чому в нашому суспільстві поширені думки, що про секс говорити не потрібно? Цей міф існує та впевнено продовжує передаватися далі.
При цьому більшості людей не просто:
➖поговорити про свої сексуальні бажання чи фантазії
➖сказати партнеру про те, що подобається, а що ні
➖сказати «ні» чи прийняти відмову від партнера
➖порозмовляти, якщо секс погіршився чи він зник зі стосунків.

Це можуть бути дуже важкі, інколи болісні теми, до яких люди не можуть підійти роками. А хтось роками змушує себе до практик, які не приносять задоволення або роками боїться розказати про свої справжні потреби.

Тож сподіваюся, цей тиждень допоможе удосконалити вашу інтимну комунікацію)
І не забувайте, що ваші коментарі дуже цінні для мене, адже показують, які матеріали є найбільш корисними для вас.
Поділіться: звідки ви в свій час черпали знання, як говорити про інтимне?

Доброго ранку, дорогі підписники!

Минулого тижня лідером в нашому опитуванні стала тема – як розвинути сексуальну комунікацію в парі) Тож цього тижня ми вдосталь наговоримося.

Чому це так важливо? Тому що комунікація – це основа хорошого сексу.
Ну що ж, пішли будувати цю основу разом?)

Всіх обійняла!
Ваша Сексолог Федорець

ЯК ГОВОРИТИ ПРО СЕКС, ЯКЩО ПАРТНЕР СОРОМИТЬСЯ?

Найпростіший спосіб зрозуміти, чому партнер соромиться – це дізнатись про особливості його статевого виховання. В більшості випадків сором прививається рано, шляхом шкідливих повідомлень від оточуючих. Це може серйозно ускладнювати пряме обговорення сексуальності, викликати бажання уникати подібних розмов.

У такому разі можна почати «здалеку» і поговорити про дитинство та підлітковий вік.
Обговоріть разом із партнером:
✔️Звідки я дізнався/дізналась про секс? Хто і як мені про це розповів?
✔️Як я почувався/почувалась під час цієї розмови?
✔️Які висновки про секс (оральний секс) я тоді зробив/зробила?
✔️Що я думаю про секс (оральний секс) зараз?
✔️Якими є мої цінності в сексі? Що для мене найважливіше в інтимному спілкуванні пари?

Для того аби такі розмови могли продовжитись у подальшому, пам’ятайте про базові правила:
✅Ми з повагою ставимося до розповіді партнера
✅Ми уникаємо осуду, гніву, оцінок
✅Ми не оперуємо поняттями «правильно-неправильно», «чисто-брудно», а тільки досліджуємо «а як це було в тебе?»

Пам’ятайте: це дуже делікатні та чутливі теми. Цінуйте відкритість та щирість іншої людини, створюючи відчуття безпеки та комфорту в обговоренні непростих для партнера тем. Особливо, якщо людина раніше зазнала осуду, відторгнення чи неприйняття в питаннях сексуальності.

ПРИХОВАНІ ПРОЯВИ СЕКСУАЛЬНОГО СОРОМУ

Людська психіка - цікава річ, яка може видавати парадоксальні й дивні реакції. Так, переживання та усвідомлення деяких емоцій може бути доволі дискомфортним процесом, внаслідок чого людина маскує емоції від самої себе, аби уникнути неприємних почуттів.
Сором навколо сексуальності зазвичай маскується одним із двох способів: сміх або агресія.

До сміху найчастіше вдаються діти та підлітки, засміюючи тему сексуальності. В нас у школі часто засміювали різностатеву дружбу, наспівуючи місцевим суржиком: «Тілі-тілі-тєсто, жєніх і нівєста». У процесі дорослішання засміювати почали спонтанну ерекцію в хлопців та плями менструальної крові в дівчат. Особливо «смішним» вважалось, якщо в когось із дівчат випадав із сумки тампон чи прокладка.

До агресії частіше вдаються дорослі закомплексовані люди, які гнівно пишуть коментарі в соцмережах на будь-які теми навколо сексуальності. Практично за кожним таким коментарем стоїть прихований сексуальний сором, який перетворює на потужний тригер практично будь-яке публічне обговорення сексуальності. «У країні війна, як вам не соромно говорити про секс» - це з мого найулюбленішого)

А ви в своєму житті стикались із такими реакціями на сексуальність?