Нікому крім нас

Мав нагоду днями в мережі поспілкуватись з адептами віри в карму. Цікаво було для себе трошки зʼясувати в чому ж там суть і чому цим цікавляться люди в Україні в наш час.

І от одним фактором, як мені здалося, це є нерелігійна релігійність. Люди здійснюють якісь духовні пошуки, при чому не перебираючи на себе релігійної ідентичності, яка часом виглядає не привабливою в очах умовно інстаграмної публіки.

По-друге, сама ідея спокусливо приваблива. Ніякої божественності: лише автоматизований механізм карми. Посилаєш «позитивні думки», чиниш згідно з певними принципами і досягаєш успіху. В цьому випадку духовного. І все сам.

І з цього випливає третє. Найсумніше. Мені здається одних причин привабливості дгармічних релігій — відсутність необхідності будувати стосунки з Богом. Бо Бога нема. А якщо і є, то ніякої суттєвої ролі в житті не град. В суспільстві, яке не вміє будувати стосунки один з одним ідея про те що будувати стосунки з Богом не потрібно — дуже приваблива.

Моторошно.

P.S. впевнений, що серед буддистів, кришнаїтів і інших дгармістів багато розумних людей, що вміють будувати стосунки. Проте третій пункт однаково здається мені дуже релевантним в цьому питанні.

Писав колись, що на київській Оболоні аж 1 (один!) храм ПЦУ. Ще один — УПЦ КП.

Громада ПЦУ на честь Собору Київських Святих, схоже, планує розширюватись від своєї маленької деревʼяної церковці до більшого камʼяного храму, що логічно.

Храм має бути на березі Йорданського озера, а там є своя ініціативна група, що займається облагородженням території і створенням парку.

Переконаний, що храм парку не зіпсує. В групі йде обговорення потенційного будівництва. Не всі в захваті. Не зайвим буде висловитись за будівництво церкви, особливо якщо ви маєте стосунок до тієї місцини.

Тільки прошу в поважному тоні, без образ на адресу опонентів будівництва.

Дякую.