Шрам


Гео и язык канала: Украина, Русский
Категория: Право


Приветствую. Я Олег Шрам - 🇺🇦 юрист, адвокат.
Канал о работе правоохранительной системы, органов досудебного расследования.
Мой fb https://www.facebook.com/oleg.shram

Связанные каналы  |  Похожие каналы

Гео и язык канала
Украина, Русский
Категория
Право
Статистика
Фильтр публикаций


сьогодні в Раді

але чому народні депутати згадують прокурорів, у яких оклад близько 40 тис. грн, і не згадують наш антикор, не згадують купу всіляких наглядових рад, не згадують зарплати інших доброчесних чиновників у 100, 200, 300, 400 тис грн і більше?

невже забули, що доброчесність всіх прокурорів була ретельно перевірена в 2019-2020 р.р. кадровими комісіями, половину складу яких були представниками наших західних партнерів?

що за подвійні стандарти! що за дискримінація одних доброчесних за рахунок інших!


зрушився процес формування КДКП прокурорів.

нагадаю, 21 вересня ц.р. закінчився строк повноважень в останнього члена цієї комісії, як наслідок припинився розгляд питань притягнення прокурорів до дисциплінарної відповідальності та процедури добору на посади прокурорів.


цілком так!

і одна із, а на мою думку, головна причина кадрової кризи в тому, що конкурсні процедури, які почали активно запроваджувати останні 10 років, фактично знищили роботу з кадрами як таку: добір, розстановку, виховання, просування і т.д.

атестації, переатестації, перезавантаження тощо звелися по своїй суті до інструменту для звільнення одних (чужих) і призначення інших (своїх).

за 10 років розквіту конкурсних відборів у нас розвинулася напевно ціла індустрія по підготовці кандидатів до конкурсних процедур: кандидати вчаться складати тести, проходити поліграфи та правильно вести себе на співбесіді. в результаті, перемагають ті, хто мав час і можливість навчитися участі у конкурсах, тоді як на посаді потрібно вміти працювати.

конкурсні процедури здебільшого дозволяють потрапити на посади випадковим людям, які в багатьох випадках навіть уяви не мають про обрану посаду. а конкурсна комісія в силу обʼєктивних вимог не здатна в існуючих процедурах всебічно, повно та належно оцінити кандидатів.

будь-яка конкурсна процедура, і в першу чергу на керівні посади, особливо найвищі, це моделювання результату певними групами, гра з наперед відомим результатом, декількома варіантами результатів, часом це гра в шахи, часом в шашки, не рідко навіть і в «чапаєва» (хрестоматійний приклад, конкурс на посаду керівника САП), де сторонні, незалежні кандидати - виключно масовка.

випадкові люди в конкурсних комісіях, особливо іноземці, які, вибачте, дупля не відбивають куди вони потрапили, що навколо них, а точну нас, відбувається, або ж виконують роль «кнопок» у потрібних рішеннях, не розуміють наших реалій, не розуміють нашого законодавства, функцій, завдань, повноважень на конкретній посаді, куди вони обирають.

як наслідок, в багатьох конкурсах перемагають «джентльмени удачі», «гарні» хлопці та дівчата, які навчилися добре себе презентувати та заручилися необхідною підтримкою.

чи потрібно лишати конкурсні процедури? схиляюся до думки, що так. але виключно на рядові посади в найнижчих ланках органів влади. наступне просування по карʼєрній драбині лише за результатами роботи, певного стажу, проявленими навиками, здібностями, досягненнями, особистими характеристиками і т.д.

інша сторона конкурсних процедур, особливо зовнішніх: керівник органу, який відповідає за стан та результати його діяльності, повинен мати право самостійно, через кадровий підрозділ, займатися добором, розстановкою, просуванням кадрів і, як наслідок, нести за них відповідальність, за результати роботи підлеглих. право самостійно накладати дисциплінарні стягнення на підлеглих. інакше він більше схожий на фунта, а здебільшого, враховуючи вищевикладене, так і є.

можливо дещо сумбурно, але загалом картина така.

так чи інакше, але кадри вирішують якщо не все, то здебільшого все, а існуючі конкурсні процедури перетворили роботу з кадрами на профанацію.


що справді смішно, так це читати гнівні дописи у відповідь Маску тих, хто роками толерував, підтримував, просував, вимагав участі іноземців та їх проксі («громадський сектор», «експерти», що фінансуються іноземними та міжнародними організаціями і урядами) в управлінні нашими державними справами, зокрема і надання їм на рівні Законів вирішального право голосу, а також створення непідконтрольних і не підзвітних нашій державі та громадянам владних інституцій.

тому, спочатку в дзеркало подивіться )

і останнє: шановні співгромадяни, не треба вболівати ні за демократів, ні за республіканців, а тим більше сподіватися на них, бо у них власна держава, власний народ, власні виборці, та накінець власні інтереси, і найкраще що справді можуть зробити ті «добрі» люди - не втручатися у наші внутрішні справи.

ніхто і ніколи нічого за нас і для нас не зробить!


«Націоналізм дав людям вибухову мотивацію, а Промислова революція — засоби. Завдяки поліпшенню умов життя чисельність населення більшала, а отже, зростала кількість потенційних солдатів, для яких нові фабрики могли виготовити мільйони багнетів і чобіт».

«Сучасна війна змусила суспільство стати організованішим і краще мобілізовувати ресурси, інакше йому загрожувала поразка».


М. Макміллан. Війна.


думаю, Ілон Маск насправді мав на увазі, що у нас недостатньо іноземних/міжнародних експертів з вирішальним і без правом голосу у вирішенні державних справ та реформ з їх участю, недостатньо всіляких наглядових, громадських та інших рад, недостатньо незалежного антикору і незалежності у антикору, що у нас недофінансовані, недооцінені, недолюблені, недозахищені усі ті експерти/реформатори/антикорупціонери та інші представники «громадянського сектору» і за сумісництвом підприємці, і накінець недостатньо доброчесності та реформ, атестацій, переатестацій, перезавантажень, ліквідацій, відновлень довіри заради її досягнення.

недопрацювали.

вибачайте, та насправді зовсім не смішно.


в порядку формування Ради громадського контролю при БЕБ є одна справді розумна вимога:

до неї не можуть входити особи, у яких у разі включення до складу Ради виникне реальний та/або потенційний конфлікт інтересів.

чому така вимога не застосовується під час призначення на посади в органах влади, в тому числі і колегіальних, щоб якщо не виключити можливість виникнення конфлікту інтересів, то хоч максимально мінімізувати його.

як приклад, член ВРП Маселко, який до призначення членом ВРП був ініціатором купи скарг щодо суддів, про що всім було достовірно відомо, а після призначення - сам у складі колегіального органу вирішує долю тих самих та інших суддів.

чи це такий новий і раніше невідомий нам через відсталість або недостатній IQ рівень доброчесності?

навіяно публікацією інформації та документів про те, що Маселко був доповідачем при розгляді ВРП скарги, яка залишена без задоволення та повернута заявнику, щодо судді, яка незадовго до цього ухвалила рішення про відмову у задоволенні позову, заявленого, зокрема, і до самого Маселка.

НАЗК, якщо справді хочете зробити щось добре та важливе, спробуйте навести нарешті лад у питанні запобігання і врегулювання конфлікту інтересів та відповідальності за відповідні порушення.




правильний законопроект!

можна лише уявити обличчя нашого професійного антикору та групи підтримки із рядів «громадського сектору», у разі його ухвалення )

«У Верховній Раді зареєстровано законопроект № 12204 щодо уточнення джерел доказів у кримінальному провадженні.

Так, Верховний Суд у постанові від 30 липня 2024 року по справі № 552/6085/23 висловив правову позицію, що вирок, ухвалений на підставі угоди стосовно однієї з декількох осіб, не має преюдиціального значення для кримінального провадження стосовно інших осіб та не є доказом їх винуватості (статті 84, 90 КПК).

Ця позиція підтверджується усталеною практикою Касаційного кримінального суду Верховного Суду, відображеною у судових рішеннях, зокрема, у справах № 991/2288/21, № 554/8321/23, № 991/6004/21, №
686/26679/19.

Законопроектом № 12204 пропонується доповнити ст. 90 КПК України нормою про те, що вирок, ухвалений на підставі угоди про визнання винуватості стосовно однієї з декількох осіб, не має преюдиціального значення для кримінального провадження стосовно інших осіб та не є доказом їх винуватості
».


«Україна та Британія ведуть перемовини щодо навчання 5-7 тисяч студентів на рік. Йдеться про підготовку майбутніх держслужбовців, - посол України у Сполученому Королівстві».

згадався минулорічний пост з цитатою з книги «Україна в геополітичному просторі третього тисячоліття. 2007 рік» М. Сироти:

«Аналіз процесів встановлення контролю над окремими галузями економіки з боку транснаціональних корпорацій (ТНК) дозволяє виокремити наступну, спільну для багатьох країн, схему дій:

1) ТНК намагаються отримати контроль над загальнонаціональними засобами масової інформації, а затим і над всім інформаційним простором тієї чи тієї держави;

2) одночасно здійснюється відбір та відповідна підготовка необхідної кількості бізнесово-політичної та управлінської еліти, що погоджується працювати в тісній взаємодії з ТНК;

3) ТНК під час виборчих кампаній за допомогою власних фінансових ресурсів та контрольованих ними загальнонаціональних, а затим і регіональних ЗМІ намагаються провести якомога більшу кількість таких бізнесменів і політиків у вищі ешелони державної влади;

4) використовуючи важелі впливу сформованих ними потужних лобістських угруповань в урядових та парламентських структурах, ТНК починають встановлювати контроль над стратегічними галузями народного господарства та сферою політичного управління державою;

5) для збереження отриманої власності й подальшого посилення впливу на соціально-економічне та політичне життя країни ТНК через своїх представників у владних структурах ініціюють проведення псевдореформ у сфері освіти, приводячи її до занепаду, руйнуючи інтелект нації, негативно впливаючи на процеси самовідтворення народу;

6) за допомогою тотального засилля масової культури з життя людей витісняються здобутки національної культури, духовних надбань, історичної спадщини, що приводить до подальшої втрати національної самосвідомості й здатності суспільства організовано опиратися зовнішнім негативним впливам».

Без сумніву, до наведеного списку вже можемо сміливо додати, що після освіти починаються наступні псевдореформи: прокуратури, суду, правоохоронних органів, державної служби, органів суддівського самоврядування, корпоративного управління та навіть вже дійшли до конституційного Суду. Їх вінець – антикорупційна, під час якої створено непідконтрольні та непідзвітні державі та громадянам НАБУ, САП, ВАКС, НАЗК.

І все це по колу, а головне - на фоні іншої не менш важливої після освіти «реформи», яка кожен день зменшує інституційні спроможності нашої держави: знищення системи добору, розстановки та роботи з кадрами шляхом запровадження конкурсних відборів на всіх рівнях, особливо за безпосередньою участю в них іноземців, делегованих іноземними урядами та міжнародними організаціями, чи їх представників з числа наших громадян, які ними фінансуються».


Здається, коло замкнулося.


чомусь смішно )

єдине питання: невже комусь досі не зрозуміло у що насправді перетворилися усі так звані конкурси, особливо з участю іноземних експертів та їх вирішальним голосом? чи може хтось досі вірить, що така «ширма» справді щось прикриває, приховує справжню суть процесів?


до речі, Схеми, ЦПК та ко

кожним подібним розслідуванням ви щоразу множите на «0» репутацію НАЗК, НАБУ, САП як ефективного, професіонального та незалежного антикору.

може б вже визначилися на чийому насправді ви боці ))


«Схеми», ЦПК і ко

у вашому останньому матеріалі та публікаціях про народного депутата, близькі та родичі якого в 2022-2023 придбали нерухомість у Дубаї, не вистачає однієї деталі:

про ефективність професійних, незалежних і доброчесних НАЗК, НАБУ, САП, які все це виявили, розслідували, притягнули до відповідальності та передали на розгляд ВАКС, який, в свою чергу, виніс вирок і засудив корупціонера до реальної міри покарання, а все його майно, в т.ч. і незаконно набуте, конфісковане в дохід держави.

бо якщо всього цього чи навіть частково не зроблено, а якщо і буде все зроблено, то кращому випадку років через 5-10, тоді в мене очевидне риторичне питання: то ж яка насправді від всього цього користь і кому?! кому насправді потрібен такий антикор?!

логічно ж?


чудовий законопроєкт!

«Такий крок дозволить будь-якій зацікавленій особі перевірити чи дійсно має місце ухилення від виконання військового обов’язку або ж відбувається спроба неправдивого звинувачення та дискредитації».

Шановні народні депутати, підтримайте будь ласка.


вибачаюсь, але може після звільнення і ОАСК відновлять, заради цього ж на вимогу «доброчесних реформаторів» тисячі громадян були позбавлені доступу до правосуддя?


о, виявляється, не лише Рябошапку, але схоже й Вербицького звільнили через справи Коломойського.

який зручний фігурант для випадкових керівників Офісу Генпрокурора )


до вчорашнього Дня ДБР

на моє глибоке переконання, однією із системних проблем у діяльності цього Бюро, про яку на жаль не згадують, залишається те, що нагляд і процесуальне керівництво у провадженнях, які розслідуються слідчими теруправлінь, здійснюється прокурором обласних прокуратур.

потрібно розірвати звʼязок між слідчими цього державного правоохоронного органу, ТУ якого мають міжрегіональний статус і до підслідності яких віднесено злочини, вчинені працівниками правоохоронних органів, в т.ч. і прокурорами та злочини проти правосуддя, з місцевими правоохоронцями і прокурорами.

для цього необхідно у структурі відповідного Департаменту Офісу Генпрокурора створити відділи нагляду та процесуального керівництва з дислокацією на місцях, які будуть підпорядковані напряму Офісу, а не обласним прокурорам.

нагадаю, що так і було зроблено на початку діяльності ДБР в 2018 році, але в силу певних деструктивних процесів (боротьби за вплив), через короткий проміжок часу перейшли до сьогоднішньої очевидно неефективної моделі.

раніше вже писав про це не раз, але вирішив нагадати з нагоди свята.

до речі, таке питання варто було б винести на розгляд новому Генпрокурору.


було б насправді непогано, якби новообрана влада США провела аудит коштів, які вони виділяли для представників «громадянського суспільства» у нас, які існують за рахунок їх грантів.

чомусь не має сумнівів у тому, що наші «доброчесні» антикорупціонери та інші «громадські» діячі/реформатори і одночасно ФОПи, банально намахують своїх утримувачів.

без іноземного фінансування таких видатних громадських діячів шкідників та паразитів уже і не згадали б, а може навіть і не знали.


Вітання усім причетним!



Показано 20 последних публикаций.