![](https://static33.tgcnt.ru/posts/_0/00/00594c369e768114c24989f681dd9090.jpg)
Хочу привітати свого батька Скрипника Василя Миколайовича з Всесвітнім днем батька!
Мій тато для мене є прикладом людини, яка завжди дивиться з оптимізмом в майбутнє!
Я навіть не знаю більше людей які мають скільки позитиву, заряду та енергії!
Мій батько народився в с. Олешня Охтирського району Сумської області.
Був активним в школі, потім навчався в педагогічному інституті на фізматі в Сумах, далі декілька років роботи в школі вчителем, і потім багато років роботи директором Малопавлівської загальноосвітньої школи Охтирського району.
Хоч батько був директором школи, я як учень ніколи не вічував якогось особливо ставлення.
Памʼятаю, мене вигнали з класу, стою біля дверей в коридорі і йде батько. Питає: «Чого стоїш ?»
Кажу: «та балувався».
«Ну стій далі».
Не дасть мені збрехати моя перша вчителька, яка навчила мене писати.
Чому виганяли? В дитинстві я був гіперактивним.
Потім батько перший в районі організував, щоб в класах його школи були шпалери, потім приїхали пожежники і на весь район батька критикували, що це ніби- то порушення пожежної безпеки.
Проте через декілька років шпалери почали клеїти у всіх школах.
Після виходу на пенсію по вислугі років батько разом з мамою організувати туристичну фірму «Скрипник тур» і тисячі Охтирчан, та і не тільки, возили на море, на екскурсії в різні міста України, в Карпати тощо.
Декілька років тому у батька виявили онкологію кишківника 3 стадії. Зробили оперативне втручання, хімію і не зважаючи на це, мій батько кожного дня ходить в спортзал, відвідує якісь заходи, їздить в різні країни, був на горі Хомʼяк в цьому році.
Завжди веселий і позитивний!
Про їх відносини з мамою окрема історія! Наскільки вони одне одного люблять і поважають!
Тому батько для мене приклад у всьому!
З Днем батька, мій рідний! Обіймаю!
Мій тато для мене є прикладом людини, яка завжди дивиться з оптимізмом в майбутнє!
Я навіть не знаю більше людей які мають скільки позитиву, заряду та енергії!
Мій батько народився в с. Олешня Охтирського району Сумської області.
Був активним в школі, потім навчався в педагогічному інституті на фізматі в Сумах, далі декілька років роботи в школі вчителем, і потім багато років роботи директором Малопавлівської загальноосвітньої школи Охтирського району.
Хоч батько був директором школи, я як учень ніколи не вічував якогось особливо ставлення.
Памʼятаю, мене вигнали з класу, стою біля дверей в коридорі і йде батько. Питає: «Чого стоїш ?»
Кажу: «та балувався».
«Ну стій далі».
Не дасть мені збрехати моя перша вчителька, яка навчила мене писати.
Чому виганяли? В дитинстві я був гіперактивним.
Потім батько перший в районі організував, щоб в класах його школи були шпалери, потім приїхали пожежники і на весь район батька критикували, що це ніби- то порушення пожежної безпеки.
Проте через декілька років шпалери почали клеїти у всіх школах.
Після виходу на пенсію по вислугі років батько разом з мамою організувати туристичну фірму «Скрипник тур» і тисячі Охтирчан, та і не тільки, возили на море, на екскурсії в різні міста України, в Карпати тощо.
Декілька років тому у батька виявили онкологію кишківника 3 стадії. Зробили оперативне втручання, хімію і не зважаючи на це, мій батько кожного дня ходить в спортзал, відвідує якісь заходи, їздить в різні країни, був на горі Хомʼяк в цьому році.
Завжди веселий і позитивний!
Про їх відносини з мамою окрема історія! Наскільки вони одне одного люблять і поважають!
Тому батько для мене приклад у всьому!
З Днем батька, мій рідний! Обіймаю!