Запорожці, як ті ченці, мало розбирали толку в жінках. Інший, було, і зостаріється, а баби й у вічі не побачить.
Раз запорожці дістали десь невеличку дівчинку і віддали кошовому.
— На,— кажуть, — тобі, батьку, цього хлопця та годуй. Назвали того «хлопця» Христином, та й ходить він у штанях. От виріс той Христин, а кошовий зостарівся і каже:
— Як помру я, хлопці, виберіть Христина за кошового. Він у вас буде розумний і добрий козак
Уривок з повісті Марко Вовчок "Кошова Христя", 1894 року.