cмутний.

Цей пост набирає тисячу сердечок,
і я ставлю це на заставку каналу до наступного гранд-прі.

САСАААААМБА 🫡❤️❤️

я можу продовжувати до безкінечності.

взагалі,

комунікатори та піарники кажуть «не реагуй, не комунікуй.
це твіттер, забий хуй»

Папа Янович особливо радить взагалі забити й не лізти.

Але.

Я заїбався бачити,
як навіть маленький, жалюгідній відсоток людей
змішує імʼя МУР з брудом,
просто для того,
аби зловити більше охоплення й розігнати черговий скандал.

Тому,
вибачте комунікаційники,
вибачте піарники,
вибач Папа Женя -

зреагував.

Я напишу це сюди,
бо знаю, що тут - ми з вами
близькі.

господи.
як мене заїбало те,
що відбувається в твіттері.

Те, що цей майданчик - помийка, це давно відомо.
Те, що будь-яка медійність несе за собою шквал хейтерів «по-приколу» - це теж зрозуміло.

Але, коли люди собі роблять медіа-охоплення просто на тому, що знають:
«НАПИШИ БУДЬ-ЯКУ ХУЙНЮ ПРО МУР, і буде сотня тисяч переглядів» - це спочатку було смішно, а зараз - ні.

Хто не в курсі:

Дівчина якась виклала фотку нас, і написала, що мур говорить російською в побуті, ні відео, ні доказу, хто говорить, що, чи це технічна команда, чи дійсно пацани…

Доказів не треба.
написала, і пиздець - людям же так подобаються срачі.
І наше суспільство понесло це,
під всебічне здивування нас чотирьох.

До цього - дизайнерка одного відомого гурту в сторіс написала «дизайнери мур спиздили дизайн альбому у мого гурту, який я робила…!!» - і байдуже, що альбом вже півроку усюди з цим дизайном, з 29 лютого, і що ми перший раз в житті взагалі її бачимо.
вона відчула, що тепер, зараз - можна на цьому хайпануть - і виклала сторіс.
при тому, не зі сторінки гурту,
не з нами поговорити…
ні, з особистої, своєї,
одразу в сторіс,
одразу щоб люди розхопили.
людям же так подобаються срачі. доказів не треба.

я вже мовчу про історію з цією блядською кавою,
яку я сам допомагав закрити,
говорив з власниками кавʼярень, аби вони якомога швидше прибрали ці пачки звідусіль,
і що мур жодної копійки за цю колабу не отримав,
і це взагалі робилось лише аби люди приходили в кавʼярні й бачили імена письменників, і що весь задум був від кавʼярні…

доказів не треба.
давайте хуярити мур.
людям же так подобаються срачі.

Про ціну йобану 1933 за вініл, яку поставив виробник вінілу,
і сказав так ставити дівчатам,
що займаються мерчем.

Що, мила дівчинка, яка займається мерчом - буде сперечатися з постачальником?
а найголовніше,
що ми це прокомунікували зі сторінки магазину,
що це - не наша ціна,
що так сказав виробник, ми, як помітили - одразу змінили…
але всім байдуже.

всім так подобаються срачі.

Так,
звісно,
потік лайна - це хвіст комети успіху.

але - не дивуйтеся потім,
чому ваші улюблені гурти чи проєкти - ніхуя не роблять роками,
замовчують власні позиції та цінності в інтервʼю,
абсолютно імпотентно не торкаються гострих тем,
та записують по 144 відео-вибачень на кожен випадок життя.

цей фільм… дає емоції,
які б давав «Список Шиндлера», якби його режисером був Вуді Аллен чи Уес Андерсон ,

як би «реквієм за мрією» знімав Квентін Тарантіно чи Гай Річі.

субстанція

залишає тебе без слів.