Операція Ізраїлю в Сирії є типовим прикладом проблеми Біньяміна Нетаньягу, який готовий розпалювати одне вогнище за іншим лише для того, щоб не йти з посади прем'єра. І, якщо потреба ліквідації іранських терористичних угруповань ХАМАС та Хезболла була виправданою, бо вони становили реальну загрозу, то ослаблена новим витком громадянської війни Сирія загрози не становила

Сирія не здійснювала агресії проти Ізраїлю (принаймні, у 2024 році), але єврейська держава все одно прийняла рішення про нанесення масштабних ударів по військових об'єктах сусідньої держави.

Проте, якщо знищення наступального (якщо лише наступального) потенціалу сирійської армії можна пояснити необхідністю захисту національних інтересів, то перетин лінії розмежування ізраїльською армією важко сприймати якось інакше, окрім як агресію проти країни-сусіда. Просто зараз Ізраїль наживає собі нових ворогів. При чому, не лише серед "Хайят Тахрір аш-Шам", а й серед інших сирійських груп