Чи може антихрист бути штучним інтелектом?
В наше життя дедалі більше входять високі технології. Комп'ютери керують чи не всіма сферами життя. Що, якщо в результаті розвитку технологій різні системи штучного інтелекту будуть об'єднані, і з'явиться суперпотужний штучний інтелект, який керуватиме взагалі всім на планеті? Який контролюватиме життя кожної людини, та не просто контролюватиме, а визначатиме життєдіяльність! А чи не справдиться те, що апостол Іоан Богослов описав у своєму Одкровенні? Адже воно написане алегоричною мовою, і чи може антихрист бути взагалі не людиною, а саме таким штучним інтелектом? Можливо апостол побачив саме це, але не зміг виразити словами, бо в його епоху просто не було таких понять? Чи допустима така версія? Чи може антихристом бути програма? До речі, у самому тексті Одкровення Іоана Богослова антихрист взагалі не називається людиною, він там називається звіром:
"І став я на піску морському, і побачив звіра з сімома головами і десятьма рогами, що виходив з моря: на рогах його було десять вінців, а на головах його богохульні імена. Звір, якого я бачив, був подібний до барса; ноги в нього — як у ведмедя, а паща в нього — як паща у лева; і дав йому дракон силу свою і престіл свій, і велику владу" (Откр. 13, 1-2).
Якщо виходити тільки з тексту Апокаліпсису, то дійсно, хто такий антихрист, не зрозуміло. Більш того, самого слова антихрист в Апокаліпсисі немає, у Новому Завіті воно використовується лише у першому та другому посланнях апостола Іоана Богослова. Тому, може здатися, що для нас відкривається простір для довільного тлумачення. Ясно, що це написано алегорично, що звір — це поетичний образ. Отже, звіром цим може бути будь-хто — хоч людина, хоч демон, хоч комп'ютерна програма. Але насправді тлумачити Святе Письмо потрібно, враховуючи не лише його окремі фрагменти, а й усе сказане про це в інших місцях. А про кінець світу, про антихриста, писав не лише апостол Іоан Богослов. Ось що про це говорить апостол Павло:
"Hехай нiхто не спокусить вас нiяк: бо день той не прийде, поки не прийде ранiш вiдступлення i не вiдкриється чоловiк грiха, син погибелi" (2 Фес. 2, 3).
Тобто апостол Павел ясно каже, що антихрист, це людина. Розмірковуючи про те, як розуміти ті чи інші місця Святого Письма, ми не можемо ігнорувати те, як тлумачили їхні Святі отці. Тлумачень на Одкровення Іоана Богослова багато, вони різні, не в усьому один з одним згодні, але, на мою думку, ніхто з отців Церкви не вважав, що антихрист — це не людина, а щось принципово інше. І тут не спрацює аргумент, що, мовляв, отці були людьми своєї епохи, про комп'ютери та програми не знали, тому й нездатні були таке припустити. Якщо ми віримо, що вони справді святі, що вони були сповнені Духа Святого, то неодмінно знайшли б вони такі слова, щоб пояснити, що антихрист буде не людиною. Але нічого такого отці не казали.
Нехай штучний інтелект і не стане антихристом — чи це означає, що питання закрите, що жодної духовної загрози він не становить, жодних викликів для християнської свідомості тут немає? Думаю, є і загрози, і виклики.
Справа в тому, що не існує жодного «духовного життя» у відриві від того постійного морального вибору, котрий кожному з нас доводиться постійно робити. Що таке духовне життя? Це спілкування з духовним світом, з Богом, святими, ангелами та демонами. Спілкування не на фізичному рівні, а внутрішнє, тобто у просторі власної душі. Але на це впливають зовнішні обставини.
У ситуації насильства, придушення, знущань набагато простіше порушити Божі заповіді, ніж дотриматися їх. Для багатьох така ситуація виявляється спокусою. Саме тому нам не повинно бути однаково, як влаштовано навколишнє середовище, наскільки воно сприяє чи перешкоджає звичайному моральному життю.
Часто можна чути, що Церква поза політикою, і це вірно в тому сенсі, що Церква не повинна приймати участь у партійній боротьбі, не повинна прагнути політичної влади, не повинна розділяти своїх членів за політичними переконаннями. Але, це не означає, що Церква, немає права давати моральну оцінку будь-яким тенденціям нашого повсякденного життя.
В наше життя дедалі більше входять високі технології. Комп'ютери керують чи не всіма сферами життя. Що, якщо в результаті розвитку технологій різні системи штучного інтелекту будуть об'єднані, і з'явиться суперпотужний штучний інтелект, який керуватиме взагалі всім на планеті? Який контролюватиме життя кожної людини, та не просто контролюватиме, а визначатиме життєдіяльність! А чи не справдиться те, що апостол Іоан Богослов описав у своєму Одкровенні? Адже воно написане алегоричною мовою, і чи може антихрист бути взагалі не людиною, а саме таким штучним інтелектом? Можливо апостол побачив саме це, але не зміг виразити словами, бо в його епоху просто не було таких понять? Чи допустима така версія? Чи може антихристом бути програма? До речі, у самому тексті Одкровення Іоана Богослова антихрист взагалі не називається людиною, він там називається звіром:
"І став я на піску морському, і побачив звіра з сімома головами і десятьма рогами, що виходив з моря: на рогах його було десять вінців, а на головах його богохульні імена. Звір, якого я бачив, був подібний до барса; ноги в нього — як у ведмедя, а паща в нього — як паща у лева; і дав йому дракон силу свою і престіл свій, і велику владу" (Откр. 13, 1-2).
Якщо виходити тільки з тексту Апокаліпсису, то дійсно, хто такий антихрист, не зрозуміло. Більш того, самого слова антихрист в Апокаліпсисі немає, у Новому Завіті воно використовується лише у першому та другому посланнях апостола Іоана Богослова. Тому, може здатися, що для нас відкривається простір для довільного тлумачення. Ясно, що це написано алегорично, що звір — це поетичний образ. Отже, звіром цим може бути будь-хто — хоч людина, хоч демон, хоч комп'ютерна програма. Але насправді тлумачити Святе Письмо потрібно, враховуючи не лише його окремі фрагменти, а й усе сказане про це в інших місцях. А про кінець світу, про антихриста, писав не лише апостол Іоан Богослов. Ось що про це говорить апостол Павло:
"Hехай нiхто не спокусить вас нiяк: бо день той не прийде, поки не прийде ранiш вiдступлення i не вiдкриється чоловiк грiха, син погибелi" (2 Фес. 2, 3).
Тобто апостол Павел ясно каже, що антихрист, це людина. Розмірковуючи про те, як розуміти ті чи інші місця Святого Письма, ми не можемо ігнорувати те, як тлумачили їхні Святі отці. Тлумачень на Одкровення Іоана Богослова багато, вони різні, не в усьому один з одним згодні, але, на мою думку, ніхто з отців Церкви не вважав, що антихрист — це не людина, а щось принципово інше. І тут не спрацює аргумент, що, мовляв, отці були людьми своєї епохи, про комп'ютери та програми не знали, тому й нездатні були таке припустити. Якщо ми віримо, що вони справді святі, що вони були сповнені Духа Святого, то неодмінно знайшли б вони такі слова, щоб пояснити, що антихрист буде не людиною. Але нічого такого отці не казали.
Нехай штучний інтелект і не стане антихристом — чи це означає, що питання закрите, що жодної духовної загрози він не становить, жодних викликів для християнської свідомості тут немає? Думаю, є і загрози, і виклики.
Справа в тому, що не існує жодного «духовного життя» у відриві від того постійного морального вибору, котрий кожному з нас доводиться постійно робити. Що таке духовне життя? Це спілкування з духовним світом, з Богом, святими, ангелами та демонами. Спілкування не на фізичному рівні, а внутрішнє, тобто у просторі власної душі. Але на це впливають зовнішні обставини.
У ситуації насильства, придушення, знущань набагато простіше порушити Божі заповіді, ніж дотриматися їх. Для багатьох така ситуація виявляється спокусою. Саме тому нам не повинно бути однаково, як влаштовано навколишнє середовище, наскільки воно сприяє чи перешкоджає звичайному моральному життю.
Часто можна чути, що Церква поза політикою, і це вірно в тому сенсі, що Церква не повинна приймати участь у партійній боротьбі, не повинна прагнути політичної влади, не повинна розділяти своїх членів за політичними переконаннями. Але, це не означає, що Церква, немає права давати моральну оцінку будь-яким тенденціям нашого повсякденного життя.