📜 Навчався в КПІ ім. Ігоря Сікорського в Інституті енергозбереження та енергоменеджменту за спеціальністю «Електромеханічні системи автоматизації та електропривод». Ще студентом розробив адаптивний вітрогенератор, за який був відзначений премією Президентського фонду Леоніда Кучми.

У цивільному житті працював бізнес-аналітиком НЕК «Укренерго», був частиною команди DOZORRO, яка створювала аналітичні інструменти для системи публічних закупівель Prozorro.

У січні 2023 року добровільно став до лав ЗСУ. Служив у 93-й окремій механізованій бригаді «Холодний Яр», був капітаном, заступником командира батальйону. Двічі зазнавав важких поранень і після лікування повертався до служби.

12 вересня 2025 року Олександр Орлов загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Яблунівка на Донеччині. Він очолив групу і пішов у бій разом із побратимами.

Нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни», відзнакою командування 93-ї ОМБр «Холодний Яр» та іншими відзнаками.

📜З 2014 року захищав Україну, воював у Маріуполі. Після початку повномасштабного вторгнення став до лав ЗСУ.

Служив у підрозділах Сил спеціальних операцій, розвідки, піхоти та безпілотних систем. Був головним сержантом 6-го батальйону 119-ї окремої бригади територіальної оборони.

У 2023 році вступив до КПІ ім. Ігоря Сікорського на факультет менеджменту та маркетингу, де навчався за спеціальністю «Менеджмент і бізнес-адміністрування».

Євген Главацький загинув 3 травня 2026 року в бою в Сумській області.

📜У 1994 році вступив на гірничотехнічний факультет — нині Навчально-науковий інститут енергозбереження та енергоменеджменту. Спочатку навчався за спеціальністю «Електропривод і автоматизація промислових установок та технологічних комплексів», а з 1996 року — за спеціальністю «Гірнича екологія».

У студентські роки захоплювався КВК і грав у команді «Матадори політеху».

Максим служив у 20-й бригаді оперативного призначення «Любарт» 1-го корпусу НГУ «Азов», у 4-му батальйоні оперативного призначення імені Героя України генерал-майора Сергія Кульчицького. Був старшим солдатом, оператором відділення радіоелектронної боротьби роти підтримки спеціального призначення.

8 серпня 2026 року Максим Бігіч загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Святогорівка на Покровсько-Добропільському напрямку.