Верховний Суд

​У разі часткового накладення земельної ділянки, яка перебуває у власності фізичної особи, на смугу відведення залізниці належним способом захисту права є витребування тієї частини земельної ділянки, яка накладається – ВП ВС
 
У разі, якщо на земельну ділянку, що перебуває в постійному користуванні АТ «Укрзалізниця», частково накладається земельна ділянка, надана у власність фізичної особи, належним способом захисту права АТ «Укрзалізниця» є витребування тільки тієї частини земельної ділянки, що накладається на смугу відведення залізниці.
 
Визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, яким передано земельну ділянку у власність фізичної особи, та державного акта на право власності на земельну ділянку, не приведе до відновлення порушених прав та інтересів позивача. 
 
Такі висновки зробила Велика Палата Верховного Суду.
 
Детальніше тут.

​​Цього тижня знайомимо вас зі справами, переданими на розгляд Великої Палати Верховного Суду, об’єднаних та судових палат касаційних судів відповідно до ухвал про передачу, внесених до ЄДРСР з 3 по 9 березня 2025 року.
 
Детальніше тут

​Знаємо, що останнім часом досить непросто стежити за всіма подіями, які відбуваються навколо. В умовах такого інформаційного перенасичення легко пропустити щось справді важливе.

Щоб допомогти вам залишатися в курсі найважливіших публікацій Верховного Суду, ми запускаємо нову щотижневу рубрику «Ключове за тиждень».

Відтепер щосуботи ми нагадуватимемо про те, що не варто пропустити.

Судові рішення:

🔹КЦС ВС: відмінність правових наслідків пропуску строку на звернення до суду з трудовим спором від позовної давності.

🔹КАС ВС: оператор ГРМ зобов’язаний здійснювати ліцензійну діяльність виключно за допомогою газорозподільної системи, яка належить йому на законних підставах.

🔹ОП КГС ВС: у разі відсутності виключних умов для розірвання договору купівлі-продажу об’єкта приватизації, передбачених ч. 2 ст. 27 Закону України«Про приватизацію державного майна» (чинного до 7 березня 2018 року), договір може бути розірвано на підставі ст. 651 ЦК України.

🔹ОП КЦС ВС: родинний зв'язок між представником продавця та покупцем за договором купівлі-продажу не свідчить про наявність зловмисної домовленості між такими особами під час укладення оспорюваного правочину, як і неотримання продавцем грошових коштів за договором купівлі-продажу.

🔹ККС ВС: недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів, яке призвело до завдання необережних тяжких тілесних ушкоджень, повністю охоплюється ст. 264 КК України і не потребує додаткової кваліфікації за ст. 128 цього Кодексу.

Огляди судової практики:

📌Огляд судової практики ВС з вирішення господарських спорів в умовах воєнного стану.

📌Огляд судової практики КЦС ВС за січень 2025 року.

Інші новини:

КГС ВС оновив фейсбук-сторінку, яка відтепер має назву «Господарське судочинство», та розширюватиме її змістове наповнення.

​Недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів, яке призвело до завдання необережних тяжких тілесних ушкоджень, повністю охоплюється ст. 264 КК України і не потребує додаткової кваліфікації за ст. 128 цього Кодексу – ККС ВС
 
Такого висновку дійшов Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду за результатом розгляду справи № 362/5056/13-к.
 
Детальніше – https://is.gd/QfNDVT.
 

​Родинний зв'язок між представником продавця та покупцем за договором купівлі-продажу не свідчить про наявність зловмисної домовленості між такими особами під час укладення оспорюваного правочину, як і неотримання продавцем грошових коштів за цим договором
 
Укладення договору купівлі-продажу в ситуації, коли від імені продавця діє представник, з іншою стороною – покупцем (родичем представника продавця) саме по собі не свідчить, що мала місце зловмисна домовленість сторін оспорюваного договору для переслідування власних інтересів всупереч інтересам продавця.
 
При цьому неотримання продавцем грошових коштів за договором купівлі-продажу, укладеним продавцем, від імені якого діяв представник, також не свідчить про недійсність договору, оскільки невиконання чи неналежне виконання зобов’язань, що виникли на підставі оспорюваного договору, не є підставою для визнання його недійсним.
 
Таких висновків дійшов Верховний Суд у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду, забезпечуючи єдність судової практики.
 
Детальніше – https://is.gd/kfibAb.
 

​У разі відсутності виключних умов для розірвання договору купівлі-продажу об’єкта приватизації, передбачених ч. 2 ст. 27 Закону України «Про приватизацію державного майна» (чинного до 7 березня 2018 року), договір може бути розірвано на підставі ст. 651 ЦК України – ОП КГС ВС
 
У разі встановлення судом порушення приватизаційного договору, яке входить до переліку виключних умов, визначених ч. 2 ст. 27 Закону України «Про приватизацію державного майна» (втратив чинність 7 березня 2018 року), приватизаційний договір підлягає розірванню без встановлення обставин істотності такого порушення на підставі критеріїв, передбачених ст. 651 ЦК України. В інших випадках підставою для розірвання договору купівлі-продажу об’єкта приватизації може бути його істотне порушення другою стороною (ч. 2 ст. 651 ЦК України).
 
Натомість наявність передбачених ч. 3 ст. 26 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» (набрав чинності 7 березня 2018 року) виключних умов для розірвання договору купівлі-продажу об’єкта приватизації не завжди є підставою для його автоматичного розірвання, а потребує додаткового встановлення істотності такого порушення відповідно до ст. 651 ЦК України в судовому порядку.
 
Такий висновок зробила об’єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
 
Детальніше – https://is.gd/90eDFD.

 

​Оператор газорозподільної системи (ГРМ) зобов’язаний здійснювати ліцензійну діяльність виключно за допомогою газорозподільної системи, яка належить йому на законних підставах – КАС ВС
 
Неукладення оператором договорів на господарське відання, користування чи експлуатацію газорозподільних систем є порушенням вимог Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання (Ліцензійних умов).
 
Такий висновок зробив Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду.
 
Детальніше – https://is.gd/DReZM4.
 

​Огляд актуальної судової практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду за січень 2025 року –https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/Oglad%20KCS_01_25.pdf.
 
В огляді відображено найважливіші правові висновки, які матимуть значення для формування єдності судової практики.

​Пропонуємо ознайомитися з оновленим оглядом судової практики Верховного Суду з вирішення господарських спорів в умовах воєнного стану –https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/voenstan_KGS.pdf.
 
Ми підібрали нові ключові позиції в господарських спорах, спрямовані на захист прав, свобод та дотримання безпеки учасників судового розгляду.
 
Наша мета – надати доступ до найактуальнішої інформації.
 
Нагадуємо, що для зручності в огляді виокремлені розділи щодо застосування постанови Кабінету Міністрів України від 3 березня 2022 року № 187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації», договірних правовідносин, особливостей здійснення виконавчого провадження в умовах воєнного стану та процесуальних питань.

​КЦС ВС указав на відмінність правових наслідків пропуску строку на звернення до суду з трудовим спором від позовної давності
 
Cтроки звернення до суду за вирішенням трудового спору застосовуються незалежно від заяви сторін, а тому в кожному випадку суд зобов’язаний перевірити та обговорити причини пропуску цих строків, а також навести в рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити пропущений строк.
 
Такий висновок зробив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду.
 
У справі, що переглядалася, позивачка звернулася до суду з позовом про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу та компенсації моральної шкоди.
 
Детальніше – https://is.gd/QhEVLq.

​Цього тижня знайомимо вас зі справами, переданими на розгляд Великої Палати Верховного Суду, об’єднаних та судових палат касаційних судів відповідно до ухвал про передачу, внесених до ЄДРСР з 24 лютого по 2 березня 2025 року.
 
Детальніше – https://so.supreme.court.gov.ua/news/1089/ohliad-sprav-peredanykh-na-rozhliad-velykoi-palaty-verkhovnoho-sudu-obiednanykh-palat-ta-sudovykh-palat-kasatsiinykh-sudiv-

​Законодавець не допускає оспорення заповіту одним із заповідачів за спільним заповітом подружжя, навіть у разі розпорядження в такому заповіті особистим майном одного з подружжя – ОП КЦС ВС
 
Законодавець конструює спільний заповіт таким чином, що заповідачами можуть бути тільки особи, які мають статус подружжя, а розпорядження може стосуватися лише майна, яке перебуває в правовому режимі спільної сумісної власності. Внаслідок цього виключається розпорядження в спільному заповіті подружжя особистим майном одного з подружжя і поширення на це майно правового режиму спільної сумісної власності.
 
Таких висновків дійшов Верховний Суд у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду, забезпечуючи єдність судової практики.
 
Детальніше – https://is.gd/cmkxfg.
 

​Огляд судової практики Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду –https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/Oglyad_KKS_01_2025.pdf.pdf.
 
В огляді відображено важливі правові позиції з кримінального і кримінального процесуального права, що містяться в постановах ККС ВС, ухвалених у січні 2025 року, які матимуть значення для формування єдності судової практики. Серед цих висновків слід виокремити такі.
 
У сфері кримінального права акцентовано, що:
 
– кваліфікуюча ознака «ті самі дії, вчинені протягом року після засудження за цією статтею», передбачена ч. 2 ст. 309 КК України, встановлює кримінальну відповідальність за відповідні дії, вчинені особою протягом року після ухвалення обвинувального вироку за цією статтею, а не після повідомлення їй про підозру чи затвердження прокурором обвинувального акта;
 
– недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів, яке призвело до завдання необережних тяжких тілесних ушкоджень, повністю охоплюється ст. 264 КК України та не потребує додаткової кваліфікації за ст. 128 цього Кодексу;
 
– передача особи на поруки підприємству, установі чи організації, з якими особа не перебуває у трудових відносинах або на навчанні, та, відповідно, не перебуває під їх постійним контролем, є неможливою.
 
У сфері кримінального процесуального права вказано, що:
 
– обов’язок роз’яснити потерпілому право підтримувати обвинувачення в раніше пред’явленому обсязі після його зміни прокурором КПК України покладає на суд, а не на прокурора чи іншу особу;
 
– виділення з кримінального провадження в окреме провадження матеріалів щодо частини кримінальних правопорушень не впливає на обчислення процесуального строку досудового розслідування за фактом вчинення того кримінального правопорушення, у якому повідомлення про підозру не здійснювалося;
 
– шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що керував автомобілем у зв’язку з виконанням своїх трудових (службових) обов’язків на підставі трудового договору з особою, яка володіє транспортним засобом, відшкодовується володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не винним водієм.
 
Упродовж січня 2025 року ККС ВС висловлював також інші, не менш актуальні правові позиції, які висвітлено в огляді судової практики.
 

​Господарська діяльність на території національних природних парків має відповідати їхнім завданням – КАС ВС
 
Господарська діяльність, яка не спрямована на виконання покладених на національні природні парки завдань, дозволяється лише на окремих територіях господарської зони парку (населені пункти, об’єкти комунального призначення парку, землі інших землевласників та землекористувачів, які включені до складу парку). На всіх інших територіях господарської зони національних природних парків дозволено лише ту господарську діяльність, яка спрямована на виконання покладених на парк завдань.
 
Такий висновок зробив Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду.
 
Детальніше – https://is.gd/MGo9hk.
 

​Огляд актуальної судової практики Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду за січень 2025 року – https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/ogliady/Oglyad_KAS_01_2025.pdf.
 
В огляді відображено правові позиції колегій суддів КАС ВС, які матимуть значення для формування єдності судової практики при вирішенні публічно-правових спорів, зокрема про:
 
✅ безпідставність ненарахування й невиплати військовослужбовцю додаткової винагороди через формальні недоліки в доказах його участі в бойових діях;
 
✅ врахування додаткової винагороди для обчислення компенсації за невикористану відпустку військовослужбовцям;
 
✅ неможливість звільнення з військової служби під час мобілізації через досягнення пенсійного віку;
 
✅ протиправність відмови в перерахунку пенсії військовому пенсіонеру з урахуванням додаткової вислуги років через неподання заявником до пенсійного органу розрахунку вислуги років;
 
✅ право медичного працівника на одноразову виплату в разі встановлення йому групи інвалідності або ступеня втрати працездатності внаслідок захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2;
 
✅ анулювання реєстрації платника податку на додану вартість;
 
✅ нарахування пені без ухвалення податкового повідомлення-рішення;
 
✅ оприбуткування податком на додану вартість під час продажу активів.
 
Заслуговують на увагу також правові висновки з питань застосування процесуального закону, зокрема щодо:
 
✅ відсутності в Державної служби України з надзвичайних ситуацій права звертатися до суду з позовом щодо зобов’язання приведення у стан готовності захисних споруд;
 
✅ неможливості оскарження наказу Пенсійного фонду України в частині надання працівникам відділу обслуговування громадян права підпису розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій.
 
Упродовж січня 2025 року КАС ВС висловлював також інші, не менш актуальні правові позиції, з якими можна ознайомитися в огляді судової практики.

​Зміна місця проживання дитини батьком не вважається самочинною та не є підставою для відібрання дитини, якщо таке проживання не визначалося судом або органом опіки та піклування – КЦС ВС
 
За положеннями сімейного законодавства, батьки мають рівні права за законом на виховання дитини, а отже вимога про відібрання дитини й повернення її за попереднім місцем проживання може бути задоволена лише в разі, коли після ухвалення судом рішення про визначення місця проживання дитини з одним із батьків таке місце проживання було самочинно змінене іншим із батьків.
 
Неможливо вважати самочинною зміну місця проживання дитини одним із батьків, якщо таке проживання не було встановлене рішенням суду або органом опіки.
 
Таких висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду.
 
Детальніше – https://is.gd/ePyx8b.

​Нежитлові будівлі, що використовуються для сільськогосподарських потреб і не передаються в оренду, не підлягають оподаткуванню податком на нерухоме майно – КАС ВС
 
Верховний Суд учергове висловив правову позицію щодо оподаткування нежитлових будівель, які використовуються в сільськогосподарській діяльності. Суд підтвердив, що податок на нерухоме майно не застосовується до будівель, які не передаються в оренду, лізинг чи позичку і використовуються для сільськогосподарських потреб.
 
Позивач (ФОП) звернувся до суду з адміністративним позовом до ГУ ДПС, оскаржуючи податкові повідомлення-рішення, що стосувалися податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за періоди 2018–2022 років. Загальна сума податкових зобов’язань становила понад 8 млн грн.
 
Детальніше – https://is.gd/XhJhxe.

​Минулого тижня ми опублікували ключові рішення Верховного Суду за 2024 рік в усіх юрисдикціях. Цього разу пропонуємо до вашої уваги зведений дайджест судової практики Великої Палати ВС й чотири річні огляди судової практики касаційних судів у складі ВС за 2024 рік.
 
Для вашої зручності ми об’єднали ці матеріали в одному дописі, що дає змогу швидко й легко ознайомитися з останніми найважливішими тенденціями в адміністративній, господарській, кримінальній та цивільній юрисдикції. 
 
Зведений дайджест судової практики Великої Палати Верховного Суду за 2024 рік – https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/ogliady/Zved_daidzhest_VP_2024.pdf.
 
Огляд судової практики Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду за 2024 рік –https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/ogliady/Oglyad_KAS_2024.pdf.
 
Огляд судової практики Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за 2024 рік – https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/ogliady/Oglyad_KGS_2024.pdf.
 
Огляд судової практики Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду за 2024 рік - https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/ogliady/Oglyad_KKS_2024.pdf.
 
Огляд судової практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду за 2024 рік – https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/ogliady/Oglyad_KCS_2024.pdf.
 
Вже традиційного в добірках коротко наведено суть правових висновків, описаних у щомісячних дайджестах та оглядах судової практики, які було опубліковано впродовж року. Всі висновки систематизовані: у зведеному дайджесті судової практики Великої Палати ВС – за підставами розгляду справ Великою Палатою ВС та за видом судової юрисдикції; в оглядах судової практики КАС ВС, КГС ВС і КЦС ВС – за категоріями спорів у межах кожного виду судочинства, а в огляді судової практики ККС ВС – за назвами розділів КК України та КПК України.

​Кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке, як етап кримінального провадження, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 283 КПК України законодавець пов’язує в часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду, тобто направленням його до суду засобами поштового зв’язку або передачею відповідальній особі канцелярії суду – ОП ККС ВС
 
З огляду на положення статей 115, 219 КПК України при обчисленні двомісячного строку досудового розслідування день, коли особу було повідомлено про підозру, не береться до уваги як день, від якого починається вказаний строк.
 
Такого висновку дійшла об’єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи № 369/16172/20.
 
Детальніше – https://is.gd/egLyrJ.
 

​Період ознайомлення сторони обвинувачення з матеріалами, відкритими стороною захисту в порядку, передбаченому ст. 290 КПК України, не впливає на перебіг строку досудового розслідування, передбаченого ст. 219 КПКУкраїни, і не зупиняє його – ОП ККС ВС
 
Об’єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи № 761/35056/19 підтвердила свій висновок, сформульований у постанові об’єднаної палати ККС ВС від 11 вересня 2023 року у справі № 711/8244/18.
 
Детальніше – https://is.gd/UIpuDf.