Tax Time!


Гео и язык канала: Украина, Украинский
Категория: Право


На каналі знайдете різноманітні добірки, новини та статті на податкову тематику, а також посилання на судову практику.
Для консультацій та співпраці пишіть:
@khitko_vasyl

Связанные каналы

Гео и язык канала
Украина, Украинский
Категория
Право
Статистика
Фильтр публикаций


⁉️ Чи застосовується відповідальність за порушення встановленого порядку взяття на облік (у тому числі за неподання/ несвоєчасне подання) повідомлення за формою № 20-ОПП, заяв за формами № 1-ОПП, № 5-ОПП та № 1-ОПН з 01.08.2023?
Таким чином, з 01.08.2023 відповідальність за порушення встановленого порядку взяття на облік (реєстрації) у контролюючих органах (у тому числі за неподання (несвоєчасне подання) повідомлення за ф. № 20-ОПП, заяв за формами № 1-ОПП, № 5-ОПП та № 1-ОПН), передбачена п. 117.1 ст. 117 ПКУ, застосовується.
У зв’язку із набранням чинності 01.08.2023 Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», яким, зокрема, внесено зміни до п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, з 01 серпня 2023 року для платників податків та контролюючих органів відновлено перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
https://svp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/705605.html


Репост из: Новини для ФОП
⚠️⚠️⚠️Увага, приготуватися ФОПам 3 групи, до подання звітності за I квартал 2024 року.

З 1 квітня прийде час звітувати для ФОП на 3 групі 5% за календарний квартал. Звітуємо по 10 травня.
За формую декларації - F0103308.

🖇 І не забуваємо, що в квітні маємо сплатити ЄСВ за І квартал 2024 року (1562 грн). Звісно для тих хто не користується пільгою і платить.


❗️ РЕЗИДЕНТ НЕ УТРИМАВ ПОДАТОК З ДОХОДУ НЕРЕЗИДЕНТА: чи застосовується штраф, якщо резидент самостійно сплатив такий податок?

❓ Товариство уклало ліцензійний договір з провайдером, який є нерезидентом України. Товариство має щомісячно сплачувати роялті за право використання програмного продукту/невиключну ліцензію на програмний продукт. Чи може Товариство за наявності застереження у договорі, що передбачає виплату повної суми рахунку (інвойсу) без будь-яких утримань, виплатити нерезиденту повну суму, зазначену у рахунку, та сплатити податок на дохід нерезидента з джерелом походження з України за формулою, передбаченою абзацом третім п.п. 141.4.2 ст. 141 ПКУ за власний рахунок під час виплати доходу нерезиденту та чи не буде це вважатися порушенням податкового законодавства з можливим накладенням санкцій до такого Товариства?

📣 Позиція ДПС:

✅ Якщо податок з доходів нерезидента не було утримано під час їх виплати нерезиденту, то у резидента виникає ЗОБОВ’ЯЗАННЯ визначити та сплатити податок на доходи нерезидента ЗА ВЛАСНИЙ РАХУНОК, виходячи з розрахунку, визначеного абзацом третім п.п. 141.4.2 ст. 141 ПКУ.

✅ До платника податку, який здійснив виплати доходу нерезиденту без утримання та внесення до бюджету податку з такого доходу, або який перерахував податок з доходів нерезидента до бюджету не в повному обсязі, застосовується штраф, передбачений ст. 125 -1 ПКУ.

✅ Відповідно до п. 120.2 ст. 120 ПКУ невиконання вимог щодо самостійного внесення змін до податкової звітності тягне за собою накладення штрафу в розмірі 5 відс. від суми заниження податкового зобов’язання.

✅ При самостійному донарахуванні платником податків з дотриманням вимог, передбачених ПКУ, штрафи не застосовуються.

✅ У разі якщо резидент за умовами договору з нерезидентом не утримав податок з відповідного доходу нерезидента (у цьому випадку - роялті), а нарахував такий податок виходячи з розрахунку, визначеного п.п. 141.4.2 ст. 141 ПКУ, та сплатив його до бюджету під час виплати такого доходу за власний рахунок (з урахуванням наявності відповідного застереження у договорі з нерезидентом) і задекларував такий податок у податковій декларації з податку на прибуток підприємств за період на який припадає така виплата, то штрафи, передбачені Кодексом, ‼️ не застосовуються.

📝 Докладніше тут 👉 ІПК від 28.02.2024 р. №1015/ІПК/99-00-21-02-02

Джерело інформації:

https://t.me/BICHUK_ykp/4957


⁉️ ІНЖИНІРИНГОВІ/КОНСУЛЬТАЦІЙНІ ПОСЛУГИ НЕРЕЗИДЕНТУ: які ПДВ-наслідки?

❓Товариство має намір укласти з нерезидентом (Замовником) договір про надання послуг в рамках Проєкту, що передбачає використання земельної ділянки і майбутнє будівництво на відповідній земельній ділянці. Які ПДВ-наслідки?

📣 Позиція ДПС:

✅ Для цілей оподаткування ПЕРЕЛІК ІНЖИНІРИНГОВИХ ПОСЛУГ обмежено переліком, визначеним підпунктом 14.1.85 ПКУ, незалежно від наявності більш широких визначень цього терміну іншими юридично-правовими актами.

✅Отже, якщо послуги, які платник податку надаватиме нерезиденту, підпадають під визначення поняття «інжиніринг», вказане у підпункті 14.1.85, місцем постачання таких послуг є місце реєстрації їх отримувача. Якщо нерезидент – отримувач послуг не має постійного представництва в Україні, то операції з постачання Товариством такому нерезиденту зазначених послуг ‼️ не є об’єктом оподаткування ПДВ.

✅ У разі, якщо постачання Товариством послуг нерезиденту не відповідає визначенню, наданому в підпункті 14.1.85 ПКУ, то така операція ‼️ підлягає оподаткуванню на загальних підставах за основною ставкою, оскільки місцем постачання таких послуг вважається місце постачання їх на митній території України.

✅ У разі, якщо вказані у зверненні послуги, зокрема КОНСУЛЬТАЦІЙНІ ПОСЛУГИ, які стосуються створення НОВОГО ОБ’ЄКТА, відносяться до категорії послуг, перерахованих у пункті 186.3 ПКУ, то для цілей оподаткування ПДВ місцем постачання таких послуг вважається місце, в якому отримувач таких послуг - нерезидент зареєстрований як суб’єкт господарювання. У разі, якщо послуги не відносяться до категорії послуг, перерахованих у пункті 186.3 ПКУ, то для цілей оподаткування ПДВ місце постачання зазначених у зверненні послуг є митна територія України.

📝 Докладніше тут 👉 ІПК від 15.01.2024 р. №234/ІПК/99-00-21-03-02

Джерело інформації:

https://t.me/BICHUK_ykp/4947


Репост из: Податки, бухгалтерія та юридичні питання
Обдурив все ж таки 🤪


​​ДОХОДИ НА КОРИСТЬ НЕРЕЗИДЕНТА: огляд судової практики

‼️ Платником податків під час виплат процентів за позиками на користь нерезидента не враховані норми Конвенції між Україною і Кіпром у частині застосування зменшеної ставки податку у зв’язку з виплатою доходу не на користь бенефіціарного (фактичного) отримувача (власника) доходу.

Колегія суддів погодилася з доводами контролюючого органу про те, що зменшена ставка оподаткування доходів нерезидента, який отримує дохід, не повинна застосовуватись, оскільки нерезидент не є їх фактичним власником і, як наслідок, підлягає оподаткуванню за ставкою 15 %. Передбачені міжнародними договорами пільги зі сплати податку, не можуть бути застосовані у випадку, коли нерезидент діє як проміжна ланка в інтересах іншої особи, яка фактично отримує вигоду від доходу.

📝 Докладніше тут 👉 Постанова Верховного суду від 05 грудня 2023 року справа № 804/3765/16

https://reyestr.court.gov.ua/Review/115453856

❓ Платник податків сплачував проценти за користування кредитними коштами на користь компанії з Великої Британії і застосовував пільгову ставку за Конвенцією. Після проведеної перевірки ДПС поставила під сумнів економічну сутність компанії-нерезидента, якій виплачувалися проценти, в Британії, і стверджувала, що виплата процентів такій компанії суперечить принципу основної мети.

Суд врахував наступне:

▪️ компанія-нерезидент, якій виплачувалися доходи, є резидентом Великої Британії, про що було надано відповідні довідки;
▪️ договорами позики з нерезидентом не передбачено положень щодо зобов`язань нерезидента перераховувати проценти на користь третіх осіб чи інших застережень щодо використання коштів;
▪️ лист від Королівської податкової та митної служби Великої Британії:
▪️ інформація про будь-які розслідування податкових справ щодо компанії-нерезидента відсутня;
▪️ компанія-нерезидент своєчасно виконує всі свої зобов`язання відповідно до вимог законодавства про оподаткування доходів від трудової діяльності;
▪️ нерезидент не має жодних обов’язків щодо використання будь-якої частини грошей, отриманих компанією, для сплати певної заборгованості;
▪️ на думку спеціаліста з міжнародного оподаткування Королівської податкової та митної служби, який підписав зазначений лист, нерезидент не є кондуїтною компанією, тобто такою що не має бенефіціарного права власності на дохід. Як вважає спеціаліст, компанія не брала та не видавала кредити для того, щоб отримати неналежні переваги відповідно до договорів щодо уникнення подвійного оподаткування у Великій Британії;
▪️ нерезидент є більше, ніж штучне юридичне утворення, має працівників, виплачує винагороду, має інший дохід.

📝 Докладніше тут 👉 Постанова від 15 листопада 2023 року у справі №440/8798/22

https://reyestr.court.gov.ua/Review/115143522

❓ Платником податків було виплачено на користь податкового резидента Франції дивіденди та кошти за договорами купівлі облігацій, ціна яких включала номінальну вартість, накопичений купонний (процентний) дохід та дисконт. При виплаті дивідендів платником податків було застосовано ставку податку на доходи нерезидентів 0%, а при оплаті облігацій – податок утримано не було. Під час проведення податкової перевірки контролюючий орган наполягав на оподаткуванні.

Апеляційний суд відмовив у задоволенні апеляційної скарги контролюючого органу, зазначивши, що при виплаті дивідендів резиденту Франції платник податків правомірно застосував ставку податку на доходи нерезидентів 0%, а виплата нерезиденту у складі вартості облігацій накопиченого купонного (процентного) доходу фактично є інвестицією, а не виплатою процентів із джерелом походження з України.

📝 Докладніше тут 👉 Постанова від 12 грудня 2023 року у справі № 640/2/22

https://reyestr.court.gov.ua/Review/115628516

Джерело інформації.


Репост из: Олена Жукова:ТЦУ, КІК, BEPS
🔥Запитання. Чи може ФОП виїхати за межі України, мати там постійне місце проживання і одночасно здійснювати підприємницьку діяльність в Україні (чи потрібно закривати ФОП)?

🔥ІПК ДПСУ від 13.01.2023 р. № 79/ІПК/99-00-24-03-03-06

🔆ВІДПОВІДЬ ДПСУ (див. ІПК): Згідно з пп. 291.5.7 ПКУ🔥 не можуть бути платниками єдиного податку першої — третьої груп фізичні та юридичні особи — нерезиденти. Водночас нерезиденти — це фізособи, які не є резидентами України (пп. “в” пп. 14.1.122 ПКУ).

👌Таким чином, ФОП-єдинник, який ухвалив рішення про набуття статусу резидента країни перебування (іноземної держави), не може перебувати на спрощеній системі оподаткування‼️.

Підпунктом 163.2.2 ПКУ передбачено, що об’єктом оподаткування нерезидента є доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Відповідно до пп. 170.10.1 ПКУ доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів.

👉Отже, дохід, отриманий фізособою-нерезидентом з джерела його походження в Україні, обкладається податком на доходи за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами р. IV Кодексу для нерезидентів), а також з урахуванням положень міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування.


😎Мій коментарій:
Ніхто не забороняє бути «українським ФОПом» (навіть якщо українець за усіма критеріями Конвенції -вже є податковим резидентом іншої держави)…

🧐Але є нюанс… Такий ФОП не може знаходитися на єдиному податку. Тому, перед тим як казати «я не є податковим резидентом України» - порахуйте скільки це буде Вам коштувати.

👉 Дійсно, податкова ж може просто обрахувати податок ФОП по ставці 18+1,5% (плюс штрафи, звісно). Замість звичних 5%. І це буде боляче.

🔥Тому, якщо бажаєте все ж отримати «нерезидентський статус»
(наприклад, щоб не звітувати про КІК як контролер) – закрийте ФОП до кінця року. І вже наступного року цей проблеми не буде…


​​⚖ Матеріалами фактичної перевірки підтверджено, що ТОВ роздруковано та видано покупцю розрахунковий документ, що не заперечується відповідачем, однак такий розрахунковий документ, на думку відповідача, містить не всі обов`язкові реквізити.

Діючим законодавством не встановлено обов`язку використовувати лише платіжні термінали, з`єднанні або поєднанні з РРО/ПРРО.

Разом з тим, з вищевикладеного вбачається, що не заповнення у фіскальному чеку, зокрема, рядків 12, 15 не змінює встановленого факту придбання товару покупцем у визначеного продавця, а згаданий чек підтверджує виконання розрахункової операції, а тому фінансова санкція, визначена у пункті 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР, застосована до позивача протиправно.

Наведена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, які викладені в постанові по справі № 640/23582/21 від 03.11.2023 року відповідно до яких, суб`єкт господарювання при здійснені розрахункової операції в розрахунковому документі зазначає рядки 10-17, зазначені в пунктах 2, 4, 5 розділу ІІ Положення №13 лише у разі застосування під час проведення розрахунків електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з`єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій. У разі, якщо платіжний термінал не з`єднаний з РРО, господарюючий суб`єкт не зобов`язаний вказувати ці реквізити в розрахунковому документі. В такому випадку немає підстав розцінювати не відповідність (не роздрукування, не видача) розрахункового документу встановленим вимогам, як порушення п.п.1,2 ст. 3 Закону № 265.

Діючим законодавством не встановлено обов`язку використовувати лише платіжні термінали, з`єднанні або поєднанні з РРО/ПРРО.

⚖ П'ятий апеляційний адміністративний суд

Постанова від 18 січня 2024р. Справа № 420/17118/23


​​Рядки 11-18 фіскального чека є обов`язковими реквізитами не в усіх випадках, а лише у разі використання платіжного терміналу, який в свою чергу з`єднаний або поєднаний з реєстратором розрахункових операцій, тобто у разі забезпечення інтеграції програмного забезпечення платіжного терміналу до реєстратора розрахункових операцій.

На підставі наведеного, колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 4 Розділу II Положення №13 рядки 11-18 фіскального чека заповнюються у разі застосування під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з`єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій.

Отже, рядки 11-18 фіскального чека є обов`язковими реквізитами не в усіх випадках, а лише у разі використання платіжного терміналу, який в свою чергу з`єднаний або поєднаний з реєстратором розрахункових операцій, тобто у разі забезпечення інтеграції програмного забезпечення платіжного терміналу до реєстратора розрахункових операцій.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, платіжний термінал, встановлений у медичному центрі «АКСІС» за адресою: м. Одеса, вул.Маршала Малиновського, 18, не з`єднаний та не поєднаний з РРО, що підтверджується листом ПП «Фірма «Сігма» від 30.08.2023 року №30/08.

Одночасно, обов`язкова програмна інтеграція і з`єднання кожного платіжного терміналу із реєстратором розрахункових операцій чинним законодавством не передбачена, а так само не передбачено, що кількість платіжних терміналів, що використовуються суб`єктом господарювання, повинна відповідати кількості реєстраторів розрахункових операцій.

Зазначене підтверджується, зокрема, нормами постанови Кабінету Міністрів України «Про здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів» від 29.09.2010 року №878, що була дійсною на момент проведення фактичної перевірки, відповідно до пункту 1 якої кількість платіжних терміналів повинна становити не менше ніж 50 відсотків кількості реєстраторів розрахункових операцій, а у разі наявності одного реєстратора розрахункових операцій суб`єкт господарювання зобов`язаний забезпечити приймання спеціальних платіжних засобів.

Стосовно вищенаведеного, колегія суддів зазначає, що дана норма зобов`язала виробників (постачальників) в строк до 01.08.2021 року доопрацювати реєстратори розрахункових операцій з метою забезпечення відображення в фіскальних чеках нових обов`язкових реквізитів, передбачених Наказом №306.

Таким чином, вказана норма стосується саме виробників (постачальників) РРО, а не суб`єктів господарювання. При цьому, таке доопрацювання виробниками РРО має бути здійснено лише у разі наявності технічних можливостей.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що висновки контролюючого органу про невідповідність розрахункових документів вимогам закону через відсутність у них в якості обов`язкових реквізитів рядків 15, 16, 17 є безпідставними, оскільки формальна відсутність рядків 11-18 на фіскальному чеку не змінює встановленого факту придбання товару покупцем у визначеного продавця, а чек підтверджує виконання розрахункової операції та містить реквізити, які достатньо повно ідентифікують господарську операцію.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.11.2023 року у справі №640/23582/21.

Вказані підстави застосовні і до відсутності у фіскальних чеках QR коду.

Колегія суддів також зазначає, що ані Законом №265, ані Положенням №13 недолік реквізиту розрахункового документа не прирівнює до відсутності розрахункового документа як такого, а окремі недоліки програмування не становлять складу правопорушення.

Вимогами ст.17 Закону №265 не передбачено відповідальності за порушення правил оформлення розрахункових документів, а отже, застосування до позивача штрафних санкцій є протиправним.

⚖ П'ятий апеляційний адміністративний суд

Постанова від 28 лютого 2024р. Справа № 420/22714/23


​​⚖ Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що висновки контролюючого органу про невідповідність розрахункових документів вимогам закону через відсутність у них в якості обов`язкових реквізитів рядків 15, 16, 17 є безпідставними, оскільки формальна відсутність рядків 11-18 на фіскальному чеку не змінює встановленого факту придбання товару покупцем у визначеного продавця, а чек підтверджує виконання розрахункової операції та містить реквізити, які достатньо повно ідентифікують господарську операцію.

Вказані підстави застосовні і до відсутності у фіскальних чеках QR коду.

❗ Колегія суддів також зазначає, що ані Законом №265, ані Положенням №13 недолік реквізиту розрахункового документа не прирівнює до відсутності розрахункового документа як такого, а окремі недоліки програмування не становлять складу правопорушення.

За змістом Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» правопорушенням є здійснення розрахункових операцій за відсутності розрахункового документа як такого, а не здійснення таких операцій на підставі розрахункових документів, що містять окремі недоліки, які не впливають ні на зміст розрахункової операції, ні на зміст платіжної операції.

Вимогами ст.17 Закону №265 не передбачено відповідальності за порушення правил оформлення розрахункових документів, а отже, застосування до позивача штрафних санкцій є протиправним.

Постанова Верховного Суду від 03.11.2023 року у справі № 640/23582/21


❗️ Порядок оподаткування спадщини податком


​​Верховний суд:

Нерезидент отримав виручку за надані послуги та виконані роботи, що не є об`єктом оподаткування податком з доходів нерезидентів згідно пункту «й» підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 Податкового кодексу України

З травня 2020 року це зараз п."к" пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020, що вступив в дію з 23.05.2020р. но вони є аналогічними з п."й" пп. 141.4.1 п.141.4 ПКУ до Закону № 466.

Пунктом «й» підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 Податкового кодексу України передбачено, що доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту такими доходами є інші доходи від провадження нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, крім доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг із міжнародного зв`язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.

Аналізуючи положення цієї норми, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що господарські операції по наданню Товариству послуг контрагентами нерезидентами підпадають саме під дію виключення з загального визначення пункту «й», а саме «крім доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту від такого нерезидента».

Суд погоджується з таким висновком, та вважає, що Товариство здійснило компенсацію вартості послуг, наданих резиденту від нерезидентів, що в силу вимог підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 Податкового кодексу України є виключенням з переліку доходів, які оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею.

Доводи відповідача в касаційній скарзі про те, що суди попередніх не надали правового значення відсутності у позивача довідки про підтвердження статусу резиденства є необгрунтованими, оскільки відповідач не заперечує, що контрагенти позивача є нерезидентами. При цьому Суд вважає за необхідне зауважити, що, враховуючи зміст господарських правовідносин позивача з нерезидентами, наявність або відсутність довідки, як правової підстави для звільнення від оподаткування нерезидентів, як то передбачено положеннями статті 103 Податкового кодексу України не є обов`язковою умовою, оскільки доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України  звільнені від оподаткування прибутком іноземних юридичних осіб, на підставі пункту «й» підпункту 141.4.1. пункту 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України.

Постанова ВС від 24 квітня 2020 року справа №816/589/17


Репост из: Податки, бухгалтерія та юридичні питання
БЕЗ ЗАЯВИ ПЛАТНИКА ПОДАТКІВ НАДСИЛАТИ АКТ КАМЕРАЛЬНОЇ ПЕРЕВІРКИ В ЕЛЕКТРОННИЙ КАБІНЕТ НЕ МОЖНА.

Понад пів року розглядали скаргу💁‍♂️


❗️ Кому потрібно обов'язково застосовувати платіжний термінал:


​​⚡️Топова англійська юридична фірма набирає юристів в України, але поки що не знає про це. 

Канал Служба розшуку юристів існує у телеграм метавсесвіті саме для того, щоб заповнити цей тимчасовий вакуум. У них найбільша дошка юридичних вакансій від всіляких потужних контор.

Вакансії відбирають вручну і дбають, щоб не проліз хтось із ЮФ «Кідалов і партнери» або ще якась дичина. 

До прикладу, прямо зараз у них висять незакриті вакансії від Baker McKenzie, BetterMe, Asters, Sayenko Kharenko, Метінвест та ще десятка топових компаній.
Загалом, щомісяця десь 50-70 гарних вакансій, тож сходіть гляньте хоч одним оком.

Посилання на канал ось.


❗️ Штрафи скасовано за помилкову сплату податків
Законом №3603 платнику податків надається можливість взаємодіяти з ДПС у режимі відеоконференції, а також скасовується штраф за помилкове зазначення у платіжному дорученні неправильного бюджетного рахунку (за умови своєчасної сплати).


​​#ІПК

Юридична особа – резидент планує укласти з нерезидентом угоду про надання рекламних послуг (послуги з виробництва та розповсюдження реклами).

Питання: Чи звільняється резидент при здійсненні виплат нерезиденту за виробництво та розповсюдження реклами від сплати податку відповідно до п.п. 141.4.6 п. 141.4 ст. 141 ПКУ у разі надання довідки, передбаченої п. 103.4 ст. 103 ПКУ, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України?

Позиція ДПС:

Законом України від 03 червня 2021 року № 1525-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами, та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам» внесено зміни до ПКУ, зокрема, п.п. 141.4.6 п. 141.4 ст. 141 ПКУ виключено. Зазначені зміни діють з 01.01.2022.

Таким чином, починаючи з 01.01.2022 резиденти України, які здійснюють на користь нерезидентів виплати за виробництво/розповсюдження реклами керуються вимогами підпунктів 141.4.1 та 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ.

Відповідно до п.п. «к» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ доходи нерезидента у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості послуг, наданих резиденту (постійному представництву іншого нерезидента) від такого нерезидента, не є доходами нерезидента з джерелом походження з України, які підлягають оподаткуванню відповідно до п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ.

❗ Отже, починаючи з 01.01.2022 виплати нерезидентам доходів у вигляді компенсації послуг з виробництва та/або розповсюдження реклами не є об’єктом для утримання податку на доходи нерезидента з джерелом походження з України.

ІПК ДПС від 05.07.2022р. № 968/ІПК/99-00-21-02-02-06


​​#ІПК

Чи слід утримувати та сплачувати до бюджету податок на доходи нерезидента при виплаті орендної плати на користь нерезидента?

У разі якщо резидент України здійснює виплату лізингової/орендної плати нерезиденту за договорами оперативного лізингу/оренди нерухомого майна, що знаходиться поза межами України, то такі виплати не є доходом нерезидента з джерелом походження з України, що підлягають оподаткуванню податком на прибуток п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

ІПК ДПС від 29.05.2023р. № 1321/ІПК/99-00-21-02-02-06


​​#ІПК

Основним видом діяльності ТОВ є комп’ютерне програмування. ТОВ знаходиться на загальній системі оподаткування, є платником ПДВ.

ТОВ через корпоративну карточку здійснює оплату нерезидентові за віртуальний виділений сервер для зберігання інформації, корпоративного сайту, корпоративного месенджера та інших ІТ систем, які потрібні в діяльності виробництва послуг. Крім того, іншому нерезиденту здійснюється оплата за рекламні послуги.

Виникли питання:

Які податкові наслідки вказаних операцій в частині оподаткування податком на доходи нерезидента з джерелом їх походження з України?
Які податкові наслідки вказаних операцій в частині податкових різниць з податку на прибуток, чи буде це імпортом послуг, чи оплатою роялті?
Які податкові наслідки вказаних операцій в частині ПДВ?

Позиція ДПС:

1. Відповідно до п.п. «к» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ доходи нерезидента у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості послуг, наданих резиденту (постійному представництву іншого нерезидента) від такого нерезидента, не є доходами нерезидента з джерелом походження з України, які підлягають оподаткуванню відповідно до п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ.
❗ Отже, якщо виплата нерезиденту доходів у вигляді компенсації послуг з виробництва та/або розповсюдження реклами згідно з умовами договору не підпадає під визначення інших положень п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, зазначені виплати не є об’єктом оподаткування доходів нерезидента.

2. Оскільки плата нерезиденту здійснюється як винагорода за використання об’єкта права інтелектуальної власності, а саме віртуального серверу для власного використання, тобто ТОВ є кінцевим споживачем, то такий платіж не підпадає під визначення «роялті» у розумінні 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
Резидент-юридична особа, який здійснює на користь нерезидента виплату орендних платежів, зобов’язаний утримувати податок з таких доходів та за їх рахунок у розмірі 15 відс., якщо інше не передбачено положеннями міжнародного договору України з країною - резиденцією особи, на користь якої здійснюється виплата.

3. Отже, отримувач послуг від нерезидента, місце постачання яких розташоване на митній території України, є податковим агентом такого нерезидента та, зокрема відповідальною особою у частині нарахування та сплати податку до бюджету за такою операцією.
Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, повідомляємо, що податковий облік ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, а тому при визначенні порядку оподаткування ПДВ операцій з постачання тих, чи інших товарів/послуг необхідно встановити фактичну сутність таких операцій і місце їх постачання, а також враховувати те, яким чином у бухгалтерському обліку відображається факт здійснення таких операцій.
Операція нерезидента з надання ТОВ послуг (надання віртуального виділеного сервера для зберігання інформації, корпоративного сайту, корпоративного месенджера та інших ІТ систем та/або рекламних послуг) є об’єктом оподаткування ПДВ, оскільки місце постачання таких послуг визначено на митній території України.
За такою операцією ТОВ, як отримувач послуг від нерезидента, зобов’язане нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ, скласти податкову накладну і зареєструвати її в ЄРПН у визначені ПКУ терміни.

ІПК ДПС від 28.07.2023р. № 2160/ІПК/99-00-21-02-02-06


​​#ІПК
Засновником підприємства є акціонерне товариство, яке є резидентом Швейцарської Конфедерації. Частка в статутному капіталі складає 100%.

Акціонерне товариство прийняло рішення про збільшення статутного капіталу підприємства шляхом внесення нерухомого майна, яке належить акціонерному товариству та знаходиться на території України.

З урахуванням викладеного вище, платник запитує:

1. Чи оподатковується податком на доходи нерезидента внесення додаткового вкладу у статутний капітал у вигляді нерухомого майна, розташованого на території України, відповідно до п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу?
2. Чи є об’єктом оподаткування ПДВ внесення додаткового вкладу у статутний капітал у вигляді нерухомого майна?
3. Чи призводить внесення нерезидентом додаткового вкладу у статутний капітал у вигляді нерухомого майна до необхідності вставати на облік в контролюючих органах?

Позиція ДПС:

1. Оскільки операція із внесення додаткового вкладу до статутного капіталу дочірнього підприємства не є доходом нерезидента, то дія п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу на таку операцію не розповсюджується.

2. Операція з внесення додаткового вкладу (у вигляді нерухомого майна, розташованого на митній території України) у статутний капітал буде об’єктом оподаткування ПДВ, якщо така операція здійснюється платником ПДВ.
Операція нерезидента з внесення додаткового вкладу (у вигляді нерухомого майна, розташованого на митній території України) у статутний капітал Підприємства не буде об’єктом оподаткування ПДВ (за умови, що така операція здійснюється у межах чинного законодавства).

3. Нерезидент повинен був встати на облік в контролюючих органах на момент придбання нерухомості на території України.

ІПК від 09.01.2024р. № 155/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Показано 20 последних публикаций.