А це працює дуже легко. Поясню.
Для того, щоби розібратися, потрібно з самого початку домовитися - як ми можемо зʼясувати національність людини? А ніяк. Не можна ж порівнювати довжину носа, ширину лоба із стандартом? Не можна.
Тоді залишається єдиний спосіб - запитати в самої людини «Як ти сам себе ідентифікуєш за національністю?» І якщо людина відповідає, що він українець, то все. Ніяких довідок про те, чи це правда, чи ні - не існує.
Додатково ще є ознака громадянства. Якщо людина є громадянином України.
Тобто, якщо людина вважає себе українцем, та ще додатково має громадянство України - він українець, та громадянин України.
А якщо він розмовляє в побуті, в житті переважно російською мовою - він російськомовний українець.
І тимчасове географічне місцезнаходження людини не має до того ніякого відношення. Українець і в Антарктиді буде залишатися українцем.
Але сьогоднішні умови українського суспільства, які постійно пропонують деякі блогери, можуть бути такими, що людині відмовляють в праві бути українцем, бо він не відповідає «нормам українського українства».
І якщо такі норми впроваджуються, а таке вже було в історії і не раз, то ок, можете викреслювати мене, я точно заздалегідь знаю, що не буду відповідати «стандартам і нормам української України для українських українців». Нічого страшного, я переживу.
Тільки залишається головне питання - хто буде визначати ті норми «українського українства»? І хто і яким чином буде призначати тих, хто буде визначати ті норми? І що робити з тими, хто вважає, що визначати норми буде саме він, а його несподівано буде також забраковано?
І що робити з тими, кого забраковано?
Для того, щоби розібратися, потрібно з самого початку домовитися - як ми можемо зʼясувати національність людини? А ніяк. Не можна ж порівнювати довжину носа, ширину лоба із стандартом? Не можна.
Тоді залишається єдиний спосіб - запитати в самої людини «Як ти сам себе ідентифікуєш за національністю?» І якщо людина відповідає, що він українець, то все. Ніяких довідок про те, чи це правда, чи ні - не існує.
Додатково ще є ознака громадянства. Якщо людина є громадянином України.
Тобто, якщо людина вважає себе українцем, та ще додатково має громадянство України - він українець, та громадянин України.
А якщо він розмовляє в побуті, в житті переважно російською мовою - він російськомовний українець.
І тимчасове географічне місцезнаходження людини не має до того ніякого відношення. Українець і в Антарктиді буде залишатися українцем.
Але сьогоднішні умови українського суспільства, які постійно пропонують деякі блогери, можуть бути такими, що людині відмовляють в праві бути українцем, бо він не відповідає «нормам українського українства».
І якщо такі норми впроваджуються, а таке вже було в історії і не раз, то ок, можете викреслювати мене, я точно заздалегідь знаю, що не буду відповідати «стандартам і нормам української України для українських українців». Нічого страшного, я переживу.
Тільки залишається головне питання - хто буде визначати ті норми «українського українства»? І хто і яким чином буде призначати тих, хто буде визначати ті норми? І що робити з тими, хто вважає, що визначати норми буде саме він, а його несподівано буде також забраковано?
І що робити з тими, кого забраковано?