Видавництво «Темпора»


Гео и язык канала: Украина, Украинский
Категория: Книги


Вітаємо вас на телеграм-каналі видавництва «Темпора»
📄https://www.tempora.com.ua/uk/
📚https://book-ye.com.ua/catalog/vydavnytstva/filter/vidavnitstvo_tov-is-tempora/
🎥https://www.youtube.com/@TemporaPublishing

Связанные каналы  |  Похожие каналы

Гео и язык канала
Украина, Украинский
Категория
Книги
Статистика
Фильтр публикаций


Часто стається так, що правдивими є божевільні речі, а не нормальні, адже нормальні потрібні задля того, щоб ви повірили у те направду неймовірне божевілля.

Тім О’Браєн, «
Те, що вони несли», переклад з англійської Олександра Грищенка.


— Бл**ь, яка гидота, — випалила Алла, затягнувшись самокруткою. Вона завжди курила лише самокрутки. Купувала папір, тютюн, якісь штучки для фільтрів і крутила собі цигарки на цілий день. Алла – жіночка років сорока п’яти. З коротким попелястим волоссям, досить повненька і з кривими зубами. Від самого початку працювала у нас водійкою. Носила штани хакі з карманами на стегнах. Обожнювала риболовлю й пиво. Й вдавано сердилася на нас з Дмитром, коли ми в спеку замовляли собі по бокальчику холодного під час завдань, адже була за кермом. Алла часто не добирала слів. Вона сиділа прямо на піску. Я підійшов до неї зі спінінгом, щоб роздивитися шпальту. Я ще на той момент не бачив свіжої газети.
— Справді огидне видовище. Це ж очевидно, що все українське хочуть прирівняти до нацистського, — сказав я. — А що пишуть?.. «Зіга» допомагає людям, які мають сексуальні комплекси… — прочитав я перший рядок. — Ого. Тільки глянь, Олена з «політики» навіть не погидувала видати це під своїм справжнім ім’ям, а не псевдонімом.

Сергій Демчук, "Зима, яка назавжди з тобою"


Репост из: Перехресні стежки
«Позаяк для чоловіків світ завжди більше базар, аніж театр. Вони воліють за все заплатити, навіть про запас. Тільки тоді вільні, коли платять».

Ольга Токарчук «Шафа», 1997

Несподівано, мені дуже-дуже сподобалась ця книжка на 70 сторінок. Це такий концентрат літератури, де кожен знайде свої сенси і зрозуміє натяки й алюзії авторки. Але не шукайте тут сюжетів та інтриг!

🤓 Взагалі, мені здається, що це ідеальна збірка, аби полюбити коротку прозу, або зрозуміти її красу. Вона складається з трьох оповідань. Титульне оповідання «Шафа», наприклад, це 5 сторінок, які група на нашому читальному клубі обговорювала 2 години і враження та думки кожного були дуже індивідуальними. Деякі роздуми від учасників клубу мене вразили не менше, ніж саме читання — стільки у творі прихованих сенсів.

📖 Я не стану описувати, про що кожне оповідання саме з тієї причини, що для кожного вони про своє, я у цьому впевнений. Лише скажу, що моє улюблене — це «Deus Ex», а найцікавіше, напевно, все ж «Готель». Ви можете прочитати всю збірку за годину-півтори, а можете розтягувати, як робив я: по оповіданню на тиждень. Тому що читання займає лічені хвилини, а роздумів провокує на декілька днів.

Дуже раджу всім, хто любить подумати і порефлексувати над прочитаним. Дуже.

#раджу_почитати


Парк весь засаджений березами, блідими тополями та подекуди вербами, що оточили невеличке озеро, де-не-де занурюючи посічені кінчики гілля у воду. У парку багато й інших дерев, проте запам’ятати їх усі я не можу, бо я телепень. Як мій батько.
Десь там, у паркових хащах, між Червоною річкою, озером, кущами вовчої ягоди й незнаними деревами переховується наша скотиняка, і ми з бабусею її шукаємо ледь не щовечора.


Олексій Вишник, «
Приазовська савана»




Ми всі народжені зі здібністю бути активними музикант(к)ами, та лише маленька частина з нас активно займається створенням музики. Чому?

Майкл Спітцер, «
Людина музична. Історія життя на Землі», переклад Анастасії Осипенко


Репост из: Культ Критики
Цьогоріч у видавництві «Темпора» побачив світ український переклад «Книги для дітей» Букерівської лавреатки Антонії Баєтт. Цей більш ніж 800-сторінковий роман став першим текстом авторки, перекладеним українською мовою.

Як ця книжка вписується в ряд інших текстів Баєтт, що символізують назви розділів «Книги для дітей» і чому цей текст може лишити читача невдоволеним, зʼясувала літературознавиця Марія Копаньова. Її рецензія «Мистецтво та ремесло фантазму: роман Антонії Баєтт “Книга для дітей”» уже доступна на нашому сайті.


Чи стануть люди на вулицях частиною флешмобу, чи будуть безконтрольно розбігатись, вламуватись у чужі будівлі, всюди, по всій планеті, відкидаючи минуле, цілковито відірвані від усіх своїх звичок і манер?

Дон Делілло, "
Тиша", переклад Анастасії Осипенко


❤️‍🔥Нагадуємо, що нова збірка Міли Смолярової «Дим» вже доступна до замовлення на нашому сайті та в Книгарні "Є"!

***
Герої Міли Смолярової — наче равлики без мушель; пізнають себе, дорослішають і бояться старіти. Дещо моторошно, дещо жартівливо, емоційно та щемко. Чи знайде скрипаль черевики? Чому Ріана — фантом? Хто виживе у дуелі біля озера? Чи вдасться дикому зайцеві втекти від IVibe? Кожна новела — окрема подорож у пошуках дому-мушлі. Мандрувати разом з персонажами страшно й цікаво водночас. Адже у фіналі на всіх чекає непередбачувана розв’язка.

☑️Над книжкою працювали:
Відповідальний редактор: Артем Скорина
Редагування: Оксана Думанська
Коректура: Юлія Колеснікова
Дизайн та верстка: Ігор Дунець


Я жила в Києві вже більше восьми років, але ніяк не могла до нього звикнути. Це місто неврозів та паніки. Всі тут самотні, успішні й страшенно зайняті. Серйозно, хто ще приходить увечері в бар з ноутом, окрім киянина? Хто ще працює зранку, в обід, вечорами й, можливо, навіть уночі? Я ніколи не могла зрозуміти цю одержимість. У чому сенс? Усе життя втикати в екран – щоби що? Купити машину, стирчати в заторах і втикати в інші машини?

Олена Кузьміна, «Морок над містом»


💔Маємо для вас щемкі новини. Вчора, 18 червня видавництво Atthis Arts (США) презентувало 6 книжок, які вийдуть до кінця 2024 року. Серед цих шести книг також було презентовано обкладинку американського видання роману Ігоря Мисяка «Завод», яка була створена на основі оригінального дизайну Ігоря Дунця.

Роман «Завод» вийшов 2022 року у нашому видавництві у співпраці з Літагенцією OVO. Переклад англійською здійснює Ганна Лелів.

Ігор Мисяк загинув під час виконання бойового завдання весною 2023го року.


Коробки від пігулок вивалюються з ящика, окремо на аптечній полиці – сироп від кашлю та панадол. Свої таблетки від головного болю та протизаплідні я тримаю в сумочці, в чорній косметичці. Від протизаплідних моя дупа росте за два роки на один розмір. Ці таблетки п’ю за звичкою, а не за необхідністю. Востаннє ми кохалися минулого року, коли падав перший сніг. Та навіть тоді б все одно не завагітніла. Я п’ю протизаплідні, бо мені подобається мати хоч якусь справу зі статевими контактами. Проте вже з пів року я контактую лише з блістером рожевих пігулок із заздрісною періодичністю – раз на день. У мене входять рожеві пігулки. Я ковтаю рожеві пігулки.

Міла Смолярова, «Дим»


🎥Теа Саніна: я дуже критична до своїх книжок

☑️У серії відео "Гарний день, аби жити" ми розкажемо вам про цю програму, про підсумковий проміжний етап у вигляді однойменної антології, про успіхи і майбутні плани. Ці відео були записані 20 грудня 2023 року на заході, приуроченому презентації нашої програми "Гарний день, аби жити". Теа Саніна, авторка книжки «Коли відлітають серпокрильці», розповідає про медіацію, серпокрильців і про свою реакцію на позитивні та негативні відгуки на книжки.


Виходячи, Тиміш Уласович кинув недбалий швидкий погляд на нечуваних розмірів карту, що висіла посеред стіни навпроти столу. Велетенське земляне чудовисько тіснило рамки карти, намагаючись вирватися за її охайні рівненькі межі. Це страховидло, чий силует вимальовували й стримували акуратні червоні лінії кордонів, пожадливо пило води озер, морів та океанів. Почвара рясніла родимками міст та швами губернських кордонів. Поверх неї росли непролазні чагарі й ліси та венами стікали повноводні ріки. Страшне огидне монстрисько, яке харчувалося новою землею та людськими трупами. Люди приносили йому в жертву роки життя-служіння, інших і себе, свою працю ― нидячись в тісних посирілих конторках, давлячи в собі сухотне покашлювання, аби досидіти до кінця робочої зміни ― віддати на відкуп свій час ― накормити імперію, зоставшись голодним.

Дмитро Безверхній, «Імперія одноденок»


Холодний метал ковзнув по шкірі, торкнувся її так впевнено, ніби хизувався — я можу забрати твоє життя буквально за секунду. Почувся тихий сміх та різкий звук — пістолет перезарядили. Це означало тільки одне — ще один раунд ненависної гри в кохання до смерті.

Альона Рязанцева, «Афера. І нічого зайвого»


🎉Книжка, яку ми готували спеціально до Книжкового Арсеналу, «Дівчина, яку ми вбили» Поліни Кулакової, вже доступна до замовлення на нашому сайті та в Книгарні "Є"!

***
Далеке літо 1999 року, Івано-Франківськ. Невдалий жарт обертається трагедією. Сімнадцять років по тому п’ятеро друзів, які зухвало загравали з вогнем, опиняються в смертельній небезпеці. Артем вижив, і він готовий розповісти правду, від якої стає по-справжньому моторошно.

☑️Над книжкою працювали:
Відповідальний редактор: Артем Скорина
Редагування: Ірина Ніколайчук
Коректура: Юлія Колеснікова
Верстка: Марія Шмуратко
Обкладинка: Маріанна Пащук


— Читала «Потяг до смерті»? — поцікавився Спрюс.
— Місцями. Чистісінька повістинка.
— Повістинка? Та ця книжка вдвічі більша за «Улісса». У більшості видавців навіть паперу на неї в ці дні не вистачить. Учора всю ніч за нею просидів. Не можу спати через ці кляті ракети. Знаєш, в «Потягу до смерті» Людовіка щось таки є.
— Щось дуже кепське.
— Так, звісно. Кепське. Напрочуд кепське. Тому не здивуюся, якщо роман матиме великий успіх.

Івлін Во, «Беззастережна капітуляція», переклад Богдана Стасюка


«Осло»: як ідея стає книжкою

"Писати трилогії загалом невдячна справа. Між написанням книжок минає час. Світ не стоїть на місці, а ти поволі старієш. Як зберегти ідею поміж всіх потрясінь? Як не загубити себе?
Я не знаю.
«Осло» я почав майже одразу після перших ударів по критичній інфраструктурі в жовтні 2022 року. Задум був зі мною ще відтоді, як я тільки всівся за «Стокгольм» влітку 2019. Тому проблем з тим, що саме писати не було, головна складність полягала в процесі."


✅Читайте статтю про створення книжки «Осло»


«Картина не про вас, а про пальто». І справді, як і у випадку червоного халата, те пальто зараз пам’ятає більше людей, ніж його юного власника. Мистецтво довговічніше за особисті примхи, родинну гордість і суспільні догмати; час завжди на боці мистецтва.

Джуліан Барнз, «
Чоловік у червоному халаті», переклад Ярослави Стріхи


🎥Запрошуємо переглянути відео запис презентації книги Віталія Михайловського «Наші королі»!

☑️Яку роль відігравали династії монархів у історії України? Чи можемо ми вважати королів, що правили на українських територіях, своїми?

☑️Про все це йшлося на презентації книги «Наші королі» доктора історичних наук Віталія Михайловського.

☑️Книжка «Наші королі» розповідає про монархів, які були важливими постатями на українських теренах в 14-18 столітті.

☑️Віталій Михайловський пише про династичних і виборних королів, а також про те, як вони впливали на українську історію. Монархія неабияк вплинула на формування моделі влади в модерний час, про що ви дізнаєтеся з книжки.

☑️Модерувала зустріч Ольга Петренко-Цеунова, літературознавиця, редакторка історичних проєктів видавництва «Темпора».

Показано 20 последних публикаций.