TOTUM LF NEWS

❗Але є певні побоювання.

ДПС України формуватиме та затверджуватиме Перелік платників податків із високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства щоквартально, станом на останнє число відповідного кварталу.

Також вона має врахувати визначені критерії щодо показників діяльності платників за попередній квартал із наростаючим підсумком із початку календарного року.

Тобто, є імовірний ризик, що співробітники ДПС можуть використовувати цю норму як інструмент для тиску на бізнес шляхом включення-виключення з переліку кожні три місяці.

Також запровадження поняття «платник податку з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» несе в собі дискримінаційний характер щодо всіх інших платників.

Тож зазначені норми можна трактувати так, що всі платники податків, які не потрапили до переліку, автоматично належатимуть до «сірого» чи «чорного» бізнесу та відчуватимуть на собі весь фіскальний тиск.

📍Комплексні справи – коли одночасно задіяні дві-три практики, наприклад корпоративного і податкового права та вирішення судових спорів – є частиною нашої спеціалізації.

Минулого тижня Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду остаточно прийняв рішення на користь Клієнта TOTUM LF: захистив корпоративні права учасників однієї із столичних компаній від недобросовісних дій керівництва.

☝До суті. Минулого року до нас звернувся власник мажоритарної частки статутного капіталу ТОВ. Перед цим відбулись загальні збори товариства, на яких було змінено генерального директора через дії, які неодноразово шкодили компанії невиконання обов’язків.

Колишній гендиректор подав до суду позов про визнання недійсним рішення загальних зборів – на його думку, підстав для звільнення не було.

❗Основа підтримки клієнта в таких справах – правовий аналіз діяльності компанії та окремих посадових осіб. Доказова база на захист клієнта ґрунтувалася на підтверджених фактах, в даному випадку – на вчинках колишнього гендиректора, які спричинили шкоду товариству.

💪Справа у супроводі адвокатів TOTUM LF пройшла три інстанції включно із Господарським судом м. Києва і Північним апеляційним господарським судом. Рішення суду першої інстанції, прийняте на користь нашого клієнта, остаточно підтверджено.

📌Важлива новина!

Парламент прийняв Закон щодо захисту інтересів власників земельних часток (паїв), а також застосування адміністративної процедури у сфері земельних відносин ➡ https://bit.ly/3VaMYma

🗓Закон продовжує до 2028 року строк оформлення незатребуваних земельних ділянок, здійснення їхнього розподілу між власниками паїв та їх спадкоємцями земель, що залишилися у колективній власності після розподілу земельних ділянок.

Крім цієї, документ містить нові важливі норми, які стосуються ведення землевпорядної документації, взаємодії землевласників та органів місцевого самоврядування:
✔відновлення обов'язкого підвищення кваліфікації сертифікованих інженерів-землевпорядників;
✔продовження до 2026 року пілотного проєкту із внесення відомостей до ДЗК сертифікованими інженерами-землевпорядниками;
✔встановлення правил, за якими термін дії договорів оренди земельних ділянок, сформованих з невитребуваних (нерозподілених) ділянок, що перейшли до комунальної власності, припиняється через два роки з дня державної реєстрації права комунальної власності на них;
✔обов'язкове долучення до документації із землеустрою, яка розробляється для внесення до ДЗК, відомостей про сформовану земельну ділянку, копій документів, на підставі яких набуто право власності, користування такою земельною ділянкою (за наявності);
✔відновлення можливості здійснення обмін правами користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення, розташованими у масиві с/г земель на підставі рішення суду.

☝Новели, передбачені Законом в розрізі адміністративної процедури:
🔹подання заяв, передбачених Земельним Кодексом (ЗК), іншими нормативно-правовими актами у сфері земельних відносин, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб здійснюється лише у письмовій формі шляхом особистого звернення, надсилання поштовим відправленням або подання в електронній формі;
🔹оскарження рішень органів влади, місцевого самоврядування, їх посадових осіб у сфері земельних відносин здійснюється лише в судовому порядку, якщо інше не передбачено ЗК;
🔹визнання нікчемними власних рішень органами державної влади, органами місцевого самоврядування не допускається;
🔹правомірний адміністративний акт не може бути відкликаний адміністративним органом без згоди замовника зазначеної документації - особи, яка має набути відповідне речове право на земельну ділянку;
🔹у разі якщо відповідно до ЗК документація із землеустрою підлягає погодженню, отримання розробником документації висновку про її погодження у порядку, визначеному Кодексом, є обов’язковим;
🔹адміністративний акт у сфері земельних відносин набирає чинності з моменту його прийняття, якщо інше не передбачене ЗК та іншими законодавчими актами у сфері земельних відносин, і має бути доведений до відома тих, кого він стосується;
🔹визначаються строки дії окремих адміністративних актів у сфері земельних відносин.

📌Важлива новина!
Парламент відтермінував відповідальність за неподання звітів про КІК (контрольовані іноземні компанії) до кінця воєнного стану.

9 травня цього року був прийнятий у другому читанні проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу та інших законів щодо вдосконалення здійснення зовнішньоекономічних операцій з експорту деяких товарів № 10168-2 ➡️ https://bit.ly/3wwgLfF

❗️❗️Документ містить, окрім іншого, норму про те, що до платників податків не застосовуються штрафні санкції за неподання чи несвоєчасне подання звітів про контрольовані іноземні компанії, невідображення інформації у цих звітах тощо, а також до платника податків, його посадових осіб не застосовується адміністративна та кримінальна відповідальність за порушення пов’язані з застосуванням законодавства про КІК. Таке звільнення діє на період з 1 січня 2022 року до 6 місяців після припинення або скасування воєнного стану.

☝️Ми згадували, що штраф за неподання звіту про КІК у 2024 році становив 303,8 тис грн (100 розмірів прожиткових мінімумів для працездатної особи). За несвоєчасне подання звіту був передбачений штраф у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи за кожен календарний день неподання (але не більше 50 розмірів прожиткового мінімуму, у 2024 році – 151,4 тис грн).

🗓Але нагадаємо, що резиденти України, які мають частку в іноземних компаніях, окрім подання звіту, також зобов’язані повідомити про це державу – подати повідомлення про контрольовану іноземну компанію (КІК) протягом 60 днів з моменту набуття, зміни чи продажу такої частки або ліквідації компанії.