Ранками,— а вони схожі в мене один на одного, як близнюки в солдатській формі,— зарядка, чай, дорога на роботу, куди я приходжу за хвилину-дві до дев'ятої. Кілька разів пробував був запізнюватися — не тому, що просипав чи помалу йшов, а заради розваги.
✍️📚 Григір Тютюнник «День мій суботній», 1975
Григір Тютюнник другий ранок підряд — гарна прикмета. Покращує настрій, очищає карму, налаштовує на робочій лад. Всім гарного дня!
👩🎨🎨 Никифор Дровняк «Художник йде на роботу»
Хто хоча б раз тер пальця дідулику у капелюху біля книжкового ринку у Львові? Це і є геній наївного мистецтва, лемківський художник Никифор Дровняк. За його спадщину сперечаються Україна й Польща.
Маючи спадкову ваду слуху та мовного апарату, Дровняк з самого дитинства малював на будь-якому клаптику паперу. Так і домалювався до всесвітньої слави у 1930-х роках, його роботи виставлялися у Львові, Варшаві, Парижі. Думаю, про нього вийшов би дуже цікавий біографічний фільм, надзвичайно яскрава особистість.
✍️📚 Григір Тютюнник «День мій суботній», 1975
Григір Тютюнник другий ранок підряд — гарна прикмета. Покращує настрій, очищає карму, налаштовує на робочій лад. Всім гарного дня!
👩🎨🎨 Никифор Дровняк «Художник йде на роботу»
Хто хоча б раз тер пальця дідулику у капелюху біля книжкового ринку у Львові? Це і є геній наївного мистецтва, лемківський художник Никифор Дровняк. За його спадщину сперечаються Україна й Польща.
Маючи спадкову ваду слуху та мовного апарату, Дровняк з самого дитинства малював на будь-якому клаптику паперу. Так і домалювався до всесвітньої слави у 1930-х роках, його роботи виставлялися у Львові, Варшаві, Парижі. Думаю, про нього вийшов би дуже цікавий біографічний фільм, надзвичайно яскрава особистість.