- Після того, Саньок, як тебе обміняли, ми більше Гімн не співали...
- Який Гімн...?- перепитую Сашка.
-Та я там традицію започаткував, щовечора тихесенько співати Гімн України, на зло пі#арам... Вони ж щоранку заставляли свій пі#арский рашковський гімн співати... А ввечері я з пацанами наш Гімн тихесенько... З 16 нас тільки четверо співали я, Бодя, Віталя і Коля, решта боялись, бо якби вертухаї почули, то вбили б на місці... Я всім казав. Сидітиму тут скільки треба аби тільки Україна не прогнулась під рашкою...

Мій Незламний. Я б тільки за цей Гімн в тому пеклі їм чотирьом Героя України дала... Як можна пробачити... Забути... Жити далі своє життя з усіх сил намагаючись зібрати себе до купки, після усього пережитого... Неможливо. Але ми дуже стараємось...

Запам'ятайте і дітям на віки передайте - рууусня НЕ ЛЮДИ. Ці істоти не мають душі. Там немає нічого людського взагалі...