Щороку, коли Земля наближається до своєї орбіти "розчарування" — точки, де тінь Нібіру перекриває Сонце, — пробуджується Чорний Дракон Хтивості. Його пробудження — це момент, коли Всесвіт сам очищає себе від зайвого хаосу. Дракон бореться із Святим Дияволом, який, насправді, є не стільки злим, скільки ревнивим духом, створеним, щоб спостерігати за танцем Землі.

Диявол ненавидить Титана за його вічне кохання до Нібіру і мріє зупинити оберт Землі. Кожного року їхня боротьба проявляється у вигляді бурь, сонячних затемнень і навіть падіння метеоритів. Люди помилково називають це "природними явищами", хоча насправді це битва за баланс у Всесвіті.
Язичницька змова

Давні язичники знали про цей космічний цикл і будували свої святилища, щоб "заспокоїти" Дракона. Стоунхендж, піраміди, і навіть Бермудський трикутник — це все віхи стародавньої астромагії, які впорядковують енергію, що витікає з їх боїв. Але з появою сучасної цивілізації ці знання були втрачені, і людство залишилось беззахисним перед космічними силами.