![](https://static32.tgcnt.ru/posts/_0/5c/5caabb0d968bb004b737d643c2a6f923.jpg)
#мій_робочий процес
Знову на ніч роздуми 😐
Пропала на декілька днів, бо після декількох літературних фестивалів підряд, читання конкурсних робіт відчула, що ще б хоч трішки поговорю про письменництво і згорю заживо від втоми.
Вже готую план на тиждень, чим вас порадую. Маю грандіозні плани, що він буде активний на каналі. Ще й всі ігри нашої збірної будуть в мій робочий час, то точно не буду відволікатися вдома на Євро.
Ще й нарешті повернулася до редагування рукопису. Зараз буде письменницьке зізнання…
Кожен день ловила себе на думці, що сумую за книгою. Горіла бажанням сісти і редагувати. Та не мала часу від слова зовсім (4 години в день спала).
І ось нарешті вихідні. Я маю час редагувати. Сіла і… зловила письменницький блок. Почала себе цькувати за кожне слово. Дійшло все до того, що історія погана, нікому вона не сподобається.
Мучила розділ годину. Чотири сторінки здавалися мені мукою. Думала кинути, забити і повернутися завтра до редагування.
Як кажуть: апетит приходить під час їжі.
Повністю не позбулася поганих відчуттів, але з наступною главою все пішло набагато краще, бо все ж таки… попри всі мої думки, я люблю те, що роблю. Третю главу я майже не редагувала, бо більше тішилася від історії. Бети скажуть чи щось підправити 🫡
Пост більше для того, щоб ви знали — я жива, скоро будуть інформаційні пости.
Як у вас зараз із письмом?
Знову на ніч роздуми 😐
Пропала на декілька днів, бо після декількох літературних фестивалів підряд, читання конкурсних робіт відчула, що ще б хоч трішки поговорю про письменництво і згорю заживо від втоми.
Вже готую план на тиждень, чим вас порадую. Маю грандіозні плани, що він буде активний на каналі. Ще й всі ігри нашої збірної будуть в мій робочий час, то точно не буду відволікатися вдома на Євро.
Ще й нарешті повернулася до редагування рукопису. Зараз буде письменницьке зізнання…
Кожен день ловила себе на думці, що сумую за книгою. Горіла бажанням сісти і редагувати. Та не мала часу від слова зовсім (4 години в день спала).
І ось нарешті вихідні. Я маю час редагувати. Сіла і… зловила письменницький блок. Почала себе цькувати за кожне слово. Дійшло все до того, що історія погана, нікому вона не сподобається.
Мучила розділ годину. Чотири сторінки здавалися мені мукою. Думала кинути, забити і повернутися завтра до редагування.
Як кажуть: апетит приходить під час їжі.
Повністю не позбулася поганих відчуттів, але з наступною главою все пішло набагато краще, бо все ж таки… попри всі мої думки, я люблю те, що роблю. Третю главу я майже не редагувала, бо більше тішилася від історії. Бети скажуть чи щось підправити 🫡
Пост більше для того, щоб ви знали — я жива, скоро будуть інформаційні пости.
Як у вас зараз із письмом?