🌍 Весна воскресла!
Якщо дослідити етимологію слова "Пасха" — це спочатку приведе до давньогрецького πάσχα, далі до арамейського "פסחא", спорідненого з давньоєврейським "פסח", що читається як "Песах" та буквально означає "проходження повз". Це іудейське свято, приурочене до виходу євреїв з Єгипту.
Куди більш цікавими виявляться етимологічні корені англійської назви цього іудейського свята. Сучасний англійський термін Easter споріднений з німецьким Ostern, у стародавніх текстах з'являється у формах Ēastru, Ēastro і Ēastre або Ēostre.
За свідченням Беди, англійського історика, місяць квітень носив
староанглійську назву Ēosturmōnaþ, який «колись називався на честь богині на ім’я
Еостра, на честь якої в тому місяці справлялися свята». Це одне з небагатьох свідчень про існування такої богині та свята на її честь.
Брати Грімм писали, що «Слово Ostarâ, подібно до давньоанглійського Eástre, могло в язичницькі часи бути ім'ям вищої істоти, культ якої був так глибоко вкорінений у народі, що християнам частково довелося з ним змиритися — у результаті вони використали стародавнє ім'я для позначення тепер уже свого щорічного свята».
Оскільки про
Остару мова вже йшла — цього разу варто розкрити тему традицій до свята весни. Звичай фарбувати яйця відомий не лише в Європі — на іранське свято Навруз також прийнято розфарбовувати яйця. Назва свята походить від
праіндоєвропейського *néwos, від якого також походять англ. new, нім. neu, укр. новий.
Навруз походить від зороастрійської традиції, тобто звичай фарбувати яйця не пов'язаний з християнством, а сягає індоєвропейських традицій. Яйце у багатьох народів було уособленням родючої сили природи. У слов'янських народів яйце асоціювалося з родючістю землі, з весняним відродженням природи.
Щодо пасок — на Русі в дохристиянські часи панувала традиція випікання "баб" — випічка, приурочена до весняних свят, яка разом з яйцями символізує здатність чоловіків і жінок до продовження роду. Не дивлячись на спроби церкви знищити ці язичницькі традиції — вони живі й сьогодні.
☠️
@vallholl