Стисло про рушницю, частина 1
Історія йде по колу і, якщо під час Першої світової війни дробовики використовували у якості “окопної мітли”, то зараз до них звернулись для боротьби з дронами, особливо після масового використання FPV.
Цьому є кілька причин - дробовики дешеві, прості та знайомі багатьом.
Чому, не дивлячись на розвиток нарізної зброї, рушниці все ще використовуються мисливцями? Через великий калібр та заряд, що складається з багатьох елементів, уразити швидку маленьку мішень, таку, як птах або керамічна тарілка, що летить - значно простіше.
Для рушниць існує кілька типів боєприпасів. Основних типів гладкоствольних боєприпасів існує три — кульові, дробові і картечні. Вони поділяються ще за наважкою. Що ж таке наважка? Це маса снаряда в патроні: наприклад, 28 г дробу або 32-грамова куля.
Шріт — це металеві кульки діаметром до 5,5 мм. Для боротьби із дрібними дронами нам потрібні дробові патрони, тому що вони надають найбільшу кількість уражаючих елементів. Картеччю називається дуже великий шріт — діаметром понад 5,5 мм.
Якщо взяти патрон з дробом №3 (діаметр 3,5 мм), то в одному патроні з наважкою 36 грамів буде 144 дробини, якщо ж ми візьмемо навіть дрібну картеч діаметром 6.2 мм, то в нас буде всього 21 картечина.
Діаметр осипу (хмари) дробу залежить від додаткових факторів, першим є довжина ствола. Чим він довший, тим купніше, далі і швидше будуть летіти дробини. Але занадто сильно гнатись за цим параметром не варто, тому що виграш часто не вартий додаткових 20-30 сантиметрів довжини рушниці.
Другий фактор - це дульне звуження (воно ж — чокове звуження, або чок) розташовується в дульній частині ствола рушниці безпосередньо перед дульним зрізом. Чим сильніше (вужче) звуження, тим менший діаметр матиме шротовий осип на однакових дистанціях. Використовуючи сильніше звуження, ви можете збільшити кількість шротинок, що потрапляють у ціль одного розміру на одній і тій самій дистанції — тобто підвищити ймовірність ураження віддаленої цілі.
Далі буде…
Збройовий канал: https://t.me/zbroya
Історія йде по колу і, якщо під час Першої світової війни дробовики використовували у якості “окопної мітли”, то зараз до них звернулись для боротьби з дронами, особливо після масового використання FPV.
Цьому є кілька причин - дробовики дешеві, прості та знайомі багатьом.
Чому, не дивлячись на розвиток нарізної зброї, рушниці все ще використовуються мисливцями? Через великий калібр та заряд, що складається з багатьох елементів, уразити швидку маленьку мішень, таку, як птах або керамічна тарілка, що летить - значно простіше.
Для рушниць існує кілька типів боєприпасів. Основних типів гладкоствольних боєприпасів існує три — кульові, дробові і картечні. Вони поділяються ще за наважкою. Що ж таке наважка? Це маса снаряда в патроні: наприклад, 28 г дробу або 32-грамова куля.
Шріт — це металеві кульки діаметром до 5,5 мм. Для боротьби із дрібними дронами нам потрібні дробові патрони, тому що вони надають найбільшу кількість уражаючих елементів. Картеччю називається дуже великий шріт — діаметром понад 5,5 мм.
Якщо взяти патрон з дробом №3 (діаметр 3,5 мм), то в одному патроні з наважкою 36 грамів буде 144 дробини, якщо ж ми візьмемо навіть дрібну картеч діаметром 6.2 мм, то в нас буде всього 21 картечина.
Діаметр осипу (хмари) дробу залежить від додаткових факторів, першим є довжина ствола. Чим він довший, тим купніше, далі і швидше будуть летіти дробини. Але занадто сильно гнатись за цим параметром не варто, тому що виграш часто не вартий додаткових 20-30 сантиметрів довжини рушниці.
Другий фактор - це дульне звуження (воно ж — чокове звуження, або чок) розташовується в дульній частині ствола рушниці безпосередньо перед дульним зрізом. Чим сильніше (вужче) звуження, тим менший діаметр матиме шротовий осип на однакових дистанціях. Використовуючи сильніше звуження, ви можете збільшити кількість шротинок, що потрапляють у ціль одного розміру на одній і тій самій дистанції — тобто підвищити ймовірність ураження віддаленої цілі.
Далі буде…
Збройовий канал: https://t.me/zbroya