✨У цьому році видавництво «Жорж» розширило свою детективну поличку.
🕵️Ми знаємо, що ви любите детективи Етель Ліни Вайт, серію Стівена Спотсвуда про Пентекост і Паркер, суворі алкогольні розслідування Кена Бруена чи «Мову тіла» А. К. Тернер.
🕵️До цього переліку додалась і книжка української авторки Аліси Гаврильченко — містичний детектив «Заклятий місяць».
«У дахів іржавім колоссю. Никає місяць кривавий» — слова з вірша «Я знаю: я загину…» Майка Йогансена, які стали епіграфом до роману авторки.
Ось, що вона розповідає про «Заклятий місяць»:
🪶В «Заклятому місяці» я зібрала легенди про родину Фальц-Фейнів. Тобто я використала легенди спочатку несвідомо, згодом почала вивчати історію глибше і зрозуміла, що це лише вигадки.
🪶Існує переказ, що найбагатша жінка тодішньої імперії — Софія Фальц-Фейн, яка свого часу стала, наприклад, власницею консервного підприємства, проте це був не єдиний бізнес підприємиці, залишила після себе скарби. Де вони заховані — хтозна. Ці історії досі можна почути.
🪶Їх я і поклала в основу детективу, пошуки зниклого скарбу — один із основних мотивів роману. Іноді думаю, що навряд чи залишилися якісь скарби — Софія втратила заводи, фабрики, землі. Але про них писали. Мріяли.
🪶
✨У романі містика переплітається з розслідуванням. Розказуйте, чи любите такі поєднання☺️
🕵️Ми знаємо, що ви любите детективи Етель Ліни Вайт, серію Стівена Спотсвуда про Пентекост і Паркер, суворі алкогольні розслідування Кена Бруена чи «Мову тіла» А. К. Тернер.
🕵️До цього переліку додалась і книжка української авторки Аліси Гаврильченко — містичний детектив «Заклятий місяць».
«У дахів іржавім колоссю. Никає місяць кривавий» — слова з вірша «Я знаю: я загину…» Майка Йогансена, які стали епіграфом до роману авторки.
Ось, що вона розповідає про «Заклятий місяць»:
🪶В «Заклятому місяці» я зібрала легенди про родину Фальц-Фейнів. Тобто я використала легенди спочатку несвідомо, згодом почала вивчати історію глибше і зрозуміла, що це лише вигадки.
🪶Існує переказ, що найбагатша жінка тодішньої імперії — Софія Фальц-Фейн, яка свого часу стала, наприклад, власницею консервного підприємства, проте це був не єдиний бізнес підприємиці, залишила після себе скарби. Де вони заховані — хтозна. Ці історії досі можна почути.
🪶Їх я і поклала в основу детективу, пошуки зниклого скарбу — один із основних мотивів роману. Іноді думаю, що навряд чи залишилися якісь скарби — Софія втратила заводи, фабрики, землі. Але про них писали. Мріяли.
🪶
✨У романі містика переплітається з розслідуванням. Розказуйте, чи любите такі поєднання☺️