Цей письменницький рік почався для мене несподівано – із запрошення до збірки оповідань в жанрі тру крайм. Я часто засновую твори на реальних історичних подіях, але зазвичай додаю туди дрібку (або не дрібку) потойбічного. Також, як коміксист, мав багатий досвід адаптації реальних історій, але саме тру крайм, максимально реалістичний із детективною складовою, я ще не писав. Це був незвичний досвід, від якого я щиро кайфонув. Збірка детективних оповідань на основі тру крайм історій вийде у видавництві «Жорж».

Рік точно був не легкий, але попри те, багато чого зробилося. Нарешті, після майже 4 років видавничого пекла побачили світ «Химороди», після трьох – багатостраждальний «Бабай: Нічний сеанс», а також «Змієві вали». Від UA Comix вийшли мальописні «Символи Незламності» та «Іду на Штурм», а вже в грудні пішов у друк епічний мальописний байопік «Шух» про Романа Шухевича, наразі найбільша й найскладніша моя сценарна робота.

Геть неочікувано для мене знайшов видавця ще один рукопис. Його я закінчив вже доволі давно, і кілька довгих років я нікому його не показував. Я й досі дещо ніяковію, коли беруся розповідати про нього, утім, так чи інак, я вже можу сказати, що до видання його взяло видавництво «Жорж» і робота над ним ведеться вже доволі активно. Це фентезійна історія, але поки про деталі не розповідатиму