Кожен раз, коли гучно приймають якогось чергового корупціонера/депутата/суддю суспільство з ізумлєнієм дивиться фотки та відоси з його оселі і не стримує праведного ахуя. Але більш за все завжди шокують не гроші, викладені з скляних банок, а сам дивний вигляд та повна нефункціональність осель - з лєпніной, люстрами, величезними кімнатами обставленими з повною позбавленністю художнього смаку, барельєфними камінами, і рештою архітектурно-дизайнерських рішень.
Хати, в яких живуть представники української еліти, виглядають як музей грайливого рококо в якому зупинився циганський табір, а потім там влаштував ексгібіцію який паєхавший митець.
"Пшонка-стайл" повторюється постійно, переливаючись з одних жахливих комбінацій в інші, як кугутячий фрактал. І які Темні Боги варпу нашоптують їм жити в цих умовах, маючи незличенні купи бабла - невідомо.
Світ давно крокує в бік ефективності та доцільності як головного показнику стилю, і тільки ми дивуємось, чому маючи мільйони доларів треба побудувати йобапалац та розставити там каріатід.
Причина ж цього, на мою думку, проста. А саме - української еліти не існує. Наші вищі буржуа - це не винахідливі підприємці, а недолугі матюкливі рейдери з купленими суддями. Наша вища інтелігенція - це не філософи, вчені та митці, а решали, торговці дипломами та продюсери риготних серіалів для пролів. Наше вище духовенство лише відроджується з попелу сторічної боротьби за суб'єктність, ну а про нашу вищу номенклатуру та чиновництво і говорити годі.
Все це - результати кошмарного соціального експерименту, поставленого над суспільством величезної частини планети, в ході якого справжні еліти, якими б вадами вони не володіли, були знищені, а їх місце зайняли хз хто.
Уявіть собі середньовічного кмета, який тимчакуючи по дорозі побачив впавшого з коня наступника місцевого короля. Дорізав його ножиком, нап'яв на свою брудну рубаху панського жупана, заліз на коня і поїхав правити/панувати.
Кмет не має необхідного інтелектуального, майнового та освітнього базису, який би перетворив його в еліту, і тому використовує виключно зовнішню атрибутику. Кмет не розуміє, що пишні палаци - це для прийомів та балів, а для життя є затишні загородні резиденції та зручні "мисливські будиночки". Не розуміє, що і самі бали та прийоми - лише привід обговорити пошлини з потрібними людьми під коньячок в окремому кабінеті. Не розуміє, що пишні наряди - то показувати народу "товар обличчям", а не ходити в них по дому. Не розуміє, що дико дорогі арабські скакуни - то іміджевий елемент, а так є стара добра Бурка. Не розуміє, що корони, скіпетри та решта прикрас - мають символічне значення, і їх не треба напялювати при кожній нагоді. Не розуміє, що вища форма зверхньості над нижчим - це демонстративна ввічливість. І головне - не розуміє, що курити треба десятину з прибутку постачальників матеріалів для ремонту костьола у вигляді сторічного контракту.
Тому він будує палац і живе в ньому, влаштовує пишні показові вакханалії, носить найдорожчі костюми, їздить виключно на самій дорогій лошадці обвішаний золотою мішурою як новорічна ялинка, хамить кожному до кого може докричатись і тупо, дегенеративно краде все, до чого може дотягнутись, так само дегенеративно на цьому попадаючись кожного разу.
Нічого не нагадує? :)
І саме страшне, що тепер, в порядку представницької демократії, все це і є уособлення самого страшного ворога України, якого сама ж Україна виховує, випестовує, підтримує та підносе на вищі шаблі управління собою ж. І колесо генотьби робить черговий оберт.
Я вважаю, що виховання та підтримка справжньої української еліти, Нової еліти, є важливим завданням всього суспільства. І досягати цього суспільство має не очікуванням, поки вона впаде звідкись, а перш за все фіксацією нових моральних імперативів. Нам потрібно пояснити самим собі, "що таке добре і що таке погано", та скласти на основі цього новий соціальний договір. І в основі його має бути розвиток, повага та благородство духу, а не "я проти корупції але щоб кум міг порішать".
А там і еліти справжні підтягнуться.
