Блог юриста

Рада прийняла в цілому законопроект про безкоштовне оформлення паспортів для колишніх полонених

Верховна Рада України ухвалила в цілому законопроєкт №12333, який передбачає звільнення осіб, що перебували в місцях несвободи через збройну агресію Російської Федерації, від сплати адміністративного збору за оформлення паспорта громадянина України. Закон покликаний забезпечити додатковий соціальний захист як військовослужбовців, так і цивільних осіб, які після полону повернулися на підконтрольну державі територію. Прийняття цього рішення сприятиме їхній швидшій адаптації та відновленню документів, необхідних для реалізації прав та соціальних гарантій.

Законопроєкт передбачає не лише звільнення від сплати збору, але й суттєве спрощення процедури отримання паспорта. Зокрема, документ гарантує оформлення паспорта у максимально короткі строки — не пізніше ніж через три робочі дні після подачі відповідної заяви. Це рішення є важливим кроком у напрямку захисту прав осіб, які постраждали від воєнних дій та перебували в полоні, оскільки наявність документа є необхідною умовою для отримання соціальної допомоги, працевлаштування та інших видів державної підтримки.

Прийняття цього закону є частиною комплексної політики держави, спрямованої на підтримку осіб, які зазнали наслідків збройного конфлікту. Ухвалення проєкту дозволяє не лише гарантувати їм безперешкодне оформлення документів, а й сприяє зменшенню бюрократичних перепон, що можуть ускладнити їхню реінтеграцію в суспільство. Очікується, що набрання чинності цього закону суттєво покращить ситуацію для громадян, які повернулися з полону, та забезпечить їм необхідні умови для подальшого життя на території України.

Блог юриста

Чи потрібно сплачувати ЄСВ за засуджених — ВС

Касаційний адміністративний суд України підтвердив обов’язок державних установ, які використовують працю засуджених, виконувати функції роботодавця та податкового агента, незалежно від укладення з засудженими трудових договорів. Це рішення було ухвалено у справі №160/2001/19, яка розглядала питання про правомірність донарахування податків, штрафів та пені Ігренському виправному центру за порушення податкового та пенсійного законодавства.

Суть спору полягала в тому, що податковий орган за результатами перевірки встановив заниження податкових зобов’язань установи та несвоєчасне подання звітності, що призвело до донарахування понад 1,6 млн грн податків, штрафів і пені. Виправний центр оскаржив рішення податкового органу, стверджуючи, що засуджені не працюють за строковими трудовими договорами, а чинна Інструкція про умови праці та заробітну плату засуджених не містить норм щодо оподаткування їхніх доходів або сплати єдиного соціального внеску (ЄСВ).

Суди першої та апеляційної інстанцій відхилили позов установи, визнавши її обов’язок виконувати функції роботодавця та податкового агента. Касаційний адміністративний суд залишив ці рішення без змін, наголосивши на ключових аспектах правового регулювання.

Суд підкреслив, що засуджені, які виконують оплачувану роботу, визнаються застрахованими особами у розумінні пенсійного та соціального законодавства, навіть якщо з ними не укладено трудового договору. Відтак державна установа, яка організовує їхню працю, набуває статусу роботодавця і податкового агента, що покладає на неї обов’язок утримувати та сплачувати податок на доходи фізичних осіб (ПДФО), військовий збір та ЄСВ.

Особливо важливою є позиція суду щодо нарахування ЄСВ. Касаційний адміністративний суд зазначив, що розмір ЄСВ має визначатися, виходячи з мінімальної заробітної плати, незалежно від фактичного доходу засудженого. Це положення виключає можливість маніпуляцій із заниженням податкових зобов’язань через виплату мінімальних сум заробітку або відсутність офіційного оформлення трудових відносин.

Також суд акцентував увагу на тому, що Інструкція про умови праці та заробітну плату засуджених не звільняє установу від обов’язку сплачувати податки та подавати відповідну звітність. Законодавство чітко визначає обов’язок роботодавця сплачувати податки з доходів фізичних осіб, незалежно від характеру правовідносин між установою та працівником.

Суд врахував усталену правову позицію, сформовану у попередніх аналогічних справах (№809/710/17, №580/908/19), яка підтверджує обов’язок виправних установ здійснювати нарахування та сплату ЄСВ за засуджених, які виконують оплачувану роботу, навіть за відсутності офіційно укладених трудових договорів.

Таким чином, рішення Касаційного адміністративного суду ще раз підтвердило необхідність для державних установ суворо дотримуватися норм податкового та пенсійного законодавства при організації праці засуджених осіб. Це рішення спрямоване на забезпечення прозорості фінансових операцій, своєчасного сплати податків і внесків, а також дотримання прав засуджених як застрахованих осіб.

Блог юриста

Чи має право на демобілізацію пенсіонер-пільговик — ВС

Касаційний адміністративний суд України підтвердив правову позицію щодо обмежень у звільненні з військової служби під час мобілізації та дії воєнного стану, визначивши, що досягнення пенсійного віку не є підставою для звільнення військовослужбовців, призваних за мобілізацією. Це рішення було ухвалене у справі №420/30545/23, де позивач оскаржував відмову військової частини задовольнити його рапорт про звільнення з військової служби на підставі права на дострокову пенсію.

Позивач, маючи статус учасника бойових дій та право на дострокову пенсію за віком відповідно до ст.115 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», звернувся до військової частини з проханням про звільнення. Однак, отримавши відмову, він оскаржив її в судовому порядку, вказуючи на порушення своїх прав. Проте рішенням окружного адміністративного суду, залишеним без змін апеляційною інстанцією, у задоволенні позову було відмовлено.

Касаційний адміністративний суд, аналізуючи правові норми, дійшов висновку, що положення Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» чітко визначають підстави для звільнення з військової служби, і ці підстави є вичерпними. Зокрема, ч.10 ст.26 цього закону передбачає можливість звільнення військовослужбовців за віком лише для тих, хто проходить військову службу за контрактом або на кадровій основі, і лише в мирний час. Для мобілізованих військовослужбовців під час воєнного стану такі підстави не застосовуються.

Суд також наголосив, що навіть наявність права на пенсію за вислугу років чи дострокову пенсію за віком не є достатньою підставою для звільнення з військової служби в умовах воєнного стану. Положення п.4 ч.1 ст.115 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», яке регулює призначення пенсій, не впливає на механізми звільнення з військової служби за мобілізацією.

Таким чином, Касаційний адміністративний суд залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій, підтвердивши, що в умовах воєнного стану мобілізовані військовослужбовці не можуть бути звільнені виключно на підставі досягнення пенсійного віку або права на дострокову пенсію. Це рішення підкреслює пріоритетність положень спеціального законодавства у сфері оборони та мобілізації, яке має переважну силу над загальними нормами пенсійного законодавства у період дії особливого правового режиму.

Блог юриста

На юриста заборонять навчатися заочно – комітет схвалив концепцію реформи юридичної освіти

Комітет Верховної Ради України з питань правової політики схвалив концепцію законопроєкту про реформу юридичної освіти, яка передбачає низку важливих змін, серед яких — заборона здобуття вищої юридичної освіти за заочною формою навчання. Це рішення має на меті підвищити якість підготовки майбутніх правників та забезпечити належний рівень їхніх професійних компетенцій відповідно до міжнародних стандартів.

Згідно з концепцією, підготовка правників відтепер здійснюватиметься виключно за правничою спеціальністю, що відповідає спеціальності 0421 Law за Міжнародною стандартною класифікацією освіти ISCED-F 2013. При цьому передбачено заборону на підготовку правників у закладах вищої освіти зі специфічними умовами навчання, таких як навчальні заклади Міністерства внутрішніх справ (МВС), Служби безпеки України (СБУ) та вищі військові навчальні заклади. Така норма спрямована на оптимізацію бюджетних витрат та зменшення ризику відтоку кадрів із правоохоронних органів, оскільки випускники зазначених закладів часто переходили до цивільного сектору правничої професії, використовуючи дипломи для отримання статусу адвоката чи судді.

Окрім цього, концепція передбачає реорганізацію заочної форми навчання у змішану форму, яка поєднуватиме очне та дистанційне навчання. Водночас обсяг навчальних занять та практичної підготовки має становити не менше половини від загального обсягу занять, передбачених для очної форми здобуття вищої освіти. Це дозволить забезпечити належний рівень практичних навичок та професійної підготовки майбутніх юристів.

Зміни також торкнуться рівнів освіти. Концепція передбачає, що підготовка правників не здійснюватиметься на рівнях молодшого бакалавра, бакалавра або у системі фахової передвищої освіти. Натомість здобуття ступеня магістра за правничою спеціальністю відбуватиметься на основі повної загальної середньої освіти, що дозволить забезпечити єдиний освітній стандарт для всіх здобувачів юридичної освіти.

Ще однією важливою зміною стане посилення ролі Єдиного державного кваліфікаційного іспиту, який стане ключовим інструментом зовнішнього оцінювання якості освітніх програм з права. Крім того, концепція передбачає запровадження тестування загальних навчальних компетентностей як альтернативи зовнішньому незалежному оцінюванню з математики для вступу на магістерську програму з права. Це має сприяти залученню абітурієнтів з високими аналітичними здібностями та широким світоглядом.

Окрему увагу приділено залученню до викладацької діяльності іноземних правників з провідних правничих шкіл світу. Це дозволить інтегрувати українську юридичну освіту у міжнародний контекст, сприятиме обміну досвідом та впровадженню передових методик викладання.

Концепція реформи юридичної освіти розроблена робочою групою під керівництвом народних депутатів Миколи Стефанчука та Юлії Гришиної. Автори концепції наголошують, що запропоновані зміни є важливим кроком для підвищення рівня професіоналізму правників та створення конкурентоспроможної юридичної освіти в Україні.

Нагадаємо, що необхідність реформування юридичної освіти неодноразово підкреслювалася у звітах Державної судової адміністрації України в рамках виконання донорських програм, зокрема програми USAID «Справедливість для всіх», яка підтримує зусилля України у вдосконаленні судової системи та правової освіти. Прийняття запропонованих змін дозволить сформувати нове покоління юристів, які відповідатимуть сучасним викликам та стандартам правової держави.

Блог юриста

З закону про Нацполіцію можуть виключити норми про тримання в ізоляторах тимчасового тримання поліції обвинувачених та засуджених

Верховна Рада України готується розглянути важливі зміни до законодавства, спрямовані на удосконалення процедури забезпечення заходів безпеки для осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві. Парламентський Комітет з питань правоохоронної діяльності рекомендував прийняти у першому читанні законопроєкт №9655, який вносить зміни до статті 214 Кримінального процесуального кодексу України та передбачає низку нововведень у сфері тримання під вартою обвинувачених та засуджених осіб.

Однією з ключових змін є виключення з Закону України «Про Національну поліцію» положень, які дозволяють тримання обвинувачених та засуджених в ізоляторах тимчасового тримання (ІТУ) Національної поліції України. Наразі поліція має право утримувати в ІТУ не лише осіб, затриманих за підозрою у вчиненні кримінальних або адміністративних правопорушень, а й обвинувачених, засуджених та осіб, щодо яких застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Законопроєкт пропонує виключити з цього переліку обвинувачених, засуджених та осіб, яким було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, що дозволить уникнути правових колізій та забезпечить відповідність міжнародним стандартам щодо умов утримання осіб під вартою.

Крім того, законопроєкт передбачає внесення змін до Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», включаючи засуджених до переліку осіб, які мають право на забезпечення заходів безпеки. Це дозволить поширити дію норм про забезпечення безпеки на ширше коло осіб та створити умови для ефективного захисту їхніх прав і свобод. Пропонується також зобов’язати слідчого, дізнавача, прокурора або суд за наявності ознак реальної загрози життю, здоров’ю чи майну осіб негайно вносити відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР).

Особливу увагу в законопроєкті приділено процедурі застосування заходів безпеки щодо осіб, які перебувають в установах виконання покарань, слідчих ізоляторах та місцях із спеціальним режимом тримання. Пропонується ввести додаткові заходи безпеки, зокрема ізольоване тримання або переведення осіб у інші установи для уникнення загроз їхньому життю та здоров’ю. Для засуджених та осіб, що перебувають у слідчих ізоляторах, передбачено можливість переведення до іншого слідчого ізолятора або місця із спеціальним режимом тримання на строк до 30 діб з можливістю продовження ще на 30 діб за рішенням уповноваженого органу. Такий підхід забезпечує гнучкість у застосуванні заходів безпеки та дозволяє оперативно реагувати на потенційні загрози.

Крім цього, законопроєкт чітко визначає органи, уповноважені приймати рішення про застосування заходів безпеки. Це слідчі, дізнавачі, прокурори, слідчі судді, суди, а також підрозділи, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність. Для осіб, які перебувають в установах виконання покарань, застосування заходів безпеки здійснюватиметься на строк до двох місяців з можливістю продовження лише за рішенням суду. У випадках, коли подальше застосування заходів безпеки є необхідним, особа може бути повторно переведена до установи виконання покарань або слідчого ізолятора.

Прийняття законопроєкту №9655 має на меті створення більш прозорих та ефективних механізмів забезпечення безпеки учасників кримінального судочинства, зменшення ризиків порушення їхніх прав та вдосконалення умов тримання під вартою. Очікується, що запропоновані зміни сприятимуть приведенню українського законодавства у відповідність до європейських стандартів у сфері захисту прав людини та кримінальної юстиції.

Блог юриста

Верховна Рада розгляне законопроект щодо залучення ветеранів війни до підготовки громадян України до національного спротиву

Верховна Рада України готується розглянути законопроєкт №9421, який передбачає внесення змін до Закону України «Про основи національного спротиву» з метою залучення ветеранів війни до процесу підготовки громадян України до національного спротиву. Ініційований Кабінетом Міністрів та підтриманий Комітетом Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки, цей законопроєкт спрямований на використання унікального бойового досвіду ветеранів для посилення обороноздатності країни та підвищення ефективності підготовки громадян до потенційних загроз.

Основною метою законопроєкту є інтеграція практичного досвіду ветеранів війни в систему національного спротиву, що дозволить вдосконалити підготовку громадян, підвищити їх рівень обізнаності та готовності до виконання завдань оборони держави. Пропонується внести зміни до чинного законодавства, які надають ветеранам війни право брати участь в організації та здійсненні завдань підготовки громадян України до національного спротиву. Зокрема, передбачається розширення складу суб’єктів, відповідальних за здійснення початкової загальновійськової підготовки громадян, включивши до них Міністерство у справах ветеранів України (Мінветеранів).

Законопроєкт передбачає, що підготовка громадян до національного спротиву базуватиметься на загальновійськовій підготовці, організованій за територіально-зональним принципом, із урахуванням високого рівня мотивації учасників. Такий підхід узгоджується з трансформацією системи комплектування Збройних сил України за принципами та найкращими практиками держав-членів НАТО. Водночас, враховуючи чинне законодавство, зокрема Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу», процес підготовки громадян до військової служби включає національно-патріотичне виховання, допризовну підготовку, фізичну підготовку, підготовку у військових навчальних закладах та інші елементи, що формують комплексний підхід до виховання майбутніх захисників України.

Однак законопроєкт викликав певні застереження з боку Головного науково-експертного управління Верховної Ради (ГНЕУ ВР). Зокрема, було вказано на потенційний конфлікт норм, адже відповідно до чинного законодавства відповідальність за організацію підготовки громадян до військової служби покладається на Міністерство оборони України, інші центральні органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування. До цієї роботи можуть залучатися й об’єднання громадян. У зв’язку з цим пропозиція щодо визначення Мінветеранів одним із ключових органів, відповідальних за початкову загальновійськову підготовку у закладах загальної середньої освіти, викликає сумніви щодо відповідності розподілу повноважень між органами виконавчої влади. З огляду на специфіку діяльності Мінветеранів, його посадові особи можуть бути залучені до організації окремих етапів підготовки, але не повинні виступати основним координатором цього процесу.

Прийняття законопроєкту створить правові передумови для підвищення рівня підготовки громадян до національного спротиву, забезпечить ефективне використання бойового досвіду ветеранів війни та сприятиме розвитку обороноздатності України в умовах збройної агресії. Водночас, для уникнення правових колізій, пропонується комплексний перегляд положень чинного законодавства з метою гармонізації норм і забезпечення чіткої координації між органами державної влади в процесі підготовки громадян до захисту держави.

Блог юриста

Верховна Рада розгляне зміни до закону про страхування цивільно-правової відповідальності власників авто щодо компенсації витрат учасників бойових дій

Верховна Рада України готується розглянути важливі зміни до Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», які стосуються компенсації витрат учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни. Відповідний доопрацьований законопроєкт №12295-д був рекомендований Комітетом Верховної Ради з питань податкової політики для прийняття в першому читанні. Ініціативи, закладені в законопроєкті, спрямовані на посилення соціального захисту зазначених категорій громадян, які безпосередньо постраждали від збройної агресії проти України.

Згідно з положеннями законопроєкту, пропонується надати учасникам бойових дій та особам з інвалідністю внаслідок війни право на компенсацію витрат, пов’язаних зі сплатою страхових премій за внутрішніми договорами обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Фінансування цієї компенсації здійснюватиметься за рахунок коштів Державного бюджету України, а порядок надання такої компенсації визначатиме Кабінет Міністрів України. Важливою складовою законопроєкту є тимчасове звільнення учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни від обов’язку мати договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів до 30 червня 2025 року. Це рішення дозволить полегшити фінансове навантаження на ці категорії громадян в умовах воєнного стану та перехідного періоду після його завершення.

Крім того, законопроєктом пропонується встановити постійне зменшення на 50% розміру страхової премії для осіб з інвалідністю внаслідок війни за внутрішнім договором страхування на транспортні засоби з об’ємом двигуна до 2500 кубічних сантиметрів або потужністю електродвигуна до 100 кіловат включно, якщо такий транспортний засіб належить особі на праві власності та використовується виключно нею або іншою особою, яка також має право на відповідну знижку. Водночас передбачено, що транспортний засіб не може використовуватися для надання платних послуг з перевезення пасажирів чи вантажів.

Запровадження цих норм сприятиме збереженню та посиленню соціального захисту учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни, надаючи їм реальні механізми для компенсації витрат та зменшення фінансового тиску. Законопроєкт №12295-д є черговим кроком держави в напрямку забезпечення правової та соціальної підтримки тих, хто безпосередньо постраждав від війни, та створення умов для їх інтеграції в економічне життя країни в умовах воєнного стану та після його завершення.

Блог юриста

Коли виникає право на відшкодування шкоди за складання патрульними протоколу про адмінправопорушення

Велика палата Верховного Суду України ухвалила рішення у справі №335/6977/22, визначивши підстави для відшкодування моральної шкоди, завданої складанням патрульними поліцейськими протоколу про адміністративне правопорушення. Суд дійшов висновку, що сам факт закриття провадження через відсутність складу правопорушення не є автоматичною підставою для відшкодування шкоди, якщо під час складання протоколу патрульні діяли відповідно до закону. Справа виникла після того, як громадянин подав позов до Департаменту патрульної поліції, вимагаючи компенсації моральної шкоди в розмірі 42 880 гривень, посилаючись на Закон України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» від 1 грудня 1994 року №266/94-ВР.

Суд першої інстанції частково задовольнив позов, присудивши 5 000 гривень моральної шкоди, але апеляційний суд ухвалив нове рішення, повністю задовольнивши позов і стягнувши з держави 42 880 гривень, а також 10 000 гривень на правничу допомогу. Департамент патрульної поліції оскаржив це рішення у касаційному порядку, і справа потрапила до Великої палати Верховного Суду для формулювання єдиної позиції щодо відшкодування шкоди у подібних справах.

Велика палата підкреслила, що для покладення відповідальності на державу необхідна наявність трьох умов: протиправність дій (або бездіяльності) посадових осіб, факт завданої шкоди та причинний зв’язок між ними. При цьому наявність вини посадових осіб не є обов’язковою умовою для відшкодування шкоди. Важливо, що саме позивач має довести всі ці умови. Суд зазначив, що складання патрульним протоколу про адміністративне правопорушення є правомірною дією, якщо він відповідає вимогам закону. Якщо ж справа закрита за відсутністю складу правопорушення, це не означає автоматичної протиправності дій поліцейських.

Велика палата також уточнила, що патрульна поліція не є органом, який здійснює оперативно-розшукову діяльність чи досудове розслідування, тому на правовідносини щодо складання адміністративних протоколів не поширюється дія статті 1176 Цивільного кодексу України та закону №266/94-ВР. Відшкодування шкоди можливе лише у випадку очевидної незаконності дій патрульних або складання протоколу, що не відповідає вимогам закону.

Рішення Великої палати відступає від попередніх позицій Касаційного цивільного суду, де закриття справи про адміністративне правопорушення за відсутністю складу правопорушення розглядалося як підстава для автоматичного відшкодування шкоди. Нова правова позиція підкреслює, що лише доведення протиправності дій патрульних може стати підставою для компенсації шкоди. Це рішення формує нові орієнтири для судової практики, забезпечуючи баланс між правами громадян та інтересами держави.

Блог юриста

Рада розгляне законопроект, який скасовує продовження дії патентів на ліки під час війни

Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку підтримав законопроєкт №9383 щодо внесення змін до патентного законодавства та рекомендував парламенту ухвалити його у першому читанні. Законопроєкт передбачає скасування автоматичного продовження дії патентів на лікарські засоби під час воєнного стану, що має забезпечити створення умов для виходу на ринок генеричних препаратів та зниження вартості ліків для населення.

Голова Комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький наголосив, що ухвалення цього законопроєкту є необхідним кроком для коригування рішень, прийнятих на початку повномасштабного вторгнення. Він нагадав, що у квітні 2022 року парламент ухвалив Закон №2174-IX, який автоматично продовжив терміни дії всіх майнових прав, включно з патентами на лікарські засоби, до моменту скасування воєнного стану. Це рішення було прийнято в умовах, коли багато суб’єктів господарювання не мали фізичної можливості звернутися до державних органів для продовження чи припинення дії патентів, і воно забезпечило стабільність у правовому полі під час критичного періоду.

Проте, за словами Радуцького, наразі ситуація змінилася — більшість державних органів працює у звичному режимі, і підприємці мають можливість подавати необхідні документи вчасно. Разом із тим, продовження дії патентів, термін яких мав завершитися, створює бар’єри для виходу на ринок виробників генеричних препаратів, що уповільнює конкуренцію на фармацевтичному ринку та не дозволяє знижувати ціни на ліки для споживачів. Це, у свою чергу, обмежує доступ громадян до більш дешевих лікарських засобів, особливо в умовах воєнного стану, коли соціальна захищеність населення залишається одним з ключових пріоритетів державної політики.

З метою врегулювання цієї ситуації Комітет провів низку консультацій з представниками Асоціації виробників ліків України, Європейської бізнес асоціації (EBA) та Американської торговельної палати. Під час обговорень було сформовано спільну позицію щодо необхідності скасування дії Закону №2174-IX у частині продовження патентів на лікарські засоби. Це дозволить ліквідувати правові перешкоди для виходу на ринок нових виробників і забезпечить умови для розвитку конкуренції на фармацевтичному ринку України.

Законопроєкт №9383, який наразі передано на розгляд Верховної Ради, є важливим кроком до вдосконалення патентного законодавства в Україні. Він передбачає повернення до стандартної процедури визначення строків дії патентів, незалежно від воєнного стану, що, на думку авторів ініціативи, забезпечить баланс між інтересами власників патентів та суспільною потребою у доступних ліках. Проєкт закону направлено на перше читання із подальшим доопрацюванням до другого читання спільно з авторами альтернативного законопроєкту, що дозволить врахувати додаткові пропозиції і зауваження.

Михайло Радуцький підкреслив, що ухвалення цього законопроєкту дозволить забезпечити прозоріші умови на фармацевтичному ринку, стимулюватиме виробництво генеричних лікарських засобів в Україні та сприятиме зниженню вартості ліків, що особливо важливо для населення під час воєнного стану. Законопроєкт також спрямований на підтримку українських виробників ліків, створення нових робочих місць та підвищення конкурентоспроможності фармацевтичної галузі. Очікується, що Верховна Рада розгляне законопроєкт №9383 у найближчі пленарні тижні, що дозволить завершити законодавче врегулювання питання вже найближчим часом.

Блог юриста

З КПК можуть вилучити право слідчого судді відмовити у продовженні строку досудового розслідування до повідомлення підозри у разі необґрунтованості клопотання

Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності рекомендував ухвалити в другому читанні законопроєкт №11265, який передбачає внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо удосконалення порядку здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану. Однією з ключових змін є вилучення з Кримінального процесуального кодексу України положення, яке надає слідчому судді право відмовити у продовженні строку досудового розслідування до повідомлення особі про підозру у разі необґрунтованості або протиправності відповідного клопотання. Це стосується виключення частини 4 статті 295-1 КПК України, яка наразі встановлює, що слідчий суддя може відмовити слідчому чи прокурору в задоволенні клопотання про продовження строку досудового розслідування у випадках відсутності правових підстав або належного обґрунтування.

Ініціатори законопроєкту наголошують, що такі зміни є логічним продовженням реформування кримінального процесу, зокрема після ухвалення Закону №3509-IX від 8 грудня 2023 року «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури». Цим законом було виключено частину 2 статті 219 КПК України та скасовано положення про обчислення строків досудового розслідування з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань або винесення постанови про початок досудового розслідування у порядку, встановленому статтею 615 КПК, до дня повідомлення особі про підозру. Водночас у чинній редакції частини 2 та 4 статті 295-1 КПК залишаються положення, що передбачають можливість продовження строків досудового розслідування до моменту повідомлення особі про підозру. З метою приведення норм кримінального процесуального законодавства до єдиного стандарту, законопроєкт №11265 пропонує виключити ці положення.

Крім того, законопроєктом передбачено вирішення ще одного важливого питання — забезпечення здійснення кримінальних проваджень, матеріали яких були знищені або втрачені внаслідок збройної агресії, тимчасової окупації окремих територій України або потрапили до незаконних органів. Ця норма дозволить поновлювати досудові розслідування у випадках, коли оригінальні матеріали провадження були втрачені, і забезпечити можливість продовження кримінального провадження навіть за умов відсутності повного обсягу матеріалів справи. Такі положення мають на меті гарантувати ефективність роботи правоохоронних органів в умовах воєнного стану та забезпечити правову визначеність у випадках втрати матеріалів кримінальних проваджень.

Скасування права слідчого судді відмовляти у продовженні строків досудового розслідування до моменту повідомлення підозри викликає певні дискусії серед правників. Прихильники змін аргументують свою позицію необхідністю забезпечення гнучкості кримінального провадження в умовах воєнного стану та уникнення ситуацій, коли формальні підстави стають на заваді завершенню досудового розслідування. Водночас критики наголошують на ризиках обмеження судового контролю за діями правоохоронних органів, що може призвести до зловживань і порушення прав учасників кримінального процесу.

Незважаючи на суперечливі оцінки, Комітет Верховної Ради підтримав пропозицію про ухвалення законопроєкту №11265 в цілому, наголосивши на необхідності адаптації кримінального процесу до нових умов функціонування правової системи під час воєнного стану. Прийняття цього законопроєкту має забезпечити стабільність та ефективність кримінального провадження, особливо в умовах, коли збройна агресія створює додаткові виклики для правоохоронної системи України. Очікується, що найближчим часом Верховна Рада розгляне законопроєкт у другому читанні, що визначить остаточний перелік змін до Кримінального процесуального кодексу.

Блог юриста

З закону про Нацполіцію можуть виключити норми про тримання в ізоляторах тимчасового тримання поліції обвинувачених та засуджених

Парламентський Комітет з питань правоохоронної діяльності рекомендував Верховній Раді України ухвалити у першому читанні законопроєкт №9655 про внесення змін до статті 214 Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення процедури забезпечення заходів безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві. Однією з ключових змін є виключення положень із Закону України «Про Національну поліцію», що дозволяють тримання обвинувачених та засуджених в ізоляторах тимчасового тримання (ІТУ) Національної поліції. Наразі поліція, згідно з чинним законодавством, може утримувати в ІТУ осіб, затриманих за вчинення кримінальних або адміністративних правопорушень, осіб, стосовно яких застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, осіб, підданих адміністративному арешту, а також обвинувачених і засуджених. Законопроєктом пропонується виключити з цього переліку обвинувачених, засуджених та осіб, щодо яких обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обмеживши перелік категоріями, які дійсно потребують тимчасового тримання поліцією.

Також законопроєктом передбачено внесення змін до Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», зокрема до статті 2, де до переліку осіб, що мають право на забезпечення безпеки, пропонується включити засуджених. Це дозволить таким особам отримати належний захист у випадках загроз їхньому життю, здоров’ю, житлу чи майну. Окрім цього, законопроєкт визначає, що у випадках виявлення ознак кримінального правопорушення, яке створює реальну загрозу для осіб, до яких застосовано заходи безпеки, відповідні відомості мають бути негайно внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Законопроєкт регламентує порядок прийняття рішень щодо застосування заходів безпеки. Такі рішення можуть ухвалювати слідчий, дізнавач, прокурор, слідчий суддя або суд, у провадженні яких знаходяться відповідні кримінальні справи. Крім того, рішення можуть приймати органи, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, щодо осіб, які сприяли виявленню, попередженню чи припиненню кримінальних правопорушень. Строк дії таких заходів безпеки визначається від одного місяця до п’яти років, залежно від обставин справи. Для осіб, які перебувають в установах виконання покарань, слідчих ізоляторах або місцях із спеціальним режимом тримання, заходи безпеки застосовуються строком до двох місяців з можливістю продовження за рішенням слідчого судді.

Крім того, пропонується змінити статтю 19 Закону «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», визначивши додаткові заходи безпеки для осіб, які перебувають в установах виконання покарань, слідчих ізоляторах або місцях із спеціальним режимом тримання. Серед таких заходів передбачено ізольоване тримання або переведення до іншої установи, а також можливість тимчасового переведення осіб зі слідчого ізолятора до місць із спеціальним режимом тримання на строк до 30 діб, з можливістю продовження ще на 30 діб за мотивованим рішенням уповноваженого органу. Після закінчення цього строку, у разі необхідності подальшого застосування заходів безпеки, особа підлягає переведенню назад до слідчого ізолятора або установи виконання покарань.

Законопроєкт також встановлює чіткі правила щодо дотримання прав осіб, які перебувають під захистом, забезпечуючи їхню безпеку відповідно до чинного кримінального, кримінального процесуального та кримінально-виконавчого законодавства України. Прийняття запропонованих змін сприятиме підвищенню ефективності системи забезпечення безпеки учасників кримінального судочинства та поліпшенню умов тримання осіб, що знаходяться під вартою або відбувають покарання. Це також дозволить уникнути правових колізій та забезпечить прозоріші механізми захисту для всіх категорій учасників кримінального процесу.

Блог юриста

Верховна Рада внесла зміни щодо порядку оцінювання потреб особи чи сім’ї у соціальних послугах

Верховна Рада України внесла зміни до порядку оцінювання потреб особи чи сім’ї у соціальних послугах, ухваливши законопроєкт №11527 щодо підготовки, безперервного професійного розвитку та професійної діяльності за професіями у сфері охорони здоров’я. Ці зміни стосуються Закону України «Про соціальні послуги» та розширюють коло фахівців, які мають право здійснювати оцінювання потреб у соціальних послугах. Відтепер цю функцію виконують не лише фахівці із соціальної роботи, соціальні працівники чи соціальні менеджери, але й інші професіонали та фахівці у сфері надання соціальних послуг. У разі необхідності до оцінювання можуть залучатися медичні та педагогічні працівники, фахівці у сфері психічного здоров’я, спеціалісти з реабілітації та інші експерти. Процедура оцінювання має бути завершена протягом п’яти робочих днів з моменту отримання заяви, звернення або повідомлення про потребу в соціальних послугах.

Закон також уточнює вимоги до надавачів соціальних послуг. Працівники, які надають соціальні послуги, а також фізичні особи, що здійснюють догляд без ведення підприємницької діяльності, повинні забезпечувати їх надання на професійній основі відповідно до чинного законодавства. Такі працівники мають володіти відповідною професійною кваліфікацією, яка визначається професійними стандартами, затвердженими у встановленому порядку, або кваліфікаційними характеристиками, затвердженими Міністерством соціальної політики України. Атестація працівників для оцінювання їхньої відповідності встановленим вимогам здійснюється за процедурою, визначеною Мінсоцполітики та погодженою з Міністерством освіти і науки України.

Окрему увагу приділено підготовці та підвищенню кваліфікації фахівців у сфері надання соціальних послуг. Навчання здійснюють акредитовані заклади освіти, включаючи заклади післядипломної освіти, а також громадські об’єднання, міжнародні організації, благодійні, релігійні та неурядові організації, які мають досвід роботи з вразливими групами населення. Підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації соціальних робітників може здійснюватися як у формальній, так і в неформальній формі навчання. Фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду без підприємницької діяльності, проходять підготовку у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Крім того, уповноважені органи можуть організовувати для таких працівників семінари, тренінги та інші навчальні заходи.

Зміни також внесені до Закону України «Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю», де уточнюється, що оцінювання потреб сімей, дітей та молоді включає аналіз належності до вразливих груп, визначення складних життєвих обставин, індивідуальних потреб та переліку необхідних соціальних послуг. Фахівець із соціальної роботи визначається як особа з відповідною професійною кваліфікацією, яка здійснює діяльність у сфері соціальних послуг або соціальної роботи з сім’ями, дітьми та молоддю.

Водночас питання підтвердження факту догляду за особою з інвалідністю залишається недостатньо врегульованим. Раніше Верховний Суд України наголошував, що для отримання підтвердження факту догляду надавач соціальної послуги з догляду вдома має бути внесений до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг, який ведеться виконавчими органами місцевих рад. Після подання заяви особа отримує безкоштовну довідку протягом 30 днів. Законодавчі зміни спрямовані на вдосконалення системи соціальних послуг, проте деякі питання, зокрема стосовно догляду за людьми з інвалідністю, потребують додаткового врегулювання.

Блог юриста

Прокурорів зобов’яжуть забезпечувати явку до суду свідків обвинувачення – Раді рекомендували прийняти закон

Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності рекомендував парламенту ухвалити законопроєкт №11387, який передбачає внесення змін до Кодексу про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу та Кримінального процесуального кодексу України. Основною новацією цього законопроєкту є обов’язок прокурорів забезпечувати прибуття до суду свідків обвинувачення, викликаних у судове засідання.

Зокрема, ч. 4 статті 95 Кримінального процесуального кодексу (КПК) доповнюється нормою, яка прямо зобов’язує прокурора забезпечувати явку свідків обвинувачення до суду. Попри це, Головне юридичне управління Верховної Ради зазначає, що предмет регулювання цієї норми не повністю відповідає положенням статті 95 КПК, а також не охоплюється предметом регулювання її четвертої частини. У статті 66 КПК уже передбачено обов’язок свідка з’являтися за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду.

Положення статей 140 та 143 КПК визначають механізми примусового приводу, що полягає у примусовому супроводженні особи до місця виклику у встановлений час. Таке рішення ухвалюється слідчим суддею під час досудового розслідування або судом під час судового провадження за клопотанням сторін кримінального процесу, потерпілого чи представника юридичної особи. Виконання ухвали про здійснення приводу може бути доручене відповідним підрозділам Національної поліції, органам безпеки, Бюро економічної безпеки України, Національному антикорупційному бюро чи Державному бюро розслідувань.

Головне юридичне управління звертає увагу на невизначеність правових інструментів і механізмів, які прокурор має використовувати для забезпечення прибуття свідків до суду. Наразі залишається відкритим питання, як саме прокурор повинен виконувати цю норму в межах чинного законодавства.

Крім цього, законопроєкт передбачає посилення адміністративної відповідальності за неповагу до суду, підвищення розмірів штрафів за таку поведінку, а також встановлює відповідальність за невиконання законних вимог комітетів Верховної Ради та тимчасових комісій. Додатково посилюється відповідальність прокурорів за неприбуття в судове засідання без поважних причин.

Як зазначалося раніше, цей законопроєкт є частиною комплексного підходу до підвищення дисципліни в судових процесах і вдосконалення правового регулювання участі прокурорів та свідків у судових провадженнях. Його прийняття має забезпечити більш ефективне функціонування системи правосуддя.

Блог юриста

Верховна Рада повернеться до розгляду законопроекту про створення Військової поліції

Верховна Рада України продовжує розгляд питання створення Військової поліції в рамках формування системи військової юстиції. Член Комітету з питань правоохоронної діяльності Олександр Бакумов в ефірі парламентського телеканалу «Рада» повідомив, що це питання залишається актуальним, і парламент продовжує працювати над відповідним законопроектом, який включає також створення спеціалізованої прокуратури та військових судів. Такі органи, за його словами, забезпечать правопорядок у Збройних силах України, захищатимуть права військовослужбовців та цивільних осіб, а також сприятимуть підвищенню ефективності розслідувань.

Олександр Бакумов нагадав, що законопроект №6569-д, який передбачає створення Військової поліції, вже був ухвалений у першому читанні 19 червня. Крім цього, парламент 9 січня прийняв за основу законопроект №10301 щодо запровадження спеціалізації суддів для розгляду військових злочинів, таких як дезертирство, самовільне залишення місця служби та інші воєнні злочини.

Важливу роль у цьому процесі відіграє Комітет з питань правоохоронної діяльності, який ще 30 травня рекомендував Верховній Раді ухвалити законопроект №6569-д разом із супровідним проектом №6570-д. Ці законодавчі ініціативи передбачають внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу та Кримінального процесуального кодексу, аби врегулювати діяльність Військової поліції.

Новостворена структура матиме широкий спектр повноважень. Зокрема, під час затримання осіб, підозрюваних у вчиненні злочинів, або у випадках, коли виникає загроза життю і здоров’ю людей, військові поліцейські зможуть тимчасово обмежувати рух транспорту, проводити поверхневу перевірку транспортних засобів і перевіряти документи водіїв. Крім того, у невідкладних випадках, пов’язаних із порятунком життя чи переслідуванням осіб, підозрюваних у злочинах, військова поліція матиме право проникати до житла з негайним повідомленням органів досудового розслідування та прокуратури.

Військова поліція також зможе здійснювати оперативно-розшукову діяльність, а її чисельність сягатиме до 1,5% від загальної кількості особового складу Збройних сил України. Штрафи за невиконання вимог або законних розпоряджень посадових осіб Військової поліції можуть становити до 17 000 гривень.

Фінансування діяльності Військової поліції передбачено за рахунок коштів Державного бюджету, виділених Міністерству оборони окремим рядком, а також із джерел, передбачених міжнародними договорами України або проектами міжнародної технічної допомоги.

Таким чином, створення Військової поліції є важливим кроком у зміцненні системи військової юстиції та забезпеченні правопорядку в армії, що сприятиме підвищенню рівня безпеки та захисту як військових, так і цивільного населення.

Блог юриста

Верховна Рада провалила законопроект про передачу даних про кредити громадян за кордон

Верховна Рада України 11 лютого 2025 року не змогла ухвалити в першому читанні законопроєкт №12260, який стосується питання ведення кредитних історій громадян та механізмів їх передачі за кордон. Попри спроби підтримати законопроєкт або повернути його на доопрацювання суб’єкту законодавчої ініціативи, жодне з рішень не набрало необхідної кількості голосів. У зв’язку з цим перший віце-спікер Верховної Ради Олександр Корнієнко запропонував винести документ на всенародне обговорення, що й було підтримано 226 народними депутатами.

Законопроєкт передбачає правове регулювання питань збору, обробки, зберігання, захисту та використання даних про виконання громадянами своїх грошових зобов’язань. Зокрема, пропонується встановити правові та організаційні засади діяльності бюро кредитних історій, порядок функціонування таких інституцій, а також механізми державного нагляду за їхньою діяльністю. Особливу увагу законопроєкт приділяє питанням транскордонного обміну даними з іноземними бюро кредитних історій, що зареєстровані в таких країнах, як Австрія, Бельгія, Німеччина, США, Канада, Польща, Велика Британія та інші.

У документі детально прописано обсяг інформації, що має входити до кредитної історії, строки її зберігання (до десяти років) та порядок оновлення даних. Передбачено механізми доступу суб’єктів кредитної історії до власної інформації, можливість внесення змін у разі виявлення недостовірних даних, а також процедуру їх видалення за вимогою суб’єкта або на підставі рішення суду.

Законопроєкт регулює права близьких родичів суб’єкта кредитної історії на доступ до даних у разі, якщо суб’єкт зник безвісти або визнаний померлим. Водночас документом встановлено заборону на використання даних кредитної історії третіми особами без згоди її власника. За порушення цих вимог передбачено відповідні санкції.

Ще одним важливим аспектом законопроєкту є порядок авторизації осіб, які бажають провадити діяльність у сфері ведення кредитних історій. До таких осіб встановлюються жорсткі вимоги щодо структури власності, керівного складу, внутрішнього контролю, систем кіберзахисту та інформаційної безпеки. Це покликано забезпечити надійність і безпечність надання послуг у сфері кредитних історій.

Нагляд за дотриманням вимог законодавства у сфері кредитних історій має здійснювати Національний банк України. У разі виявлення порушень він матиме право застосовувати заходи впливу та коригувальні дії для забезпечення належного виконання законодавчих норм іншими учасниками кредитного ринку.

Попри важливість питань, які порушуються в законопроєкті, він викликав чимало дискусій у парламенті, що й стало причиною рішення направити його на всенародне обговорення, щоб врахувати думку громадськості перед ухваленням остаточного рішення.

Блог юриста

Верховна Рада підтримала за основу законопроект про примусову евакуацію дітей із зони бойових дій

Верховна Рада України 11 лютого 2025 року підтримала за основу законопроєкт №12353, який передбачає примусову евакуацію дітей із зони бойових дій. Цей законопроєкт спрямований на внесення змін до чинного законодавства, зокрема Кодексу цивільного захисту України та низки інших законодавчих актів, з метою врегулювання механізмів обов’язкової евакуації населення під час правового режиму воєнного стану. Основна увага зосереджена на уточненні повноважень органів державної влади та забезпеченні належного захисту дітей, які перебувають у небезпечних регіонах, що охоплені збройними конфліктами або прилягають до районів бойових дій.

Законопроєкт передбачає чітке визначення процедур примусової евакуації дітей із небезпечних територій. Зокрема, мова йде про покладання на обласні військові адміністрації (ОВА) обов’язку приймати рішення про обов’язкову евакуацію в разі загрози для життя і здоров’я дітей. У мирний час Генеральний штаб Збройних Сил України матиме повноваження визначати потенційні райони можливих бойових дій, з метою належної підготовки органів влади до захисту цивільного населення. У період активних бойових дій рішення про обов’язкову евакуацію ухвалюватимуть органи військових адміністрацій за пропозицією військового командування.

Примусова евакуація дітей здійснюватиметься органами опіки та піклування у взаємодії з Національною поліцією. З територій, де можливі бойові дії, евакуацію проводитимуть органи опіки та піклування за участі поліції, а з територій активних бойових дій — виключно під безпосереднім керівництвом поліції. Крім того, законопроєкт пропонує уточнити положення щодо заборони або обмеження в’їзду, перебування цивільного населення в населених пунктах, із яких проводиться евакуація, що дозволить уникнути правових колізій і забезпечити чітке виконання евакуаційних заходів.

Важливим аспектом є внесення змін до Сімейного кодексу України та Закону «Про охорону дитинства». Законопроєкт передбачає покладання на батьків або осіб, які їх замінюють, обов’язку забезпечувати безпечні умови життя дітей у період воєнного стану, що передбачає беззаперечне виконання рішень органів влади щодо евакуації з небезпечних регіонів. У разі невиконання цього обов’язку передбачено застосування відповідних заходів примусового характеру.

Прийняття цього законопроєкту має на меті підвищення рівня захисту дітей, які опинилися у зоні бойових дій, і забезпечення ефективної взаємодії між органами державної влади для оперативного реагування на загрози, що виникають унаслідок воєнних дій.

Блог юриста

Верховній Раді рекомендували прийняти закон про забезпечення явки учасників процесу і підвищення штрафів за неповагу до суду

Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності погодив фінальну редакцію законопроекту №11387, спрямованого на забезпечення явки учасників кримінального провадження в судові засідання та підвищення відповідальності за прояви неповаги до суду. Цей законопроект, який 22 серпня 2024 року був ухвалений парламентом у першому читанні, рекомендовано прийняти в другому читанні та в цілому.

Основною метою законопроекту є зменшення кількості випадків безпідставної неявки учасників процесу, що призводить до порушення розумних строків розгляду справ, а також посилення відповідальності за неповагу до суду. Законопроектом пропонуються численні зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), Кримінального та Кримінального процесуального кодексів, а також до інших нормативно-правових актів.

Зокрема, запроваджується адміністративна відповідальність за невжиття заходів щодо ухвали суду про привід. За невиконання такої ухвали посадовими особами передбачено накладення штрафу від 1700 до 3400 гривень. Протоколи за новою статтею КУпАП складатимуть секретарі суду, а справи розглядатимуть районні, міські та апеляційні суди.

Також підвищено розміри штрафів за прояви неповаги до суду. Максимальний розмір штрафу для порушників сягатиме 6800 гривень. Для осіб, які проявили неповагу до Конституційного Суду України, також передбачено аналогічну відповідальність. Водночас встановлюється адміністративна відповідальність за невиконання законних вимог комітетів Верховної Ради, а також за неявку без поважних причин на пленарні засідання парламенту.

Іншою важливою новелою законопроекту є уточнення положень Кримінального процесуального кодексу щодо розгляду клопотань про відвід слідчих суддів або суддів. Такі клопотання мають розглядатися негайно, але не пізніше ніж через 24 години після їх подання. Встановлено також обов’язок прокурора забезпечити прибуття до суду свідків обвинувачення.

У випадках розгляду клопотань про скасування ухвали про накладення грошового стягнення передбачено, що такі справи має розглядати інший суддя того ж суду, а якщо такого немає — суддя найбільш територіально наближеного суду.

Законопроект значно посилює відповідальність за неприбуття прокурорів на судові засідання без поважних причин, а також визначає, що неявка належним чином повідомлених учасників підготовчого судового засідання не перешкоджає вирішенню питань, крім випадків, передбачених законодавством.

Регламент Верховної Ради доповнено положенням, згідно з яким у разі неявки посадової особи на пленарне засідання без поважних причин проект постанови про її звільнення розглядається позачергово на наступному пленарному засіданні без попередньої підготовки в комітетах.

Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності вважає, що ухвалення цього законопроекту сприятиме забезпеченню оперативності судового процесу та підвищенню рівня дисципліни учасників кримінального провадження, що в цілому позитивно позначиться на ефективності правосуддя.

Блог юриста

Верховна Рада розгляне законопроект щодо передачі військового майна, у томі числі озброєння та бойової техніки, до сфери управління СБУ

Верховна Рада України розгляне законопроект №12373, який передбачає передачу військового майна, зокрема озброєння та бойової техніки, до сфери управління Служби безпеки України. Цей законопроект зареєстровано головою парламентського Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександром Завітневичем. Метою ініціативи є вдосконалення механізмів управління, обліку та списання військового майна, а також спрощення процедур у цій сфері.

Законопроектом пропонується внести зміни до низки законодавчих актів, зокрема до законів «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі», а також «Про Службу безпеки України». Основною новелою є передача Службі безпеки України можливості управління військовим майном, закріпленим за цим органом, відповідно до спеціального порядку, визначеного СБУ. Такий підхід пояснюється необхідністю залучення СБУ до виконання бойових завдань та відсічі збройної агресії.

У проекті закону пропонується доповнити статтю 24 Закону «Про Службу безпеки України» новим пунктом, що визначає обов’язки СБУ щодо обліку, інвентаризації, зберігання, списання, використання та передачі військового майна у спеціальному порядку. Крім того, законопроект передбачає можливість списання майна без погодження з правоохоронними органами у разі його витрати або пошкодження під час виконання бойових завдань.

Законопроект також визначає, що списання військового майна, яке втратило свою придатність під час дії воєнного стану, здійснюється за спрощеною процедурою. Майно, вартість якого за одним актом не перевищує 100 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, може бути списане без затвердження вищими посадовими особами чи правоохоронними органами. У випадках, коли вартість перевищує цю межу, затвердження здійснюється командувачами відповідних підрозділів.

Окремо регламентується порядок службових розслідувань щодо втрати або пошкодження майна. Встановлено, що таке розслідування може не проводитися, якщо шкоду завдано внаслідок дій противника або виконання бойового завдання. Єдині акти списання у таких випадках подаються на затвердження протягом 30 днів командирам військових частин або посадовим особам органів військового управління.

Головне науково-експертне управління Верховної Ради зазначає, що передача майна зі сфери управління Збройних сил України до СБУ означає набуття цим майном статусу такого, що перебуває в оперативному управлінні нового органу. Такий підхід дозволить більш ефективно використовувати військове майно під час виконання спеціальних завдань Службою безпеки України.

Прийняття цього законопроекту, за словами його ініціаторів, забезпечить чіткий механізм управління військовим майном у СБУ, що сприятиме підвищенню оперативності в умовах воєнного стану та дозволить зосередити ресурси на виконанні бойових завдань.

Блог юриста

Рада підтримала продовження терміну проходження ВЛК для обмежено придатних

Верховна Рада України 12 лютого 2025 року ухвалила законопроєкт №12457, який передбачає продовження кінцевого терміну проходження військово-лікарської комісії (ВЛК) для осіб, які раніше мали статус обмежено придатних до військової служби. Новий граничний термін для проходження медогляду встановлено на 5 червня 2025 року. За відповідне рішення проголосували 313 народних депутатів.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроєкту, повторний медичний огляд за останні вісім місяців пройшли лише 25% громадян, які раніше мали статус обмежено придатних. Це стало причиною, через яку було визнано неможливим виконати законодавчу норму в первісно визначені строки. Раніше крайнім терміном проходження повторної ВЛК було визначено 4 лютого 2025 року, однак у зв’язку з низьким рівнем охоплення повторними оглядами народні депутати підтримали продовження цього строку.

Заступниця керівника Офісу президента Ірина Верещук закликала громадян не зволікати з проходженням медоглядів і наголосила на необхідності дотримання нового терміну, зазначивши, що подальшого продовження більше не планується. Вона також звернулася до Міністерства оборони та Збройних Сил України з проханням забезпечити належну організацію цього процесу, щоб гарантувати доступність медичних оглядів і дотримання темпів їх проведення.

Нагадаємо, що у квітні 2024 року президент України Володимир Зеленський підписав закон, яким було скасовано статус «обмежено придатний» до військової служби. З того часу залишилося лише дві категорії придатності — «придатний» і «непридатний». Усі військовозобов’язані чоловіки, які раніше були визнані обмежено придатними, зобов’язані повторно пройти ВЛК для визначення їхнього нового статусу. За невиконання цього обов’язку передбачено адміністративну відповідальність у вигляді штрафу в розмірі від 17 000 до 25 500 гривень.

Рішення про продовження терміну є важливим кроком, спрямованим на уникнення масових порушень і забезпечення належного виконання вимог законодавства, а також надання можливості всім громадянам своєчасно пройти медичний огляд.

Блог юриста

Нацполіція зможе забезпечувати привід і застосовувати заходи фізичного впливу до посадовців, які ігнорують засідання слідчих комісій Верховної Ради

Верховна Рада України готується до остаточного ухвалення законопроєкту №11387, який розширює повноваження Національної поліції щодо забезпечення явки посадових осіб на засідання тимчасових слідчих комісій парламенту. Зокрема, документ передбачає можливість здійснення приводу та застосування заходів фізичного впливу до осіб, які без поважних причин ігнорують виклики до слідчих комісій.

Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності рекомендував ухвалити законопроєкт у другому читанні та в цілому. Передбачається внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу та Кримінального процесуального кодексу для підвищення ефективності розгляду кримінальних проваджень у судах та забезпечення поваги до судових процесів.

Одним із ключових положень законопроєкту є внесення змін до статті 6 Регламенту Верховної Ради, які встановлюють прискорену процедуру звільнення міністрів, що без поважних причин не з’являються на пленарні засідання. У таких випадках проєкт постанови про звільнення автоматично включається до порядку денного і розглядається без попередньої підготовки в комітетах.

Крім того, документ передбачає зміни до Закону «Про Національну поліцію», згідно з якими поліція отримує повноваження виконувати привід за процедурним рішенням Верховної Ради. Якщо посадова особа чи інший запрошений представник не з’являється на засідання слідчої комісії без поважних причин, комісія матиме право ухвалити рішення про застосування примусового супроводження особи до місця виклику. Привід здійснюється співробітниками Національної поліції відповідно до встановленого порядку.

У разі відмови особи виконати рішення про привід до неї можуть застосовуватися заходи фізичного впливу, однак лише після попередження про намір їх використання. Законопроєкт передбачає, що такі заходи повинні бути мінімально необхідними для виконання приводу та не можуть завдавати шкоди здоров’ю особи. Також забороняється утримання особи в умовах, що обмежують її свободу пересування, довше, ніж це потрібно для негайного доставлення до місця виклику. Перевищення повноважень під час застосування фізичного впливу тягне за собою відповідальність, передбачену законодавством.

У разі неможливості здійснення приводу Національна поліція зобов’язана письмово повідомити слідчу комісію із зазначенням причин невиконання рішення. Очікується, що ухвалення цього закону посилить парламентський контроль за діяльністю посадових осіб і забезпечить своєчасну явку службовців до тимчасових слідчих комісій Верховної Ради.

Блог юриста