З інтернету:Телефонуючи мені на роботу, вихователька з дитячого садочка наполегливо рекомендує прийти за донькою раніше.
—
Що трапилося? — запитую стривожено. —
Щось із Нікою?—
Із вашою донечкою все гаразд, але нам потрібно серйозно поговорити, — голос виховательки звучить холодно й офіційно.
Я намагаюся зосередитися на роботі, але нічого не виходить. Відпросилася й чимдуж помчала в садок. Там на мене дивляться косо, мовчки кивають у бік психолога. Психолог важко зітхає, дає мені в руки дитячий малюнок і каже:
—
Ми проводили тестування: кожен малюк малював свою родину. Всі дітки зобразили тих, із ким живуть. Хтось навіть додав дідусів, тіток, братів і сестер. А ось що намалювала ваша донька.Я дивлюся на малюнок. Ну, що сказати? Ніка ніколи особливо не любила малювати, та й виходить у неї не дуже навіть для її віку. На аркуші три простенькі фігурки в стилі «огірочок-ручки-ніжки». Зате підписані: «тато», «баба Оля», «я». І все.
—
Розумієте? — дивиться на мене психолог. —
Вас немає в житті доньки. Просто немає. Ви не берете участі в її світі, не існуєте для неї як важлива фігура. Вона бачить і відчуває лише тата та бабусю. Але ж дитині потрібна мама! Дуже потрібна! Тим більше, ви ж не живете в іншому місті.
Потім була довга лекція, хвилин п’ятнадцять мене картали, закликали змінити ставлення до дитини.
Виходимо із садочка. Йдемо додому. Ніка весело щебече, а я ні жива ні мертва. Як так? Я ж не розлучалася з нею ні на день із самого народження! Вона ж така бажана, така улюблена! Я читаю їй книжки, ми разом готуємо, прибираємо, вигулюємо собаку. Вона ніжна, добра, така щаслива дівчинка. Як це можливо?..
Нарешті не витримую:
—
Нікуль, — намагаюся говорити спокійно, —
сьогодні ви з Оксаною Валеріївною малювали свою родину, так?—
Так, — киває донечка.
—
А чому ти намалювала тата й бабусю, а мене ні?Ніка зупиняється, дивиться на мене своїми великими, довірливими очима й щиро каже:
—
Мамусю, ти така красива! А я ще не вмію малювати так красиво!От тобі й «психологічний діагноз»…
Читайте також:"Господи, як хочеться шоколаду!"- історія про те, як ставити запити ВсесвітуЗ підслуханого на дитячому майданчику - про Емму та сосискуЖіноча скарбничка #отожбо