Репост из: УП. Кляті питання
Що змінили погрози "ядерною війною"? Пояснюємо, як Захід сприймає путінський шантаж
Російський удар по Дніпру міжконтинентальною балістичною ракетою став ключовим етапом ескалації. Військовий ефект від цього удару – доволі сумнівний. Тож очевидне завдання РФ інше – підняти ставки в ядерному шантажі Заходу. Чи є реальним застосування ядерної зброї та що про це думають партнери? Відповідає Ганна Шелест, директорка безпекових програм Ради зовнішньої політики "Українська призма":
1. Що стоїть за російською ядерною ескалацією? Ядерна зброя завжди була в першу чергу фактором стримування. Пасивного стримування лише завдяки тому, що ядерна зброя існує, що вона наявна. Але РФ занадто часто посилалася на "ядерку", і тепер вони були змушені щоразу додавати щось нове. Зараз ми досягли нового етапу ескалації. Утім, дуже важливо зрозуміти, що це – ескалація саме ефекту стримування ядерною зброєю, а не демонстрація того, що Росія дійсно готова до її використання.
2. Чи вірить Захід, що Росія може перейти до використання ядерної зброї? Запитання про те, чи готовий Путін справді натиснути "червону кнопку", для Заходу дійсно відкрите. Цей страх є навіть у тих країнах, що мають власну ядерну зброю – а отже, мають розвіддані про стан справ з ядерною зброєю в Росії. Це створює замкнене коло. Адже Путін буде використовувати ядерні погрози так довго, як Захід буде у них вірити.
3. Чи означає обстріл Дніпра "Орєшніком", що Путін готується до застосування ядерної зброї? Навряд. Це скоріше говорить про його невпевненість у ефективності попереднього шантажу на тлі дозволу Україні бити західними ракетами по території РФ. "Орєшнік" – це свого роду Франкенштейн російського ВПК, який Росія може виготовити лише у кількості кілька одиниць. Відповідно, хоч це і серйозний удар – але не зміна стратегії Росії. Це демонстрація на кшталт "у мене ще є туз в рукаві, я ще готовий до ескалації". І це – часткове підтвердження, що до переговорів Путін не готовий. Точніше, готовий лише на умовах, коли Україна здається.
4. Чи готовий ЄС замінити США у питаннях війни проти України? Головні проблеми – у технічних питаннях. Європейці (окрім, можливо, двох-трьох країн) вже передали те вільне озброєння, що було на складах, і подальші постачання обмежені потужністю виробництва. А у США все ще є багато чого на складах. І саме тому ми і надалі настільки залежні від США. Бо їхні обсяги буде неможливо перекрити жодними домовленостями з іншими країнами.
Російський удар по Дніпру міжконтинентальною балістичною ракетою став ключовим етапом ескалації. Військовий ефект від цього удару – доволі сумнівний. Тож очевидне завдання РФ інше – підняти ставки в ядерному шантажі Заходу. Чи є реальним застосування ядерної зброї та що про це думають партнери? Відповідає Ганна Шелест, директорка безпекових програм Ради зовнішньої політики "Українська призма":
1. Що стоїть за російською ядерною ескалацією? Ядерна зброя завжди була в першу чергу фактором стримування. Пасивного стримування лише завдяки тому, що ядерна зброя існує, що вона наявна. Але РФ занадто часто посилалася на "ядерку", і тепер вони були змушені щоразу додавати щось нове. Зараз ми досягли нового етапу ескалації. Утім, дуже важливо зрозуміти, що це – ескалація саме ефекту стримування ядерною зброєю, а не демонстрація того, що Росія дійсно готова до її використання.
2. Чи вірить Захід, що Росія може перейти до використання ядерної зброї? Запитання про те, чи готовий Путін справді натиснути "червону кнопку", для Заходу дійсно відкрите. Цей страх є навіть у тих країнах, що мають власну ядерну зброю – а отже, мають розвіддані про стан справ з ядерною зброєю в Росії. Це створює замкнене коло. Адже Путін буде використовувати ядерні погрози так довго, як Захід буде у них вірити.
3. Чи означає обстріл Дніпра "Орєшніком", що Путін готується до застосування ядерної зброї? Навряд. Це скоріше говорить про його невпевненість у ефективності попереднього шантажу на тлі дозволу Україні бити західними ракетами по території РФ. "Орєшнік" – це свого роду Франкенштейн російського ВПК, який Росія може виготовити лише у кількості кілька одиниць. Відповідно, хоч це і серйозний удар – але не зміна стратегії Росії. Це демонстрація на кшталт "у мене ще є туз в рукаві, я ще готовий до ескалації". І це – часткове підтвердження, що до переговорів Путін не готовий. Точніше, готовий лише на умовах, коли Україна здається.
4. Чи готовий ЄС замінити США у питаннях війни проти України? Головні проблеми – у технічних питаннях. Європейці (окрім, можливо, двох-трьох країн) вже передали те вільне озброєння, що було на складах, і подальші постачання обмежені потужністю виробництва. А у США все ще є багато чого на складах. І саме тому ми і надалі настільки залежні від США. Бо їхні обсяги буде неможливо перекрити жодними домовленостями з іншими країнами.