Привіт, котики 👋
Я знайшла днями цікаве відео на тему малювання та власного стилю. Лишу вам його нижче👇 (воно англійською, якщо що)
https://www.youtube.com/watch?v=up3bC8ciMLoМожете глянути, як матимете бажання та вільний час.
Для мене особисто воно виявилось чимось на кшталт чарівника з Володаря перснів (того, що приходить не запізно і не зарано, а якраз вчасно 😁). Головна думка цього відео мені просто очі відкрила 🤩 - емоції та атмосфера в ілюстрації. Зараз поясню 🙂
Не знаю, чи ви з подібним стикались у власній творчості, але я вже давно відчувала, що в моїх малюнках чогось... не вистачало? Щось було не так. Але що саме? Я ніяк не могла зрозуміти 🤷♀️
Після курсів з книжкової ілюстрації мої думки потроху почали завертати в правильному напрямі. Я почала розуміти, що не має у мене цієї "атмосферності". Отого вашого "вайбу" 🤌 😂 Інколи в моїх малюнках щось схоже проскакувало, але випадково. І я гадки не мала, як це повторити.
А потім я нарешті дозволила собі просто намалювати те, що відчуваю. І народився котик під дощем 🥰 Ну, ви бачили 👆
Ця ілюстрація стала як раз тим, що я так довго шукала 😊 І це відео допомогло мені ще краще зрозуміти мою проблему: я занадто зосереджувалась на техніці малювання, красивих лініях, пропорціях (щоб було правильно і гарно, а по факту тільки наступала собі на руки 😵💫).
І я навіть знаю, звідки у мене росте ця проблема. Геймдев передає привіт 😅 Не зрозумійте мене не правильно. Я нічого проти самого геймдеву не маю. Але принципи за якими там працює художник, зовсім інші. Роботодавця в індустрії не цікавлять твої почуття до малюнка. Відчувай що хочеш, але намалюй цього нещасного синього кота в сотий раз у правильних пропорціях 🫠😂 Коли звикаєш до такого підходу перейти в ілюстрацію, де все зав'язано на особистому стилі на атмосферності дуже складно. Принаймні для мене.
Але хороша новина в тому, що я починаю потроху "одужувати" 😆 Як то кажуть - усвідомлення проблеми вже є першим кроком до її вирішення.
Сподіваюсь це моє спонтанне одкровення комусь із вас теж допоможе 💙