Знищення профспілок вгамувало інфляцію? Демонтаж спадку Франкліна Рузвельта та привіт Трампу. І ще кілька слів про “велику російську інфляцію”.
В минулій статті Ви могли познайомитись з тим як починалась та як боролись з “Великою інфляцією в США” у 70-80 ті. та що спільного у тих подій з інфляцією в РФ. Ключовою відмінністю, окрім часу, є те, що інституційні умови кардинально відрізняються. Бюджетна політика США може коригуватися під тиском громадськості, а ФРС у 80-ті був незалежним, чого в РФ немає.
Банка на Зарядні станції для ЗСУ (Шостий збір). Звіт за минулий збір.
Ба більше, інфляцію неможливо вгамувати тільки монетарною політикою, себто піднімати ключову ставку можна до небес, але якщо бюджетний кран не прикрутити, то це все боротьба з вітром. Додатково, нові дані показують, що завдання для Банку Росії стає з зірочкою. Зокрема не тільки експансіоністська бюджетна політика та м'яка монетарна політика ЦБ є причиною розгону інфляції, але й ріст заробітних плат.
Спадок президента Франкліна Рузвельта. Сила переговорної позиції профспілок та про-робітниче законодавство робило позиції робітників сильними в переговорах по ЗП. Внаслідок того, коли ціни пішли в гору через злам циклу економічного зростання в кінці 60-х та нафтове ембарго 1973, робітники через профспілки отримали компенсацію у вигляді зростання ЗП, але тим самим спровокували роботодавців на підняття цін на свої товари, аби зберегти свою норму прибутку. Таким чином була запущена своєрідна спіраль інфляції, коли ціни зросли, робітники просили компенсації і ціни знову зросли і так далі. Економісти (сайт ФРС), дослідивши цей цикл прийшли до такого висновку, що послаблення переговорної сили робітників:
“на 87% знижує волатильність інфляції без будь-яких змін у режимі грошово-кредитної політики. Цей результат ставить під сумнів домінуючу думку про те, що дезінфляція з 1980-х років була викликана грошово-кредитною політикою Волкера. Він пропонує альтернативну точку зору, згідно з якою політика на ринку праці з 1980-х років і структурні зміни на ринку праці призвели до зниження переговорної сили працівників, і саме ці сили викликали масштабну дезінфляцію”.
Моє доповнення: Це не значить, що профспілки зло проінфляційне, просто в тих умовах обидві сторони були не гнучкі в перемовинах, а держава не стала арбітром.
Статистика показує, що з 70-х років і до нинішнього дня кількість робітників в профспілках зменшилась в рази. Також змінилась і сама політика перемовин по ЗП: тепер всі ці відносини сильніше "зарегульовані" (контрактами і тп) і не гнучко реагують на зміни в економіці. Звісно, кожна індустрія економіки має свої особливості, зокрема те ж ІТ все ще гнучкіше за старі індустрії, але факт того, що переговорна сила робітників в цілому знизилась, фіксують в США вже давно.
Ще одним додатковим фактором, що також вплинув на вгамування “Великої інфляції в США”, є глобалізація, яка до слова передає привіт президенту Трампу. Нагадаю кілька фактів щодо недавнього сплеску інфляції в часи ковіду, одна з головних причин, яку відзначав МВФ:
Збій в ланцюгах поставок, перевантажені товарами порти (прим.: черги на відправку), проблеми з логістикою та високий попит на товари посилили цей ціновий тиск, особливо у Сполучених Штатах. Вищі ціни на імпортні товари сприяли росту інфляції (...).
Тому якщо президент Трамп надумав гратись в тарифи на іноземні товари, то це може нівелювати всі досягнення доби низької інфляції, яка забезпечена в першу чергу глобалізацією, починаючи з 80-х, що відкрила іноземні ринки та потік дешевих товарів (про глобальну кооперацію і її переваги можна навіть не згадувати).
Епілог. Загалом висновки економістів щодо розгрому профспілок дуже цікаві і явно потребують розвитку та нових досліджень. Для росіян ці дані говорять про те, що як тільки кран бюджету закриють (вплине на доходи), а судячи з підготовки заморозки війни це буде скоро, то їхні доходи швидко це відчують, а от інфляція з ними надовго (сильно буде залежати від санкцій).
В минулій статті Ви могли познайомитись з тим як починалась та як боролись з “Великою інфляцією в США” у 70-80 ті. та що спільного у тих подій з інфляцією в РФ. Ключовою відмінністю, окрім часу, є те, що інституційні умови кардинально відрізняються. Бюджетна політика США може коригуватися під тиском громадськості, а ФРС у 80-ті був незалежним, чого в РФ немає.
Банка на Зарядні станції для ЗСУ (Шостий збір). Звіт за минулий збір.
Ба більше, інфляцію неможливо вгамувати тільки монетарною політикою, себто піднімати ключову ставку можна до небес, але якщо бюджетний кран не прикрутити, то це все боротьба з вітром. Додатково, нові дані показують, що завдання для Банку Росії стає з зірочкою. Зокрема не тільки експансіоністська бюджетна політика та м'яка монетарна політика ЦБ є причиною розгону інфляції, але й ріст заробітних плат.
Спадок президента Франкліна Рузвельта. Сила переговорної позиції профспілок та про-робітниче законодавство робило позиції робітників сильними в переговорах по ЗП. Внаслідок того, коли ціни пішли в гору через злам циклу економічного зростання в кінці 60-х та нафтове ембарго 1973, робітники через профспілки отримали компенсацію у вигляді зростання ЗП, але тим самим спровокували роботодавців на підняття цін на свої товари, аби зберегти свою норму прибутку. Таким чином була запущена своєрідна спіраль інфляції, коли ціни зросли, робітники просили компенсації і ціни знову зросли і так далі. Економісти (сайт ФРС), дослідивши цей цикл прийшли до такого висновку, що послаблення переговорної сили робітників:
“на 87% знижує волатильність інфляції без будь-яких змін у режимі грошово-кредитної політики. Цей результат ставить під сумнів домінуючу думку про те, що дезінфляція з 1980-х років була викликана грошово-кредитною політикою Волкера. Він пропонує альтернативну точку зору, згідно з якою політика на ринку праці з 1980-х років і структурні зміни на ринку праці призвели до зниження переговорної сили працівників, і саме ці сили викликали масштабну дезінфляцію”.
Моє доповнення: Це не значить, що профспілки зло проінфляційне, просто в тих умовах обидві сторони були не гнучкі в перемовинах, а держава не стала арбітром.
Статистика показує, що з 70-х років і до нинішнього дня кількість робітників в профспілках зменшилась в рази. Також змінилась і сама політика перемовин по ЗП: тепер всі ці відносини сильніше "зарегульовані" (контрактами і тп) і не гнучко реагують на зміни в економіці. Звісно, кожна індустрія економіки має свої особливості, зокрема те ж ІТ все ще гнучкіше за старі індустрії, але факт того, що переговорна сила робітників в цілому знизилась, фіксують в США вже давно.
Ще одним додатковим фактором, що також вплинув на вгамування “Великої інфляції в США”, є глобалізація, яка до слова передає привіт президенту Трампу. Нагадаю кілька фактів щодо недавнього сплеску інфляції в часи ковіду, одна з головних причин, яку відзначав МВФ:
Збій в ланцюгах поставок, перевантажені товарами порти (прим.: черги на відправку), проблеми з логістикою та високий попит на товари посилили цей ціновий тиск, особливо у Сполучених Штатах. Вищі ціни на імпортні товари сприяли росту інфляції (...).
Тому якщо президент Трамп надумав гратись в тарифи на іноземні товари, то це може нівелювати всі досягнення доби низької інфляції, яка забезпечена в першу чергу глобалізацією, починаючи з 80-х, що відкрила іноземні ринки та потік дешевих товарів (про глобальну кооперацію і її переваги можна навіть не згадувати).
Епілог. Загалом висновки економістів щодо розгрому профспілок дуже цікаві і явно потребують розвитку та нових досліджень. Для росіян ці дані говорять про те, що як тільки кран бюджету закриють (вплине на доходи), а судячи з підготовки заморозки війни це буде скоро, то їхні доходи швидко це відчують, а от інфляція з ними надовго (сильно буде залежати від санкцій).